Поради психолога
АНТИМОБІНГ
- Будьте доброзичливі з усіма.На людей, що викликають симпатію моббінг* не спрямовують
- Не обдурюйте, а почувши плітки, не переказуйте їх іншим
- Нікого не примушуйте
- Намагайтеся хвалити одногрупників, підносити їх у власних очах і в очах інших, якщо їхні дії цього заслуговують та йдуть тільки на користь
- Намагайтеся знайти золоту середину між тим, щоб зберегти своє обличчя і не виділятися із колективу академічної групи
- Не дозволяйте принижувати себе
- Іноді потрібно відстоювати свої інтереси
- Дотримуйтесь традицій колективу
- Беріть участь в спільних заходах
- Якщо хтось із одногрупників намагається Вас «дістати», не нервуйте, спокійно поговоріть з ним, з'ясуйте, чого він добивається.
- Намагайтеся не реагувати на образливі слова. Пам'ятайте, що ображають тих, хто ображається
- Необхідно вести себе тактовно з викладачами, зберігати дистанцію у спілкуванні
- Сумлінно виконуйте свої обов'язки
- У разі конфлікту куратор та викладачи будуть на Вашому боці.
- Створюйте ілюзію ігнорування з Вашого боку всіх спроб вас залякати, образити. Без психологічного ефекту мотивація у організаторів моббінгу продовжувати його пропадає
- Виявити лідера моббінгу і дискредитувати його
*Моббінг (від англ. mob — юрба, натовп) — систематичне цькування, психологічний терор, форма приниження, форма психологічного тиску
АНТИСУЇЦИД!
ДОПОМОГТИ!! ЖИТИ!!!
«Життя – це безцінний дар,
який дається людині при народженні
і те, як людина розпоряджається ним,
залежить від неї самої.»
Сократ
Сьогодні Україна увійшла до групи країн із високим рівнем суїцидальної активності, посідає перше місце у Європі за кількістю самогубств. За кількістю самогубств серед молоді з 14 до 23 років Україна посідає друге місце. Щорічно більше 1,5 тис. самогубств скоюють неповнолітні. Згідно з результатами соціально-психологічних досліджень:
- 27,2% суїцидентів втрачають бажання жити;
- 17,8% - вважають, що нікому немає до них справ;
- 25,5% - не завжди можуть розраховувати на допомогу близької людини;
- 51,9% - не стримуються в ситуації конфлікту.
Якщо вчасно помітити зміни в поведінці молодої людини, надати допомогу, ризик суїциду можна значно зменшити. Коли людина серйозно замислила самогубство, то зазвичай про це можна здогадатися за такими характерними ознаками:
СЛОВЕСНІ ОЗНАКИ. Людина, яка готується до самогубства, часто говорить про свій душевний стан. Вона може:
- Прямо і явно говорити про смерть: «Я збираюся покінчити із собою»; «Я не можу так далі жити».
- Побічно натякати про свій намір: «Я більше не буду ні для кого проблемою»; «Тобі більше не доведеться про мене хвилюватися».
- Багато жартувати на тему самогубства.
- Проявляти нездорову зацікавленість питанням стосовно смерті.
ПОВЕДІНКОВІ ОЗНАКИ. Людина може почати:
- Роздавати оточуючим речі, які є для людини особливо значущими, остаточно упорядковувати справи, миритися з давніми ворогами.
- Демонструвати радикальні зміни в поведінці, такі як:
- - в їжі – їсти замало або забагато;
- - у сні – спати занадто мало або занадто багато;
- - у зовнішньому вигляді – стати неохайним;
- - у шкільних звичках – пропускати заняття, не виконувати домашніх завдань, уникати спілкування з однокласниками, бути дратівливим, похмурим, перебувати в пригніченому настрої;
- - замкнутися, відсторонитися від родини й друзів;
- - бути надмірно діяльним або, навпаки, байдужим до навколишнього світу, відчувати поперемінно то раптову ейфорію, то напади розпачу.
- Проявляти ознаки безпорадності, безнадійності й розпачу.
СИТУАЦІЙНІ ОЗНАКИ. Людина може зважитися на самогубство, якщо вона:
- Соціально ізольована (не має друзів або має тільки одного друга), почувається знедоленою.
- Живе в нестабільному оточенні (серйозна криза в родині – у взаєминах з батьками або між батьками; алкоголізм – особиста або сімейна проблема).
- Почуває себе жертвою насильства – фізичного, сексуального або емоційного.
- Скоювала раніше спроби суїциду.
- Має схильність до самогубства через те, що його скоїв хтось із друзів, знайомих або членів родини.
- Перенесла важку втрату (смерть когось із близьких, розлучення батьків).
- Занадто критично налаштована щодо себе.
10 ОСНОВНИХ МОТИВІВ СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ:
- Переживання образи, самотності, відчуженості, неможливості бути зрозумілим.
- Реальна або уявна втрата батьківської любові, нерозділене кохання, ревнощі.
- Переживання, пов'язані із смертю одного з батьків, розлученням батьків.
- Почуття провини, сорому, образи, незадоволеність собою.
- Страх перед ганьбою, приниженням, глузуванням.
- Страх перед покаранням.
- Невдачі в коханні, сексуальні ексцеси, вагітність.
- Почуття помсти, погроз, шантажу.
- Бажання привернути до себе увагу, викликати жаль, співчуття.
- Співчуття або наслідування приятелів, героїв книг, кінофільмів («ефект Вертера»).
У суїцидальній поведінці людини можна умовно виділити 3 фази:
- «Фаза обдумування» – свідомі думки про здійснення суїциду, які можуть вийти з-під контролю і стати імпульсивними (спостерігаються зміни в поведінці і зовнішньому вигляді).
- «Фаза амбівалентності» – настає за умов появи додаткових стресових факторів (людина висловлює погрози або наміри суїциду, «крик про допомогу»).
- «Фаза суїцидальної спроби» – швидка друга фаза переходить у третю.
Часові межі між переходами від однієї фази до іншої є дуже короткими, тому необхідно діяти на фазі обдумування суїциду.
ПСИХОЛОГІЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ
у разі прояву відчаю або суїцидальної поведінки дитини
- ! Станьте дитині другом, якому можна довіряти.
- ! Важливо не те, що ви говорите, а як ви це говорите, чи є у вашому голосі щире переживання, теплота, любов, турбота про дитину.
- ! Майте справу з людиною, а не з «проблемою», говоріть з дитиною на рівних.
- ! Зосередьте свою увагу на почуттях дитини, на тому, що замовчується нею, дозвольте їй «вилити» вам душу.
- ! Проявляйте щирий інтерес до дитини, приймайте участь у її житті, не вдавайтеся до допиту з пристрастю, ставте прості, щирі запитання («Що трапилося?», «Що відбулося?»), які будуть для дитини менш загрозливими, ніж складні запитання.
- ! Спрямовуйте розмову у бік душевного болю.
- ! Намагайтеся побачити кризову ситуацію очами дитини.
- ! Надайте дитині можливість знайти свої власні відповіді, навіть якщо ви вважаєте, що знаєте вихід із ситуації.
- ! Ваша роль полягає в тому, щоб надати дружню підтримку, вислухати, бути з дитиною, що страждає.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИМ ПРАЦІВНИКАМ
щодо надання допомоги студентуу разі потенційного суїциду
! Підбирайте ключі до розгадки суїциду
Попередження суїцидів полягає не тільки у піклуванні та підтримці, а і у здатності розпізнавати ознаки можливої небезпеки: суїцид альні погрози, які передують спробі самогубства, депресія, значні зміни у поведінці молодої людини тощо.
! Зверніть увагу на прояви безпорадності та безнадії
З’ясуйте, чи не є ця людина одинокою та ізольованою.
! Приймайте суїцидента як особистість
Не вважайте, що людина не здатна і не може наважитися на самогубство. Якщо ви думаєте, що комусь загрожує небезпека самогубства, дійте відповідно до своїх власних почуттів і переконань. Небезпека, що ви перебільшите потенційну загрозу – ніщо порівняно з тим, що хтось може загинути в результаті вашого невтручання.
! Налагодьте турботливі стосунки
У ситуації відчаю немає часу для моралізування, а лише для доброзичливої підтримки, яку потрібно висловлювати не лише словами, але й невербально (обійняти, лагідно доторкнутись, демонструвати відкриті жести тощо). Для того, хто відчуває, що він не потрібний і не любимий, турбота чуйної людини є могутнім підбадьорливим засобом.
! Будьте уважним слухачем
Якщо людина перебуває у депресивному стані, то їй більше потрібно говорити, аніж когось слухати. Вона страждає від сильного почуття відчуження і не завжди готова сприйняти ваші поради, відгукнутися на ваші думки і потреби. Не засуджуйте таку людину, вона хоче позбутися болю, але не може знайти виходу. Спробуйте, по можливості, залишитися спокійним і розуміючим. Ви можете надати безцінну допомогу, вислухавши розповідь про почуття цієї людини, її печаль, провину, страх чи гнів. Інколи, якщо ви просто мовчки посидите з нею, це і буде доказом вашої зацікавленості і турботи.
! Не сперечайтеся
Зіштовхуючись із суїцидальною загрозою, оточуючі часто відповідають: «Подумай, ти живеш набагато краще, аніж інші, ти мав би дякувати долі» тощо. Такі відповіді зразу блокують подальше обговорення і викликають ще більшу пригніченість. Ні в якому разі не висловлюйте обурення, якщо ви присутні під час розмови про самогубство. Вступаючи в дискусію з пригніченою людиною, ви можете не лише програти суперечку, а й втратити людину.
! Запитуйте
Запитання повинні бути прямі, наприклад: «Ти думаєш про самогубство?». Це не викличе подібної думки, якщо її раніше не було. Але якщо людина думає про самогубство і, нарешті, знаходить когось, кому небайдужі її переживання і хто згоден обговорити цю заборонену тему, то це може принести полегшення, допомогти зрозуміти свої почуття і досягнути очищення.
! Не пропонуйте невиправданих утіх
Після того, як ви почули від когось про суїцидальну загрозу, у вас може з’явитися бажання сказати: «Ні, ви насправді так не думаєте», «Це швидко пройде». Не слід цього робити, адже причина, з якої людина посвячує вас у свої думки, полягає у її бажанні занепокоїти інших своєю ситуацією. Якщо ви не виявите зацікавленості і чуйності, то людина у стані депресії може розцінити ваші висловлювання як прояв зневаги і недовіри, що лише посилить її відчуття недовіри.
! Пропонуйте конструктивні підходи
Одне з найважливіших завдань профілактики суїциду полягає в тому, щоб допомогти людині визначити джерело психічного дискомфорту. Необхідно допомогти ідентифікувати проблему і якомога точніше визначити, що її поглиблює, а також переконати в тому, що вона може говорити про свої почуття і переживання без сорому, навіть про негативні емоції. Доцільно сказати: «Ви схвильовані. Може, якщо ви поділитеся своїми проблемами зі мною, я спробую зрозуміти вас». Якщо кризова ситуація і емоції названі, то слід з’ясувати, як людина розв’язувала схожі ситуації в минулому. Це називається «оцінкою засобів розв’язання проблем». Спробуйте спільно розкрити способи виходу з криз у минулому. З’ясуйте, що залишається позитивно значущим для людини? Що вона цінить? Відзначте ознаки емоційного пожвавлення, коли мова буде вестися про «найкращій» час у житті. Хто ці люди, котрі продовжують хвилювати? Чи не виникло якихось альтернатив після аналізу життєвої ситуації? Чи не з’явилася надія?
! Вселяйте надію
Надія допомагає вийти з полону думок про самогубство. Але надія повинна випливати із реальності. Немає сенсу говорити «Не хвилюйтеся, все буде добре», коли все добре бути не може. Надії виникають не з відірваних від реалій фантазій, а із здатності людини хотіти і досягати поставленої мети. Надія має бути обґрунтована. Коли людина повністю втрачає надію на гідне майбутнє, їй потрібно запропонувати альтернативу: «До кого ви могли б звернутися за допомогою?», «Як можна було б змінити ситуацію?». Важливо допомогти людині зрозуміти, що не потрібно зосереджуватися лише на одному полюсі емоцій. Людина може любити і в той же час інколи відчувати відверту ненависть; сенс життя не зникає, навіть якщо воно приносить душевні страждання. Основи для реалістичної надії мають бути подані чесно, переконливо і м’яко. Дуже важливо при цьому підкреслити людські можливості і силу, а також те, що кризові стани, за звичай минають, а самогубство є безповоротним.
! Оцініть міру ризику самогубства
Спробуйте визначити серйозність можливого суїциду. Адже наміри бувають різними – від швидкоплинних, нечітких думок про таку можливість до наявності чітко розробленого плану самогубства певним способом. Важливо з’ясувати й інші негативні фактори: алкоголізм, вживання наркотиків, міру емоційних розладів і дезорганізації поведінки, почуття безнадійності і безпорадності. Чим детальніше розроблений план самогубства, тим вищий його потенційний ризик.
- Не залишайте людину одну у випадку високого суїцидального ризику.
- Зверніться за допомогою до спеціалістів.
- Важливо якомога довше зберігати турботу і підтримку студента. Якщо критична ситуація і минулася, то спеціалісти чи сім’я не повинні дозволяти собі розслаблення. Найгірше може бути попереду. За покращення часто приймають підвищення психічної активності. Потенційні суїциданти кидаються у вир діяльності, просять вибачення у тих, кого образили. Оточуючі відчувають полегшення і послаблюють пильність. Але така поведінка може свідчити про рішення розрахуватися з усіма боргами і зобов’язаннями, після чого можна покінчити із собою. Половина суїцидантів здійснює самогубство протягом трьох місяців після початку психологічної кризи. Допоможіть студенту адаптуватися в соціумі.
! Використовуйте засоби підвищення цінності людини та її життя
Ці заходи стануть ефективнішими, якщо студенти довіряють куратору та знають, що він ніколи не зраджував студенту і не зрадить йому у кризовій ситуації.
ПАМ'ЯТАЙМО!
СУЇЦИДАЛЬНА СПРОБА – ЦЕ КРИК ПРО ДОПОМОГУ!!!
Підготувала Нікітіна І.В.
Систематично проводяться засідання психологічного дискусійного клубу, що збирає здобувачів різних курсів з усіх факультетів і інститутів НУХТ. Клуб - це творчий майданчик для дружнього спілкування та безумовного прийняття себе як особистості. Тут усіх об’єднує спільна мета та панує атмосфера довіри і безпеки. Це надає багато можливостей розвиватись і самовдосконалюватись.
Повністю врятуватися від емоцій і нерозумно, і неможливо. Адже немає емоцій поганих або гарних, стовідсотково шкідливих або стовідсотково корисних. На думку Жана-Жака Руссо, «всі пристрасті гарні, коли ми володіємо ними, і всі погані, коли ми їм підкоряємося».
Заучуйте з бажанням знати і пам'ятати. Увага - різець пам'яті: чим вона гостріша, тим глибші сліди. Чим більше бажання, зацікавленості, емоційності в опануванні нових знань, тим краще запам'ятається.
Систематично працюйте над виконанням навчальних завдань упродовж семестру, що допоможе уникнути "авралу" під час сесії і збереже вашу нервову систему від перенавантаження.
