Яскравого сонячного дня 17 жовтня здобувачі освіти групи БТ-1-2 факультету біотехнології та екологічного контролю разом із кураторкою, доценткою кафедри фізики та професійної безпеки Ольгою Євтушенко продовжили екскурсію столицею.
Відвідавши виставку продукції вітчизняних виробників, що працювала у рамках ІІ форуму «Інноваційні підходи в промисловому та крафтовому виробництві: виклики та можливості» у фойє головного корпусу університету, вони вирушили на прогулянку однією з найдавніших вулиць Києва – Володимирською.
Спілкуючись, опинилися у самому серці древнього Києва на Софіївській площі, яка зачаровує своєю просторістю, стриманим, але вишуканим оздобленням. У думках постали картини давно минулих років – князі, віче, гетьмани, тріумфи, повстання, ходи ... і з’явилася гордість за все, що відбувалося тут, на цій площі, та що ще може відбутися. Іще крок – і ось він величний і неповторний, який вже понад тисячоліття залишається символом української духовності, культури та архітектури, живий свідок багатьох епох і подій, що формували обличчя України, – Софіївський собор – не просто будівля, а справжній символ, який нагадує про велич і мудрість минулих поколінь, надихає сучасників і дає надію на майбутнє.
А далі екскурсанти попрямували до загадкового, тусовочного, богемного, артового Андріївського узвозу – вулиці, яка пам’ятає засновників міста, князів і бояр, гончарів і кожум’як, великих письменників і музикантів і сполучає верхній Київ та старовинний Поділ. Крокуючи бруківкою Андріївського узвозу – ментальним центром Києва, музеєм під відкритим небом, вулицею-візитівкою столиці, душею Києва, яка відзначається своєрідною атмосферою та захопливими краєвидами на місто, помітили цікаву нумерацію – з віддаленням від Майдану Незалежності, вона не зростає, а навпаки зменшується.
Проходячи поруч із алеєю художників і залишаючись на самій вулиці, відчули пульс культурного життя Києва. А далі – Андріївська церква – найвідоміша церква столиці, перлина київських храмів, що приголомшує своєю енергетичною міццю. Довершеність ліній, чіткі пропорції, дивовижна гармонія форм, кольору і навколишнього ландшафту здобули їй загальне визнання. З її оглядового майданчика відкривається захоплюючий краєвид майже всього старого міста.
Прогулюючись старовинною вулицею, побачили Замок Річарда – одну з найбільш таємничих і загадкових будівель Києва, пам’ятники Ярославу Мудрому, Тарасу Шевченку, оригінальний пам’ятник героям п’єси Михайла Старицького Проні Прокопівні та Свириду Голохвастову, будинок №13, кокоревську альтанку, Музей однієї вулиці.
Вулицю Володимирську можна назвати тисячолітнім проспектом княжого Києва, адже вона налічує майже 1000 років і з’єднує найважливіші туристичні, культурні та освітні об’єкти столиці – Андріївський узвіз, Софійську площу, Золоті ворота, Національну оперу, університет імені Тараса Шевченка, Національний університет харчових технологій.
