Н У Х Т

Психологічна підтримка

Запис на індивідуальний прийом до психолога  Перейти 

Про Центр психологічної підтримки студентів

У нашому Університеті відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України “Про затвердження Положення про психологічну службу у системі освіти України” та наказу ректора Національного університету харчових технологій у межах міжнародного проекту «Повага дією»  відкрито Центр психологічної підтримки студентів. Проводяться психологічні дискусії, тренінги, тестування, індивідуальні психологічні консультації, співбесіди щодо актуальних проблем університетської молоді. 


Про адаптацію до навчання та міжособистісних взаємин у групах

Провідними психологинями Національного університету харчових технологій, доцентами кафедри гуманітарних дисциплін ННІТІ ім. акад. І.С. Гулого проводяться тренінги адаптації першокурсників та співбесіди у групах здобувачів з метою вчасного вирішення актуальних проблем процесу адаптації та самореалізації. В Університеті щорічно проводиться моніторинг адаптації здобувачів першого курсу до освітнього процесу. Результати моніторингу представляються на сайті Університету.


Про студентський Психологічний дискусійний клуб

Систематично проводяться засідання психологічного дискусійного клубу, що збирає здобувачів різних курсів з усіх факультетів і інститутів НУХТ.  Клуб - це творчий майданчик для дружнього спілкування та безумовного прийняття себе як особистості. Тут усіх об’єднує спільна мета та панує атмосфера довіри і безпеки. Це надає багато можливостей розвиватись і самовдосконалюватись.

Час та теми засідань - в Інстаграм каналі на  https://www.instagram.com/nuft psy та на офіційних сторінках НУХТ у соціальних мережах. 

 

 Про план роботи дискусійного Психологічного клубу

Дорогі студенти!

Запрошуємо Вас на зустрічі до Психологічного клубу та Школи подружнього життя!

ШКОЛА ПОДРУЖНЬОГО ЖИТТЯ

  • 25.10.2023 р. о 15.30 - Тема: "Чому ми відчуваємо те, що відчуваємо. Як створити емоційну безпеку?". (Зустріч проводиться онлайн за таким покликанням  https://us04web.zoom.us/j/76494582416?pwd=NXg3UnNXaWxwa2JzZ3hEaE5mUWlwUT09)
  • 23.11.2023 р. о 15.30 - Тема: "Ненасильницьке спілкування. Як захиститися від емоційного агресора?" (Зустріч проводиться онлайн за таким покликанням  https://us04web.zoom.us/j/76494582416?pwd=NXg3UnNXaWxwa2JzZ3hEaE5mUWlwUT09)
  • 20.12.2023 р. о 15.30 - Тема: ""Заможні" та "незаможні". Наскільки впевнено ви почуваєте себе у відносинах?" (Зустріч проводиться онлайн за таким покликанням  https://us04web.zoom.us/j/76494582416?pwd=NXg3UnNXaWxwa2JzZ3hEaE5mUWlwUT09)
  • 28.03.2024 о 15.00 в ауд. Ж-115 - Тема: "Між роботом і мавпою: як мені ставитися до себе?".
  • 23.04.2024 о 15.00 в ауд. Ж-115 - Тема: "Вона не пояснює, він не здогадається. Мистецтво діалогу без сварок".
  • 02.05.2024 о 15.00 в ауд. Ж-115 - Тема: "Стіни в моїй голові".
  • 21.05.2024 о 15.00 в ауд. Ж-115 - Тема: " Чоловіки з Марса, жінки з Венери".
  • 12.06.2024 о 15.00 в ауд. Ж-115 - Тема: "Як вийти з токсичних відносин?".

Також зустрічі та консультації відбуваються он-лайн 

на сторінці Фейсбук Он-лайн Психолог https://www.facebook.com/psyholognyht/ 

 Instagram  https://www.instagram.com/nuft psy

Телеграм  https://t.me/psynyht 

Дивіться детальну та актуальну інформацію на сторінці Фейсбук https://www.facebook.com/psyholognyht/ та

Телеграм каналі Психологічний клуб НУХТ https://t.me/psynyht 

Провідні психологині НУХТ 

Для швидкого переходу на відповідні ресурси та додатки - натисність на картинку

              

 

   

 

                 

                                                                        Цілодобовий телефон довіри (044) 456 - 17 - 25

Війна та трагічні новини. Все це змушує багатьох зіткнутися зі стресовими станами. У людей виникають різні почуття: від агресії та злості до сорому й провини. Чимало й тих, хто перебуває в стані невідомості, невпевненості в завтрашньому дні та відчаї. Відчувати все це є нормальним явищем під час війни. Проте як не посивіти та зберігати бойовий дух?

➡️ Трагічні фото з окупованих міст та селищ в Україні. Саме ці матеріали призвели до найбільшого шоку серед населення. Згвалтовані жінки та діти, закатовані чоловіки та сотні мертвих тіл на території нашої держави не залишили осторонь нікого. У соцмережах чи не кожен зробив репост собі на сторінку.
‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️
Ці емоції дуже важко стримувати і зрозуміло, що і не потрібно. Є таке поняття, як травма свідка, яка означає що люди, які є свідками трагічної події, страждають не менш ніж сама жертва. Свідок отримує психологічну травму, бо він все бачив, але не міг цьому протидіяти. Оминати ці фото в мережі, не дивитися і не розповсюджувати - це важливо. Це небезпечно з тої причини, що кожного разу коли ми дивимося знову й знову - це додаткове травмування для нашого мозку.

 

➡️Почуття ненависті. Сьогодні про це кажуть чимало українців. Чи можливо й чи потрібно цього позбутися?
‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️
Почуття ненависті - це нормально. Це норма, що ми ненавидимо того, хто приніс війну на нашу землю. Позбуватися ненависті - це абсолютно безперспективно. Важливо, щоб ця ненависть не була спрямована на ближніх, а лише проти конкретних злочинців, проти ворожих солдатів та ворожого керівництва.
Емоції гніву, злості, ненависті в тілі відчуваються на фізичному рівні. Найкраще їх вивільняти фізичними діями, тобто робити якісь фізичні вправи: присідати, відтискатись від підлоги, бігати, качати прес, просто ходити. Якщо фізичними вправами займатись немає можливості, стисніть сильно кулаки на декілька секунд і потім розслабте руки. Це слід повторювати декілька разів, поки не відчуєте, що емоція знизилась.
Не забувати також про дихання. Вправи з диханням допомагають при стресових ситуаціях та тривожному стані. До прикладу, уявіть, що перед вами свічка, або кульбаба, вам треба задути свічку, здути кульбабу. При таких вправах видихи мають бути довшими ніж вдихи.

 

➡️Як не карати себе за спокійне і буденне життя у порівнянні з іншими регіонами країни, де тривають бойові дії?
‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️
Тут мова йде про синдром вцілілого. Тобто коли людина відчуває провину, за те, що знаходиться у відносній безпеці. Цією провиною вона ще більше виснажує свій організм, психоемоційний стан і своє життя загалом. Запам'ятайте: якщо ви здорові, ситі, виспані та спокійні, ви можете принести набагато більше користі, ніж коли ви в поганому стані. Якщо ви все ж таки відчуваєте сором і провину – напишіть список того, як саме ви можете допомогти зараз тим, кому важче. Робіть те, що можете і вмієте. Не потрібно карати себе за спокійне життя, а бути вдячним воїнам, які задля цього зараз гинуть і воюють, щоб частина населення мала змогу бути в спокої, жити буденним життям і радіти чомусь. Важливо з вдячністю цим користуватися. Наші посмішки та хороший настрій - це підтримка наших солдатів. Бо вони знають що, якщо вони воюють, то десь їхні рідні можуть спокійно спати і висипатися. Це дуже важливо для солдата, який боронить землю. А якщо вони чують, що в тилу хтось не спить і не радіє - для них це означає, що вони не справляються. Саме тому карати себе за спокійне життя немає сенсу.

 

➡️Чимало людей не оминають дописи росіян, які радіють біді українців чи стверджують про відсутність війни. Як реагувати на це і чи можна виплескувати на нелюдів свої емоції?
‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️
Росіяни - це ті, хто живе із викривленою реальністю. Чим більше ми агресуємо і гидимо, скажімо, у них в коментарях - тим більше ми доказуємо їм, що ми погані. Їм треба надсилати фото вбитих москалів чи російську розбиту техніку. Оминати спокійно дописи росіян не варто. У нас йде війна, в тому числі на інформаційному фронті. Потрібно нищити, скаржитись, блокувати їхні сторінки, завалювати їх спамом з їхніми втратами. Хтось воює кулями, інші - словом.
Якщо ви точно знаєте, що вам стане легше від того, що ви відреагуєте на їхні дописи - реагуйте. Бо реакція і прояв злості у коментарях, то теж є одним з видів прояву емоцій. Та якщо до цього у вас були проблеми з критикою і реакцією на хейтерів, то краще не робіть цього. Попийте краще води. Подихайте. Погладьте кота, погуляйте з песиком, Обійміть дітей, поприсідайте, покричіть. Емоції потрібно вивільняти. Різними шляхами. Але тут важливо пам'ятати: виплескувати гнів треба на ворога, а не на рідних.

 

➡️Страх невідомості й нестабільності. Як бути впевненим у завтрашньому дні та чи можна жити ілюзією?
‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️
Страх невідомості - це нормальний страх. Бо війна це порушення будь-яких меж і кордонів. Це хаос. Тож само собою ми губимось, ми боїмося, бо не маємо на що опертися. Для впевненості в завтрашньому дні важливі щоденні ритуали. Тобто те, що ми можемо контролювати. Наприклад, я можу вмитися - я вмиваюся, я причепурююся. Змінюйте свій одяг на інший, якщо можете з’їсти щось смачненьке - робіть це. Якщо залишилася можливість займатися хобі - треба це робити. Щоденні ритуали, які в нас були за мирного часу, дають змогу зараз закріпитися, отримати точки, на які можна опертися. Жити ілюзією завтрашнього дня можна тільки в тому контексті, що в нас йде війна. Минулого життя вже немає. Треба це усвідомити й прийняти. Зараз можемо фантазувати, наприклад, що будемо робити після перемоги. Таким чином будувати короткотривалі плани.
Протягом дня треба викреслювати виконані завдання. Так мозок отримуватиме “допамінове підкріплення” і відчуття досягнутого результату. Доглядати за собою, слідкувати за своєю зовнішністю. Акуратний вигляд підтримує впевненість. Спілкуватися з друзями телефоном і через соцмережі, усміхатися. Крім того, дзеркальні нейрони працюють — ваша усмішка може підтримати інших. Потрібно отримувати невеличкі задоволення. Наприклад, купувати смаколики у найближчій кав’ярні. Дати собі відповідь на запитання: “Що я отримаю, якщо повернусь до нормального життя?” І повертатись до життя.

 

➡️Про що слід думати, коли особливо накриває негативом і сумом за життям до війни?
‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️
Треба пам’ятати, що так, як було до війни, більше не буде. У нас не тільки війна в політичному аспекті, але й у внутрішньому, психологічному. В кожного з нас відбувається внутрішня війна. Кожен займе свою сторону, кожен зробить висновки. Тут важливо розуміти, що нести відповідальність за будь-який вибір у житті треба самому. Необхідно перемістити фокус думок не на те, що буде після війни, а в першу чергу відбудовувати свою внутрішню основу.

 

 

Кризова психологічна допомога (навчальний курс)  

Курс на якому ви дізнаєтесь, як допомогти собі та іншим в критичних психологічних станах: паніка, страх, відчай, істерика та інші. війна несе з собою важкі психологічні стани і допомога потрібна кожно

Курс для вас, якщо:

  •  ви хочете добре себе почувати і вміти допомогти собі у кризових ситуаціях
  •  ви хочете допомагати інших виходити із кризових пс.станів
  •  ви волонтер і маєте багато спілкування, стресу
  •  всі вам розповідають про свої проблеми, а ви не знаєте як допомогти, щоб не нашкодити

Курс розрахований на 4 дні по 2 год
Вартість: вільна оплата

Автор: Наталі Шейко, практикуючий психолог, за освітою військовий психолог.
Викладач психології в НУХТ м.Київ, аромапсихолог та арт-терапевт.

Старт 3 травня

інформація про курс https://essential-space.com.ua/
Реєстрація на курс www.essential-space.com.u

РОЗКЛАД 

 Лекція 1. Стрес та реакції на стрес - 03.05
- що таке стресс
- загальні реакції на стрес
- організація життєдіяльності для зниження стресу
 Лекція 3. Інструменти надання першої психологічної допомоги - 06.05
- дихальні вправи
- вправи на релаксацію
- фізичні вправи
- вправи для розтяжки і зняття затисків
- аромапсихологія
 Лекція 2. Перша психологічна допомога - 04.05
- ефективна комунікація з людьми в стані дистресу
- принципи дії ППД: дивитися, слухати та направляти
- проживання горя
 Лекція 4. Покрокове керівництво хелперу - 07.05
- як підготувати себе до допомоги іншим
- правила підтримуючого спілкування
- тест самооцінка, як зрозуміти що ти готовий допомагати іншим

 

Базова психологічна допомога під час війни (навчальний курс)  

Під час воєнних дій психіка людини перебуває в постійному напруженні. Реакціями на стресові та травматичні події можуть бути страх, ступор, плач, агресія, почуття провини, апатія та інші. З такими почуттями багато людей просинаються у своїх домівках та підвалах, і в тимчасових притулках по всьому світу. Навіть знаходячись в умовній безпеці, через стрічку новин українці кожен день стають очевидцями страшних подій. 

Щоб впоратися зі стресом власноруч, та допомогти своїм близьким пережити ці непрості часи, дати раду неконтрольованим емоціям та допомогти психіці на шляху до зцілення, буде корисним знати мінімальний набір прийомів базової психологічної допомоги.

Застосування технік та знань з курсу базової психологічної допомоги може не лише точково стабілізувати психіку, що знаходиться під дією стресу, а й завадити загостренню психологічних проблем та їх переходу до хронічної стадії. 

Курс є глибоко практичним і заснованим на багаторічному досвіді роботи з людьми, які переживають кризові ситуації. Автори курсу підготували теоретичні основи та практичні поради для врегулювання різних гострих реакцій, які тепер може використати кожен. 

Якою б не була ваша професія, сьогодні саме ви можете стати для себе та близьких психологічною опорою у стресі. Саме з цією метою і створений цей курс. 

Програма не замінить професійної психологічної та психотерапевтичної роботи, але стане в пригоді для стабілізації та допоможе значно зменшити рівень психологічної травматизації.

На цьому курсі Ви:

  • навчитеся вчасно визначати ознаки стресу та стресових реакцій на нього,  
  • дізнаєтеся, як впоратися з кризовими станами та стабілізувати психіку,
  • засвоїте перевірені та прості техніки надання першої психологічної допомоги собі та оточенню. 

Курс призначений для тих, хто знаходиться в стані стресу в результаті кризової події, а також для тих, хто знаходиться поруч з людьми у стресі та має можливість надати першу психологічну допомогу. 

Курс розрахований на 1,5 год
Вартість: безкоштовно

Старт 5 травня

інформація про курс Базова психологічна допомога в умовах війни | Prometheus

Втрата та горювання. Стратегії підтримки дітей та дорослих (Серія психологічних вебінарів)  

За підрахунками Міністерства охорони здоров'я, через війну в Україні не менш як 60% українців потребують психологічної допомоги. Переживання травматичного досвіду, пов’язаного з війною, може мати довготривалі негативні наслідки для психіки та унеможливлюватиме подальше нормальне життя.  ПРООН працює над тим, аби психологічна допомога була максимально доступною для всіх українців. У ці складні часи не кожен має змогу звернутися до спеціаліста. Саме тому ПРООН підтримали ініціативу Національної психологічної асоціації зі створення серії тематичних вебінарів, в яких фахівці пояснюють, чому люди частіше стикаються з психологічними проблемами під час війни та діляться дієвими техніками, як із ними впоратися. 

Кожен із вебінарів можна переглянути на YouTube-каналі ПРООН:

Травми сексуального насилля  

Психологічна допомога постраждалим від сексуального насилля у воєнний час ( для переходу до перегляду відео натисність на картинку)

Як допомогти собі впоратись із втратою  

Коли людина стикається з втратою, це завжди викликає багато різних переживань. Майже все, що людина відчуває на ранніх стадіях горя – нормально.
Багато хто, коли сумують, відчувають такі симптоми:
Шок та недовіра. Відразу після втрати буває важко змиритися з тим, що сталося. Ви можете заціпеніти, можете не вірити в те, що втрата справді сталася, або навіть заперечувати правду.
Сум. Глибокий сум – це найпоширеніший симптом горя. Ви можете відчувати почуття порожнечі, відчаю, туги або глибокої самотності. Також можете багато плакати чи почуватися емоційно нестабільним.
Провина. Можна жалкувати чи почуватися винним через те, що сказали (зробили) або не сказали (не зробили). Наприклад, відчувати себе винним за те, що не зробили більше, щоб запобігти втраті, навіть якщо це було неможливо.
Страх. Втрата може викликати тривогу та страх, безпорадність чи невпевненість у завтрашньому дні. Можуть траплятися панічні атаки.
Злість. Навіть якщо втрата відбулася не через вашу провину, ви можете відчувати гнів та образу. Ви можете злитися на себе, Бога, лікарів або навіть на людину, яка померла за те, що вона залишила вас. Ви можете звинувачувати когось у несправедливості, скоєної до вас.
Біль втрати - неминуча частина життя, є способи допомогти впоратися з болем, змиритися зі своїм горем і знайти сили продовжити своє життя.
• Визнайте біль.
• Прийміть той факт, що горе може викликати багато різних і несподіваних емоцій.
• Зрозумійте, що процес скорботи буде унікальним для вас.
• Не відкидайте підтримки людей, які піклуються про вас.
• Підтримуйте себе емоційно, дбаючи про себе фізично.
• Усвідомте різницю між горем та депресією.
Якщо ви або хтось із ваших близьких потребує допомоги, зверніться на сайт: https://www.samopomi.ch/

Комплекс вправ для стабілізації при стресі  

Вправа №1. Десенситизація за Джейкобсоном (адаптована). 

Пояснення: Тіло пам'ятає усе, і вибухи, і нервовий тремор, пов'язаний із страхом. Десенситизація за Джейкобсоном – це вправа, яка допомагає опрацюванню м'язової травмапам'яті, знижає рівень тривожності. Рекомендовано для виконання дітям і дорослим.

Виконання: Руки витягнути прямо перед собою. Зосередити власну увагу на м’язах рук. Максимально їх напружити і водночас зробити вдих, а потім розслабити –зробити видих (це дорівнює одному разу). Так зробити вісім разів.
Зосередити увагу на м’язах тулоба (спина, грудь, живіт). Максимально напружити м’язи, зробити вдих, а потім розслабити – зробити видих. Так зробити вісім разів.
Зосередити увагу на м’язах ніг. Максимально їх напружити, зробити вдих, а потім розслабити – зробити видих. Так зробити вісім разів.
Зосередити увагу на м’язах обличча та шиї. Максимально їх напружити, зробити вдих, а потім розслабити – зробити видих. Так зробити вісім разів.
Соместезія напруження та розслаблення. Зосередити увагу на усіх м’язах тіла. Максимально їх напружити, зробити вдих, а потім розслабити – зробити видих. Так зробити вісім разів.
Скорочений алгоритм для виконання:
1. Зосередити увагу на м’язах рук, руки витягнути вперед, максимально напружити м’язи рук і зробити вдих, утримувати напруження м’язів рук якомога довше, зробити видох і розслабити м’язи;
2. Зосередити увагу на м’язах тулобу, максимально напружити м’язи спини, груді, животу, утримувати напруження м’язів тулобу якомога довше, зробити видох і розслабити м’язи;
3. Зосередити увагу на м’язах ніг, ноги при цьому витягніть вперед і поставте на п’яткову кістку, максимально напружте м’язи ніг (від сідниць до стоп), утримуйте напруження м’язи ніг якомога довше, зробити видох і розслабити м’язи;
4. Зосередити увагу на м’язах обличчя і шиї, максимально напружити м’язи і утримуйте напруження довше, зробити видох і розслабити м’язи;
5. Зосередити увагу на всіх м’язах тіла, руки і ноги витягнути вперед, максимально напружити м’язи усього тіла і водночас зробити вдих, утримувати напруження м’язів тіла якомога довше, зробити видох і розслабити м’язи.

Вправа №2. Дихальна вправа техніки спрямованої уваги “М'яч“.

Пояснення: Дихальна релакс-вправа “М'яч“. Знижує рівень тривожності, нормалізує роботу мозку, стабілізує гормональну систему за рахунок підвищення рівня вуглецію у організмі, сприяє формуванню нових хімічних реакцій, які нейтралізують стрес.
Виконання: Зосередити увагу на м'язах живота, на діафрагмі. Зробити вдих животом, максимально напружити діафрагму, а потім її розслабити – зробити видих, який удвічі має бути довший за вдих. Так зробити вісім разів.

Вправа №3. Релакс-вправа техніки спрямованої уваги  “Годинничок“.

Пояснення: Нормалізує сон, знімає тривожність, стабілізує роботу мозку.
Виконання: Закрити очі. Уявити, що відчуваєте власні зіниці очей. Потім зробіть рухи їми в напрямок право-ліво двадцять один раз із закритими очима, потім стіль ж із відкритими очима. Так само зробити, фіксуючи погляд почергово з правого власного коліна - на ліве коліно. Рух право-ліво відповідає одному разу. У випадку втоми, зменшіть кількість разів до “4“, поступово збільшіть до “8“, потім до “16“, до “21“.
Скорочений алгоритм для виконання:
1. Зосередити увагу на зіницях очей. Рухати їми у напрямку право-ліво 21 раз;
2. Закрийте очі. Зосередити увагу на зіницях очей. Рухати очима у напрямку право-ліво 21 раз;
3. Зосередити увагу на власних колінах. Рухати зіницями очей з коліна на коліно в напрямку право-ліво 21 раз;
4. Закрийте очі. Зосередити увагу на власних колінах. Рухати зіницями очей з коліна на коліно в напрямку право-ліво 21 раз
Слідкуйте, щоб голова, нижня щелепа не рухалися під час виконання. Контролюйте кількість виконання, якщо важко – рахуйте у голос.

Вправа №4. Ресурсна вправа техніки спрямованої уваги «Метелик».

Пояснення: Релакс-вправа, знижає рівень напруження, нормалізує роботу мозку.
Виконання: Обійняти себе обома руками. Пригадати щасливий момент із власного життя.

Чи людину, зустріч із якою викличе у Вас посмішку та приємні відчуття.Зануритися із головою у приємні спогади. Відчути себе у тому моменті. Пригадати, що Ви відчували, що хтіли сказати… І по черзі долонями “вбивайте“ у себе цей момент щастя, радості.

Психологічна допомога  в  екстремальній ситуації  

Психологічна допомога  в  екстремальній ситуації  людині, яка переживає ступор, агресію, страх, істерику та демонструє плач, нервове тремтіння, рухове збудження, неадекватну агресивну поведінку

 

 

Переходь за посиланнями вказаними нижче, якщо хочеш подивитися відозустрічі Психологічного клубу та отримати конфіденційно та безоплатно консультації та поради військової психологині - блогера Наталії Шейко онлайн  )))

Зустрічі та консультації відбуваються он-лайн 

на сторінці Фейсбук Он-лайн Психолог https://www.facebook.com/psyholognyht/ 

 Instagram  https://www.instagram.com/nuft psy

Телеграм  https://t.me/psynyht 

Дивіться детальну та актуальну інформацію на сторінці Фейсбук https://www.facebook.com/psyholognyht/ та

Телеграм каналі Психологічний клуб НУХТ https://t.me/psynyht 

 

 

Курс Кризова психологічна допомога як допомогти собі та іншим у кризових психологічних станах
www.essential-space.com.ua

 

Курс Профілактика емоційного вигорання 
https://light-up.weblium.site

 

Безкоштовна кризова психологічна допомога. Індивідуальна допомога.
https://essential-space.com.ua/helpers

 

Терапевтичні групи (онлайн) 

https://forms.gle/5kAM12KChYY39BKB8

 

Телеграм канал. Психологічна допомога. Канал з техніками самопідтрики

https://t.me/helpme_blog

 

Особистий блог Наталії Шейко
www.Instagram.com/sheiko_natali

 

Батькам студентів.

 10 порад психолога

1. У студентському віці діти починають оцінювати своїх батьків. Вони обговорюють їх життя, поведінку, вчинки, зовнішній вигляд, знайомих. І постійно порівнюють. У якийсь момент результат цього зіставлення позначиться на Ваших відносинах з сином або дочкою. Він може бути для Вас як приємним, так і неприємним. Так що, якщо не хочете вдарити в бруд обличчям, починайте готуватися до цієї оцінки якомога раніше.

2. Головне у ваших взаєминах – взаєморозуміння. Щоб встановити його, Ви повинні проявляти ініціативу і не тримати образ. Не слід як йти на поводу миттєвих бажань Вашої дитини, так і завжди опиратися їм. Але якщо Ви не можете або не вважаєте потрібним виконати бажання сина або дочки, потрібно пояснити чому. І взагалі, розмовляйте більше зі своїми дітьми, розповідайте про свою роботу, обговорюйте з ними їхні справи, знайте їх інтереси і турботи, друзів і захоплення. Вони повинні відчувати, що Ви їх любите, що в будь- якій ситуації вони можуть розраховувати на Вашу пораду і допомогу і не боятися глузування або зневаги.

3. Важливезначення для студентів мають Ваші доходи. Заздалегідь подумайте, що Ви можете покласти на іншу чашу терезів, коли Ваша дитина підросла і поставить Вас перед цією проблемою. Багато студентів змушені йти працювати, так як вони, як дорослі особистості, потребують коштів. З одного боку, робота – це добре. Це означає самостійність і адаптацію до життя. Але якщо це вимушено (батьки не мають змоги допомогти фінансово або навмисне цього не роблять) – студент буде намагатися поєднувати навчання і роботу, що в будь-якому випадку вплине на навчання, на здоров’я, на психологічний стан. Тому все повинно бути в міру. Необхідно допомагати Вашій дитині, але давати зрозуміти, що це не буде все життя, і рано чи пізно їй самій доведеться заробляти на своє життя, але цей перехід повинен бути усвідомлений. Надайте своєму студенту можливість самому обрати сферу діяльності, і тоді його робота буде приносити не тільки дохід, а і задоволення.

4. Ви хочете, щоб Ваша дитина була міцною і здоровою? Тоді навчіться самі і навчіть її основам знань про свій організм, про способи збереження і зміцнення здоров'я. Це зовсім не означає, що Ви повинні освоїти арсенал лікаря і призначення різних ліків. Ліки – це лише «швидка допомога» в тих випадках, коли організм не може впоратися сам з навантаженнями, насамперед фізичними.

Студент – вже цілком сформована і розумна людина. Проте не всі в цьому віці усвідомлюють ціну здоров’я. В активному житті немає часу на правильне харчування, достатній сон, вчасне лікування хвороб тощо. І абсолютно необхідно, щоб студент розумів: щастя без здоров'я не буває. І не треба повчати його, як він повинен робити. Краще поясніть, який він має вибір, і які наслідки його будуть чекати від кожного рішення. Що саме обрати – його бажання. Але у будь-якому випадку підтримайте його, навіть якщо Вам це не подобається.

5. Скільки часу в тиждень Ви проводите зі своїми дітьми? За даними соціологічних опитувань, більшість дорослих в середньому присвячують дітям не більше 1,5 години в тиждень! І як сюди втиснути відверті розмови, походи в театр і на природу, читання книг та інші спільні справи? Звичайно, це не вина, а біда більшості батьків, змушених проводити на роботі весь день, щоб наповнити бюджет сім'ї. Почніть не тільки займатися тим, що Вам буде цікаво разом, а і тим, що дитині буде цікаво Вам розповісти.

6. Бажання дорослих уникнути розмов з дітьми на деякі теми привчає їх до думки, що ці теми заборонені. Ухильна або спотворена інформація викликає у дітей необґрунтовану тривогу. І в той же час не треба давати дітям ту інформацію, яку вони не запитують, з якої поки не можуть впоратися емоційно, яку не готові осмислити. Кращий варіант – дати прості і прямі відповіді на запитання. Так що і самим батькам треба всебічно розвиватися не тільки в області своєї спеціальності, але і в області політики, мистецтва, загальної культури, щоб бути для дітей прикладом моральності, носієм людських чеснот і цінностей.

7. Не оберігайте студентів надмірно від проблем, як психологічних (навіть якщо сталося нещастя – це загартовує душу і робить її більш чутливою), так і матеріальних (це вчить знаходити вихід). Студенту необхідні позитивні і негативні емоції. Саме вміння справлятися з неприємностями допомагає студенту повністю сформуватися як особистості. Роль дорослої людини полягає насамперед у тому, щоб допомогти йому стати дорослим, тобто навчити його протистояти дійсності, а не тікати від неї. Відгороджуючи від реального світу, нехай навіть з найкращими намірами, батьки позбавляють дитину можливості набути життєвий досвід, знайти свій шлях. Не втручайтеся в справу, якою зайнята дитина, якщо вона не просить допомоги. Своїм невтручанням Ви будете повідомляти їй: «Все порядку! Ти, звичайно, молодець і сам (сама) впораєшся!». Але, якщо дитині важко, і вона готова прийняти Вашу допомогу, обов'язково допоможіть їй.Дуже добре почати зі слів: «Давай разом».

8. Якщо Ви вже встигли наробити помилок у вихованні, Вам буде важче, ніж напочатку шляху. Але якщо у свого вихованця Ви виявите хоч крапельку хорошого і будете потім спиратися на це гарне в процесі виховання, то отримаєте ключ до його душі і досягнете хороших результатів.

Такі прості і місткі поради вихователям можна зустріти в старовинних педагогічних посібниках. Мудрі педагоги наполегливо шукають навіть в погано вихованій людині ті позитивні якості, спираючись на які можна домогтися стійких успіхів у формуванні всіх інших.

9. Якщо Ви зрозуміли, що були не праві, нехтували думкою сина або доньки з будь-яких важливих для них питань, не бійтеся зізнатися в цьому спочатку собі, а потім і Вашій дитині. І намагайтесь не повторювати цю помилку знову. Довіру легко втратити, а відновлювати її довго і важко. Можна висловлювати своє незадоволення окремими діями дитини, але не дитиною в цілому. Можна засуджувати дії дитини, але не її почуття. Незадоволення діями дитини не повинно бути систематичним, інакше воно переросте в неприйняття. Ваш правильний вибір принесе Вам спокій та гармонію в сім'ю!

Вирази, які боляче травмують дитячі душі, яких бажано уникати:

  • Я тисячу раз тобі казав (казала)…
  • Невже тобі не зрозуміло, що…
  • Скільки разів треба повторювати…
  • Всі люди…, а ти…
  • Ну на кого ти схожа (схожий)?..
  • Що ти до мене причепилась (причепився)?..
  • Ти такий, як твій батько (мати)…

Вирази, які бажано вживати якомога частіше:

  • Ти в мене такий хороший (хороша)!
  • Порадь мені, будь-ласка…
  • Ти мене завжди правильно розумієш…
  • Ти в мене молодець!
  • Як я тобі вдячна (вдячний)!
  • В тебе все вийде, я вірю в тебе!
  • Я тебе дуже, дуже люблю!

10. Довіра – основа відносин. Студенти – вже не діти, і не треба для них тотального контролю. Батькам дуже важко навчитися довіряти, але без цього кроку неможливо підтримувати контакт з дитиною. Якщо Ваша дитина відчуває, що Ви їй довіряєте, вона зможе розкриватися для Вас, і з Вашої сторони найкращою відповіддю буде підтримка. Підтримка в будь-якому випадку. Навіть якщо Ваша дитина прийняла рішення, яке Ви не схвалюєте, і це призвело до негативних наслідків, ні в якому разі не наголошуйте словами «А я ж казала (казав)!», а навпаки, допоможіть вирішити складну ситуацію або уникнути наслідків.

Студенти знаходяться у тому віці, коли людина вперше зіштовхується з дорослими проблемами. Хибно вважати, що їм не потрібна допомога і вони вже дорослі. Навпаки, без правильної підтримки реалії життя можуть завдати значної шкоди тільки сформованій особистості, виробляючи комплекси, страхи, і бажання лише закриватися у собі. А не навпаки, розкривати свій потенціал на повну. І роль батьків неоціненна, так як без їх допомоги, дитина буде шукати допомогу на стороні.

І не забувайте про власні потреби. Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і Ви відчуваєте, що бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати, образити, принизити чи вдарити дитину, залиште її  на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся. Будь – якою поведінкою дитина ставить перед батьками одне запитання: « Ви любите мене таким (такою), яким (якою) я є?»

Щастя, здоровя та сімейної злагоди Вам, шановні батьки!!!

 

 Підготувала Нікітіна І.В. 

Поради психолога

Як розвивати розум?

1. Самі турбуйтеся про розвиток своєї особистості. Мислить не мо­зок, а людина за допомогою мозку.

2. Деякі мізки гинуть не від зносу, в основному вони «ржавіють» від неповного вживання. Користуйтеся будь-якою нагодою включити свій мозок у роботу. Перевантажити його майже неможливо, адже протягом життя ми використовуємо лише мізерну частину ресурсів нашого мозку.

3. Не сумуйте, якщо Ви міркуєте не так швидко, як дехто з Ваших товаришів. Завзятість і наполегливість можуть компенсувати недо­статню швидкість мислення. Низький рівень інтелекту – це не «тав­ро» на людині. Все піддається розвитку, треба тільки спробувати.

4. Аналізуйте себе, інших людей, вчинки, ситуації, явища. Постій­но ставте собі запитання: Що це? Як? А могло бути інакше? У чому причина? Які можливі наслідки? І обов'язково відповідайте на них, робіть висновки.

 5. Ставтеся самокритично до свого розуму і доброзичливо – до розу­мової       діяльності інших. Усвідомлюйте межі своїх знань, своєї компе­тентності, але й не принижуйте свої можливості.

6. Одне з найголовніших переваг розуму – здатність зосереджува­ти увагу. Вчіться концентрувати свою увагу на необхідному предметі, відключаючись від усього стороннього. Тренуйтеся постійно!

Розум розвивається тоді, коли людина постійно розв'язує завдання, які ставлять перед нею обставини.

 

 

Як розв'язувати розумові задачі?

  1. Чітко усвідомте умови задачі. Правильно визначте межі того, що Вам відомо. Найчастіше помилки розв’язання містяться у невиправда­ному звуженні або, навпаки, розширенні рамок умови.

2. Перефразуйте питання задачі. Як воно може звучати по-іншому?

3. Усвідомте, якої саме інформації Вам не вистачає для відповіді на питання задачі. Подумайте, як можна знайти цю інформацію.

4. У творчих задачах найочевидніший спосіб розв'язку іноді не бу­ває кращим. Не поспішайте!

5.Спробуйте подивитися на задачу по-новому. Аналізуючи свої не­вдалі підходи до вирішення, дайте відповідь собі: Чи не шаблонні ці підходи? У чому їхня стереотипність? Чому вони не підходять?

6. Викликайте на допомогу свою підсвідомість. Якщо Ви довго ла­мали голову над задачею (повністю віддались їй), але безрезультат­но, – потрібно відволіктися від задачі, не думати про неї якийсь час, зайнятися чимось іншим. Ваша підсвідомість сама працюватиме над проблемою і, можливо, видасть найкращий результат.

 

Шпаргалка для першокурсника

Як керувати своїми емоціями?

     Повністю врятуватися від емоцій і нерозумно, і неможливо. Адже немає емоцій поганих або гарних, стовідсотково шкідливих або стовідсотково корисних. На думку Жана-Жака Руссо, «всі пристрасті гарні, коли ми володіємо ними, і всі погані, коли ми їм підкоряємося».
     Джонатан Свіфт сказав: «Віддаватися гніву - часто те саме, що мстити самому собі за провину іншого». Візьміть ці слова своїм девізом, і Ви станете набагато врівноваженішими та оптимістичнішими.
Необхідна умова радісного настрою - гарні взаємини з людьми. І навпаки, радісне сприйняття життя - запорука симпатії і приязного ставлення до Вас інших. Дайте собі настанову на добре і поважне ставлення до людей.
     Якщо у Вас виникло роздратування чи Вас охопила лють, то не вгамовуйте їх у собі, а спробуйте «відокремити» від себе. Поспостерігайте за їхнім перебігом, знайдіть і проаналізуйте причину їхньої появи, і Ви переконаєтесь, наскільки мала і несерйозна ця причина. Усе це сприяє згасанню негативних емоцій.
     Не намагайтеся просто «придушити» в собі емоції. Пригнічені почуття все одно знайдуть вихід тим чи іншим шляхом або можуть стати причиною захворювання. Краще «відіграйте» ці емоції зовні, але «мирно», без нанесення «емоційних ударів» по людях. Психологи гуманістичного напряму тут дають такі рекомендації:

  • використовуйте «Я-повідомлення», уникаючи «Ти-осудів», тобто повідомляйте про своє почуття, не звинувачуючи партнера, а ділячись з ним хвилюванням здійснюйте «Ми-підхід», обговоріть Вашу з партнером («нашу»!) ситуацію взаємодії, пропонуйте вихід, конструктивне вирішення проблеми, що склалася; проте будьте готові вислухати і прийняти інший варіант, дайте партнерові право вибору;
  • спілкуйтеся доброзичливо, щиро;
  • будьте «конгруентні» - Ваші слова, інтонація, жести, міміка, постава мають відповідати один одному, не бути фальшивими;
  • виражайте свою емоцію, відображайте її, не намагайтеся зайняти позицію всепрощення, якщо вона не відповідає Вашим справжнім переживанням.


Правила ефективного запам'ятовування

   Заучуйте з бажанням знати і пам'ятати. Увага - різець пам'яті: чим вона гостріша, тим глибші сліди. Чим більше бажання, зацікавленості, емоційності в опануванні нових знань, тим краще запам'ятається.
Починаючи запам'ятовувати, треба поставити перед собою мету - запам'ятати надовго, краще назавжди (а не лише для складання іспиту або відповіді на семінарі). Настанова на тривале збереження інформації забезпечить умови для кращого запам'ятовування. Треба усвідомити, для чого потрібно запам'ятати матеріал, який вивчається. Чим важливіша поставлена мета, тим швидше і міцніше відбувається запам'ятовування.
     Чим краще зрозумієте, тим краще запам'ятаєте. Відмовтеся від зубріння і під час опрацювання тексту спирайтеся на осмислене запам'ятовування, що у 25 разів продуктивніше від запам'ятовування механічного. Послідовність роботи приблизно така:

  • зрозуміти;
  • встановити логічну послідовність;
  • розбити матеріал на частини і знайти в кожній «ключову фразу» або «опорний пункт»;
  • запам'ятати саме їх і використовувати як «віхи»-орієнтири. Використовуйте логічні опори, асоціації (за суміжністю, за схожістю і за контрастом) і мисленнєве групування (узагальнення, класифікація, систематизація матеріалу) - хто добре усвідомлює, той швидко запам'ятовує і довго пам'ятає. «Всі жаліються на свою пам'ять, але ніхто не жаліється на свій розум» (Франсуа де Ларошфуко).
  • Розподіляйте великий за обсягом текст на частини і заучуйте його порціями, а повторювати намагайтеся цілісно - це полегшує розуміння і запам'ятовування окремих частин у їхньому взаємозв'язку.
  • Краще двічі прочитати і двічі відтворити, ніж п'ять разів читати без відтворення. Розпочинайте повторювати ще до того, як матеріал почав забуватися. До того ж «немає ніякої потреби повторювати вивчене саме в тому порядку, в якому воно заучувалось, навпаки, багато корисніші ті повторення, які вводять виучене в нові комбінації» (К.Д. Ушинський).
  • Оптимальний проміжок між першим і наступним читаннями коливається від 10 хвилин до 16 годин. Перечитування раніше ніж через 10 хвилин є марним, а через 16 годин частина тексту забувається. Заданий навчальний матеріал краще повторювати «по гарячих слідах», особливо ефективне повторення перед сном і зранку. Давно помічено, що кращий спосіб забути щойно вивчене - постаратися відразу ж запам'ятати щось схоже. Тому не варто вчити інформатику після математики, а політологію після соціології. Після філософії учіть біологію, після психології - економіку. Пам'ять любить розмаїття! 
  • Коли вчите, записуйте, малюйте схеми, діаграми, кресліть графіки, зображуйте карикатури, порівнюйте з тим, що знали рані складайте план майбутньої відповіді. Дійте! Ми забуваємо 90% того, що чуємо, 50% того, що бачимо і лише 10% того, що робимо. Справжня «мати навчання» не повторення, а застосування. Чим більше буде знайдено можливостей включити матеріал, що запам'ятовується, у практичну діяльність, попрацювати з ним, тим глибшим і надійнішим буде запам'ятовування.
  • Якщо щось забули, не поспішайте негайно шукати відповідь у книзі, спробуйте спочатку пригадати це. К.Д. Ушинський писав: «Примушуючи себе наполегливо пригадати те чи інше, ми звикаємо пам'ятати, виховуємо впевненість у можливості пригадати, а ця впевненість має великий вплив на акт відтворення».
  • При нагоді використовуйте мнемотехніку - штучні прийоми, які полегшують запам'ятовування («вузлики на пам'ять»). Наприклад, набір головних літер або безглуздих складів «ри-ка-ку-по-лу-ха» можна запам'ятати, зв'язавши їх у штучне речення «Приказку послухай».
  • Пам'ять любить експериментувати над собою. Скористайтеся порадою Мішель де Монтеня: «Найкращий спосіб запам'ятати що-небудь - спробувати забути це». Ще й такі сюрпризи пам'яті: «Те, що найприємніше було б забути, запам'ятовується найкраще» (Бальтасар Грассіан-і-Моралес); «правило краю» - краще запам'ятовується початок і кінець тексту, середина - майже завжди запам'ятовується гірше, «випадає»; якщо виконання якогось завдання перервано, то воно запам'ятається краще порівняно із завданнями, успішно виконаними (ефект Б.В. Зейгарник).

Як виступати перед аудиторією?

     Студенти під час семінарських занять, захисту курсової роботи, на студентських науково-практичних конференціях мають нагоду виступати перед аудиторією, але не завжди правильно вміють це робити. Багато хто має добре розвинені комунікативні здібності, які допомагають проявити себе публічно і одночасно відчувати впевнено (наприклад, коли перебувають у центрі уваги). Проте для декого навіть відповісти на запитання викладача під час заняття - справжнє випробування.
     Справа не така вже й безнадійна. Головне - не боятися, а працювати над собою і практикуватися. Навіть студент, який дуже сором'язливий, може розвинути в собі навички виступу перед аудиторією, якщо керуватиметься принципом: «Практика сприяє майстерності». Потрібно мати тільки бажання. Дотримання таких правил допоможе Вам успішно виступати публічно:
1) Підготовка до виступу. Щоб подолати страх перед аудиторією, необхідно ретельно підготуватися до виступу і ґрунтовно засвоїти
матеріал, який будете виголошувати:

  • ретельно вивчіть зміст доповіді;
  • складіть план виступу;
  • підготуйте наочність (презентації, графіки, таблиці, роздатковий матеріал тощо), яка допоможе Вам краще передати зміст теми і сприятиме утриманню уваги аудиторії;
  • продумайте актуальні приклади з життя, підберіть цікаву інформацію з додаткової літератури.

2) План виступу - це підґрунтя повідомлення, яке потім Ви зможете нарощувати новим змістом, власними думками та ідеями, якими
поділитеся з аудиторією:

  • продумайте основні питання Вашої теми (виступ повинен мати обов'язково вступ, основну частину і висновок);
  • підберіть афоризми, цитати або висловлювання відомих людей;
  • напишіть головні фрази, що відображають суть Вашої теми.

3) Як виступати?

  • стежте за часом (якщо є регламент);
  • не спирайтеся ліктями на стіл (кафедру), тримайте пряму поставу, уникайте нервових рухів (смикання волосся, гра з ручкою, складання рук на животі тощо);
  • стійте так, щоб аудиторія могла Вас добре бачити;
  • супроводжуйте своє мовлення відповідними емоціями;
  • використовуйте відкриті жести - чим багатша жестикуляція, тим виразнішим буде Ваше мовлення;
  • підтримуйте зоровий контакт з аудиторією - охоплюйте поглядом усіх присутніх, а не лише тих, хто сидить спереду й уважно Вас слухає;
  • говоріть з ентузіазмом і впевнено;
  • варіюйте тоном свого голосу, не говоріть монотонно (іноді потрібно говорити тихіше, а деколи - голосніше);
  • повторюйте основну думку - вона краще засвоюватиметься аудиторією;
  • добре продумайте, яку термінологію і слова використовувати, щоб правильно передати свою думку.

І остання порада. Якщо Ви боїтеся виступати, то просто практикуйтеся, практикуйтеся, практикуйтеся - і все у Вас вийде. Можна навіть пробувати свої виступи перед дзеркалом або з друзями. Хтось може покепкувати над Вами, але успіх буде у Вас, а не в того, хто нічого не робить або тільки все критикує. Трохи згодом помітите, що Ви набагато впевненіше відчуваєте себе перед аудиторією та ефективніше виступаєте на заняттях. Не сумуйте, якщо Ваші викладачі інколи цього не оцінять. Ви це робите для себе, а набуте вміння виступати перед аудиторією в житті неодмінно знадобиться. Так що, вперед, дерзайте!

 Підготувала Нікітіна І.В.

 

Поради психолога

АНТИМОБІНГ

  • Будьте доброзичливі з усіма.На людей, що викликають симпатію моббінг* не спрямовують
  • Не обдурюйте, а почувши плітки, не переказуйте їх іншим
  • Нікого не примушуйте
  • Намагайтеся хвалити одногрупників, підносити їх у власних очах і в очах інших, якщо їхні  дії цього заслуговують та йдуть тільки на користь
  • Намагайтеся знайти золоту середину між тим, щоб зберегти своє обличчя і не виділятися із колективу академічної групи
  • Не дозволяйте принижувати себе
  • Іноді потрібно відстоювати свої інтереси
  • Дотримуйтесь традицій колективу
  • Беріть участь в спільних заходах
  • Якщо хтось із одногрупників намагається Вас «дістати», не нервуйте, спокійно поговоріть з ним, з'ясуйте, чого він добивається.
  • Намагайтеся не реагувати на образливі слова. Пам'ятайте, що ображають тих, хто ображається
  • Необхідно вести себе тактовно з викладачами, зберігати дистанцію у спілкуванні
  • Сумлінно виконуйте свої обов'язки
  • У разі конфлікту куратор та  викладачи будуть на Вашому боці.  
  • Створюйте ілюзію ігнорування з Вашого боку всіх спроб вас залякати, образити. Без психологічного ефекту мотивація у організаторів моббінгу продовжувати його пропадає
  • Виявити лідера моббінгу і дискредитувати його 

*Моббінг (від англ. mob — юрба, натовп) — систематичне цькування, психологічний терор, форма приниження, форма психологічного тиску

 

АНТИСУЇЦИД!

ДОПОМОГТИ!!  ЖИТИ!!!

«Життя – це безцінний дар,

який дається людині при народженні

і те, як людина розпоряджається ним,

залежить від неї самої.»

Сократ

      

       Сьогодні Україна увійшла до групи країн із високим рівнем суїцидальної активності, посідає перше місце у Європі за кількістю самогубств. За  кількістю самогубств серед молоді з 14 до 23 років Україна посідає друге місце. Щорічно більше 1,5 тис. самогубств скоюють неповнолітні. Згідно з результатами соціально-психологічних досліджень:

  • 27,2% суїцидентів втрачають бажання жити;
  • 17,8% - вважають, що нікому немає до них справ;
  • 25,5% - не завжди можуть розраховувати на допомогу близької людини;
  • 51,9% - не стримуються в ситуації конфлікту.

       Якщо вчасно помітити зміни в поведінці молодої людини, надати допомогу, ризик суїциду можна значно зменшити. Коли людина серйозно замислила самогубство, то зазвичай про це можна здогадатися за такими характерними ознаками:

       СЛОВЕСНІ ОЗНАКИ. Людина, яка готується до самогубства, часто говорить про свій душевний стан. Вона може:

  • Прямо і явно говорити про смерть: «Я збираюся покінчити із собою»; «Я не можу так далі жити».
  • Побічно натякати про свій намір: «Я більше не буду ні для кого проблемою»; «Тобі більше не доведеться про мене хвилюватися».
  • Багато жартувати на тему самогубства.
  • Проявляти нездорову зацікавленість питанням стосовно смерті.

       ПОВЕДІНКОВІ ОЗНАКИ. Людина може почати:

  • Роздавати оточуючим речі, які є для людини особливо значущими, остаточно упорядковувати справи, миритися з давніми ворогами.
  • Демонструвати радикальні зміни в поведінці, такі як:
  • -                 в їжі – їсти замало або забагато;
  • -                 у сні – спати занадто мало або занадто багато;
  • -                 у зовнішньому вигляді – стати неохайним;
  • -                 у шкільних звичках – пропускати заняття, не виконувати домашніх завдань, уникати спілкування з однокласниками, бути дратівливим, похмурим, перебувати в пригніченому настрої;
  • -                 замкнутися, відсторонитися від родини й друзів;
  • -                 бути надмірно діяльним або, навпаки, байдужим до навколишнього світу, відчувати поперемінно то раптову ейфорію, то напади розпачу.
  • Проявляти ознаки безпорадності, безнадійності й розпачу.

СИТУАЦІЙНІ ОЗНАКИ. Людина може зважитися на самогубство, якщо вона:

  • Соціально ізольована (не має друзів або має тільки одного друга), почувається знедоленою.
  • Живе в нестабільному оточенні (серйозна криза в родині – у взаєминах з батьками або між батьками; алкоголізм – особиста або сімейна проблема).
  • Почуває себе жертвою насильства – фізичного, сексуального або емоційного.
  • Скоювала раніше спроби суїциду.
  • Має схильність до самогубства через те, що його скоїв хтось із друзів, знайомих або членів родини.
  • Перенесла важку втрату (смерть когось із близьких, розлучення батьків).
  • Занадто критично налаштована щодо себе.

10 ОСНОВНИХ МОТИВІВ СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ:

  1. Переживання образи, самотності, відчуженості, неможливості бути зрозумілим.
  2. Реальна або уявна втрата батьківської любові, нерозділене кохання, ревнощі.
  3. Переживання, пов'язані із смертю одного з батьків, розлученням батьків.
  4. Почуття провини, сорому, образи, незадоволеність собою.
  5.  Страх перед ганьбою, приниженням, глузуванням.
  6. Страх перед покаранням.
  7. Невдачі в коханні, сексуальні ексцеси, вагітність.
  8. Почуття помсти, погроз, шантажу.
  9. Бажання привернути до себе увагу, викликати жаль, співчуття.
  10. Співчуття або наслідування приятелів, героїв книг, кінофільмів («ефект Вертера»).

 У суїцидальній поведінці людини можна умовно виділити 3 фази:

  1. «Фаза обдумування» – свідомі думки про здійснення суїциду, які можуть вийти з-під контролю і стати імпульсивними (спостерігаються зміни в поведінці і зовнішньому вигляді).
  2. «Фаза  амбівалентності» – настає за умов появи додаткових стресових факторів (людина висловлює погрози або наміри суїциду, «крик про допомогу»).
  3. «Фаза суїцидальної спроби» – швидка друга фаза переходить у третю.

       Часові межі між переходами від однієї фази до іншої є дуже короткими, тому необхідно діяти на фазі обдумування суїциду.

 

ПСИХОЛОГІЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ

у разі прояву відчаю або суїцидальної поведінки дитини

  • ! Станьте дитині другом, якому можна довіряти.
  • ! Важливо не те, що ви говорите, а як ви це говорите, чи є у вашому голосі щире переживання, теплота, любов, турбота про дитину.
  • ! Майте справу з людиною, а не з «проблемою», говоріть з дитиною на рівних.
  • ! Зосередьте свою увагу на почуттях дитини, на тому, що замовчується нею, дозвольте їй «вилити» вам душу.
  • ! Проявляйте щирий інтерес до дитини, приймайте участь у її житті, не вдавайтеся до допиту з пристрастю, ставте прості, щирі запитання («Що трапилося?», «Що відбулося?»), які будуть для дитини менш загрозливими, ніж складні запитання.
  • ! Спрямовуйте розмову у бік душевного болю.
  • ! Намагайтеся побачити кризову ситуацію очами дитини.
  • ! Надайте дитині можливість знайти свої власні відповіді, навіть якщо ви вважаєте, що знаєте вихід із ситуації.
  • ! Ваша роль полягає в тому, щоб надати дружню підтримку, вислухати, бути з дитиною, що страждає.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИМ ПРАЦІВНИКАМ

що­до надання допомоги студентуу разі по­тенційного суїциду

! Підбирайте ключі до розгадки суїциду

 Попередження суїцидів полягає не тільки у піклуванні та підтримці, а і у здатності розпізнавати ознаки можливої небезпеки: суїцид альні погрози, які передують спробі самогубства, депресія, значні зміни у поведінці молодої  людини тощо.

! Зверніть увагу на прояви безпорадності та безнадії

 З’ясуйте, чи не є ця людина одинокою та ізольованою.

! Приймайте суїцидента як особистість

Не вважайте, що людина не здатна і не може наважитися на самогубство. Якщо ви думаєте, що комусь загрожує небезпека самогубства,  дійте відповідно до своїх власних почуттів і переконань. Небезпека, що ви перебільшите потенційну загрозу – ніщо порівняно з тим, що хтось може загинути в результаті вашого невтручання.

! Налагодьте турботливі стосунки

У ситуації відчаю немає часу для моралізування, а лише для доброзичливої підтримки, яку потрібно висловлювати не лише словами, але й невербально (обійняти, лагідно доторкнутись, демонструвати відкриті жести тощо). Для того, хто відчуває, що він не потрібний і не любимий, турбота чуйної людини є могутнім підбадьорливим засобом.

! Будьте уважним слухачем

Якщо людина перебуває у депресивному стані, то їй більше потрібно говорити, аніж когось слухати. Вона страждає від сильного почуття відчуження і не завжди готова сприйняти ваші поради, відгукнутися на ваші думки і потреби. Не засуджуйте таку людину, вона хоче позбутися болю, але не може знайти виходу. Спробуйте, по можливості, залишитися спокійним і розуміючим. Ви можете надати безцінну допомогу, вислухавши розповідь про почуття цієї людини,  її печаль, провину, страх чи гнів. Інколи, якщо ви просто мовчки посидите з нею, це і буде доказом вашої зацікавленості і турботи.

! Не сперечайтеся

Зіштовхуючись із суїцидальною загрозою, оточуючі часто відповідають: «Подумай, ти живеш набагато краще, аніж інші, ти мав би дякувати долі» тощо. Такі відповіді зразу блокують подальше обговорення і викликають ще більшу пригніченість. Ні в якому разі не висловлюйте обурення, якщо ви присутні під час розмови про самогубство. Вступаючи в дискусію з пригніченою людиною, ви можете не лише програти суперечку, а  й втратити людину.

! Запитуйте

Запитання повинні бути прямі, наприклад: «Ти думаєш про самогубство?». Це не викличе подібної думки, якщо її раніше не було. Але якщо людина думає про самогубство і, нарешті, знаходить когось, кому небайдужі її переживання і хто згоден обговорити цю заборонену тему, то це може принести полегшення, допомогти зрозуміти свої почуття і досягнути очищення.

! Не пропонуйте невиправданих утіх

 Після того, як ви почули від когось про суїцидальну загрозу, у вас може з’явитися бажання сказати: «Ні, ви насправді так не думаєте», «Це швидко пройде». Не слід цього робити, адже причина, з  якої людина посвячує вас у свої думки, полягає у її бажанні занепокоїти інших своєю ситуацією. Якщо ви не виявите зацікавленості і чуйності, то людина у стані депресії може розцінити ваші висловлювання як прояв зневаги і недовіри, що лише посилить її відчуття недовіри.

! Пропонуйте конструктивні підходи

Одне з найважливіших завдань профілактики суїциду полягає в тому, щоб допомогти людині визначити джерело психічного дискомфорту.  Необхідно допомогти ідентифікувати проблему і якомога точніше визначити, що її поглиблює, а також переконати в тому, що вона може говорити про свої почуття і переживання без сорому, навіть про негативні емоції. Доцільно сказати: «Ви схвильовані. Може, якщо ви поділитеся своїми проблемами зі мною, я спробую зрозуміти вас». Якщо кризова ситуація і емоції названі, то слід з’ясувати, як людина розв’язувала схожі ситуації в минулому. Це називається «оцінкою засобів розв’язання проблем». Спробуйте спільно розкрити способи виходу з криз у минулому. З’ясуйте, що залишається позитивно значущим для людини? Що вона цінить? Відзначте ознаки емоційного пожвавлення, коли мова буде вестися про «найкращій» час у житті. Хто ці люди, котрі продовжують хвилювати? Чи не виникло якихось альтернатив після аналізу життєвої ситуації? Чи не з’явилася надія?

! Вселяйте надію

 Надія допомагає вийти з полону думок про самогубство.  Але надія повинна випливати із реальності. Немає сенсу говорити «Не хвилюйтеся, все буде добре», коли все добре бути не може. Надії виникають не з відірваних від реалій фантазій, а із здатності людини хотіти і досягати поставленої мети. Надія має бути обґрунтована.  Коли людина повністю втрачає надію на гідне майбутнє, їй потрібно запропонувати альтернативу: «До кого ви могли б звернутися за допомогою?», «Як можна було б змінити ситуацію?». Важливо допомогти людині зрозуміти, що не потрібно зосереджуватися лише на одному полюсі емоцій. Людина може любити і  в той же час  інколи відчувати відверту ненависть; сенс життя не зникає, навіть якщо воно приносить душевні страждання. Основи для реалістичної надії мають бути подані чесно, переконливо і м’яко. Дуже важливо при цьому підкреслити людські можливості і силу, а також те, що кризові стани, за звичай минають, а самогубство є безповоротним.

 ! Оцініть міру ризику самогубства

 Спробуйте визначити серйозність можливого суїциду. Адже наміри бувають різними –  від швидкоплинних, нечітких думок про таку можливість до наявності чітко розробленого плану самогубства певним способом. Важливо з’ясувати й інші негативні фактори: алкоголізм, вживання наркотиків, міру емоційних розладів і дезорганізації поведінки, почуття безнадійності і безпорадності. Чим детальніше розроблений план самогубства, тим вищий його потенційний ризик.

-  Не залишайте людину одну у випадку високого суїцидального ризику.

-  Зверніться за допомогою до спеціалістів.

-   Важливо якомога довше зберігати турботу і під­тримку студента. Якщо критична ситуація і минулася, то спеціалісти чи сім’я  не повинні дозволяти собі розслаблення. Найгірше може бути попереду. За покращення часто приймають підвищення психічної активності. Потенційні суїциданти кидаються у вир діяльності, просять вибачення у тих, кого образили. Оточуючі відчувають полегшення і послаблюють пильність. Але така поведінка може свідчити про рішення розрахуватися з усіма боргами і зобов’язаннями, після чого можна покінчити із собою. Половина суїцидантів здійснює самогубство протягом трьох місяців після початку психологічної кризи. Допоможіть студенту адаптуватися в соціумі.

! Використовуйте засоби підвищення цінності людини та її життя

Ці заходи стануть ефективнішими, якщо студенти дові­ряють куратору та знають, що він ніколи не зраджував студенту і не зрадить йому у кризовій ситуації.

ПАМ'ЯТАЙМО!

СУЇЦИДАЛЬНА СПРОБА ЦЕ КРИК ПРО ДОПОМОГУ!!!

 Підготувала Нікітіна І.В.

 

1. Підготовка до іспитів

Систематично працюйте над виконанням навчальних завдань упродовж семестру, що допоможе уникнути "авралу" під час сесії і збереже вашу нервову систему від перенавантаження.

Організуйте підготовку до іспитів за чітким планом (тижні, дні, години), щоб встигнути повторити всі екзаменаційні питання. Складаючи щоденний план підготовки, необхідно чітко визначити, що саме сьогодні вивчатимете, які предмети, теми і питання. Спочатку потрібно визначити свої біологічні ритми («жайворонок» або «сова») і залежно від цього максимально завантажити ранкові або, навпаки, вечірні години, враховуючи періоди інтелектуального підйому і години спаду.

Перш ніж почати підготовку до іспитів, варто обладнати місце для занять: забрати зайві речі, зручно розташувати комп’ютер, потрібні підручники, посібники, конспекти та ін.

Звичайно, добре починати - поки не втомилися, поки свіжа голова - з найскладнішого, з того розділу, що Ви знаєте найгірше. Проте, якщо Ви відчуваєте себе «не в настрої», навчатися не хочеться, нічого не запам'ятовується, корисно розпочати, навпаки, з того, що знаєте краще, із цікавого матеріалу і приємної роботи. Можливо, поступово це допоможе Вам увійти в робочу форму.

Коли раптом виникає страх перед іспитом («Я нічого не знаю з цього предмета!», «Усе це вивчити неможливо, і я ніколи не зможу запам'ятати цей матеріал!»), треба

  • різко встати, відвернутися від книг і конспектів,
  • зробити кілька повільних глибоких вдихів і видихів і тільки потім почати справу. 

Корисно також спробувати переконати себе, як багато все-таки з цього предмета Ви вже знаєте, та усвідомити, скільки Вам ще треба буде вивчити матеріалу.

Найголовніше: ніколи не слід намагатися вивчити весь підручник напам'ять. Ваше завдання не визубрити, а зрозуміти. Тому концентруйте свою увагу на головних думках.

Готувати «шпаргалки» корисно, але навіть настанова на її використання ризикована, бо це негативно позначається на пригадуванні (особливо в екстремальних умовах, коли скористатися нею під час іспиту неможливо). Головне значення підготовки «шпаргалок» - це систематизація й оптимізація знань з конкретного предмета, що вже добре. Це дуже складна і важлива для студента робота, складніша і важливіша від «тупого», «методичного» і «спокійного» поглинання маси (точніше - «купи») навчальної інформації. Якщо студент самостійно підготував такі «шпаргалки», до того ж із настановою на краще запам'ятовування, то він іспити складати буде впевненіше, тому що в нього вже сформоване загальне орієнтування в складному матеріалі. Як це не парадоксально, але використання «шпаргалок» інколи дає змогу студентові під час відповіді краще демонструвати свої знання (точніше - орієнтування в знаннях, що набагато важливіше за «визубрені знання» і «відразу забутих» після складання іспиту). На жаль, багато студентів навіть у власних конспектах часто орієнтуються дуже погано.

Обов'язково робіть короткі, але регулярні перерви. Відпочивати, не чекаючи втоми — кращий засіб від перевтоми. Можна в цей час помити посуд, зробити зарядку, потанцювати.

Обійдіться без стимуляторів (кава, міцний чай, медичні препарати та ін.). Нервова система перед іспитом і так у стані підвищеного збудження.

Увечері перед іспитом треба зайнятися будь-якою справою, яка відвертає увагу: прогулятися, покупатися, а вночі добре виспатися, уранці обов'язково поснідати - останні 12 годин мають піти на підготовку не знань, а організму.

Ідіть на екзамен як на справжнє свято - свято Ваших знань, розуму і кмітливості, думкою малюйте собі картину найлегшого білета і правильної відповіді.

Удосконалюйте свою психологічну компетентність, зокрема, як психологічно грамотно поводитися під час іспиту.

2. Ефективна поведінка під час іспиту

  • Будьте впевненими у власних силах і продемонструйте це екзаменаторові (ходою, поставою, мімікою, позитивними емоціями). В екзаменаційній кімнаті, як і на стадіоні під час змагань, потрібна витримка і воля до перемоги! Не відчаюйтеся при невдачах! Прагніть до перемоги!
  • Взявши екзаменаційний білет, сядьте на своє місце і неквапливо ознайомтеся зі змістом усіх контрольних питань і практичних завдань (цим самим Ви даєте команду пам'яті на пригадування). Починайте готуватися з тих питань, які видаються хоч трохи, але легшими для Вас.
  • Щоб пригадати матеріал максимально детально, розпочинайте з попереднього плану відповіді, який у процесі підготовки уточнюватиметься. Складіть список усіх нюансів, яких Ви хочете торкнутися у своїй відповіді. Пишіть навіть те, що може на початку здатися непотрібним - це допоможе Вам у процесі письма пригадати ще які-небудь факти. Якщо Вам удалося це зробити, відразу відчуєте деяке емоційне полегшення. Ваші дії стануть спокійнішими, а пам'ять і мислення почнуть працювати чіткіше і ясніше.
  • Не намагайтеся зразу повністю написати відповідь на одне питання. Якісь деталі (доповнення) можуть пригадатися, коли будете працювати над наступним завданням. Лише не забувайте бодай схематично фіксувати їх на аркуші.
  • Якщо більше нічого Ви не можете пригадати, а час ще залишився, уважно послухайте відповіді своїх однокурсників, запитання і коментарі екзаменатора (бувають випадки, коли хтось починає відповідати на Ваше запитання або почута інформація може наштовхнути на правильну відповідь).
  • Коли наступною буде Ваша черга йти відповідати, перегляньте ще раз усі свої записи і доопрацюйте остаточний варіант плану розкриття кожного питання. Краще це зробити на чистому аркуші, щоб схему відповіді міг зразу помітити викладач. Цим Ви продемонструєте свою організованість і методичний склад розуму. Поки будете переписувати, можуть з'явитися нові думки, які дадуть змогу ширше і глибше розкрити питання. Скоротіть роботу екзаменатора - зрозумілий і чіткий почерк на Вашому аркуші просто необхідний.
  • Вступ має бути дуже коротким - 1-2 фрази (якщо Ви хочете підкреслити важливість і складність свого питання, то не говоріть, що воно складне і важливе, а покажіть його складність і важливість). Якщо можливо, сформулюйте коротку відповідь (провідну ідею) на все питання в першому ж реченні Вашої відповіді. Таким чином, Ви показуєте екзаменатору, що зміст питання Вам зрозумілий і Ви маєте правильне уявлення про предмет розповіді.
  • Якщо питання складається з кількох частин, назвіть кожну з них і підкресліть аспекти, які Ви готові розкрити, тоді екзаменатор зможе швидко переглянути Вашу роботу і відразу побачити зміст Вашої відповіді. Намагайтеся включати у свою відповідь дати, прізвища вчених, назви першоджерел з цієї проблеми тощо. Знання фактичного матеріалу засвідчує Вашу обізнаність і привертає увагу екзаменатора. Відповідайте послідовно згідно з планом, не забудьте зробити наприкінці висновок. Стежте за точністю своїх висловлювань і правильністю вживання наукових термінів. Не намагайтеся розповісти побільше, прискорюючи темп відповіді, але і не мимріть.
  • Не демонструйте зайвого хвилювання і не напрошуйтеся на співчуття.
  • Будьте особливо уважні до всіх питань викладача, до найменших його зауважень. Він допоможе Вам пригадати новий і додатковий матеріал. Скористайтеся його підтримкою. І аж ніяк його не перебивайте! Не бійтеся додаткових питань - найчастіше викладач використовує їх як один із способів допомогти Вам заощадити час. Якщо Вас перервали, а, оцінюючи, зауважують на пропуск важливої частини матеріалу, не обурюйтесь, а покажіть план своєї відповіді, де ця частина розміщена трохи пізніше від того, на чому Вас перервали. Перш ніж відповідати на додаткове запитання, необхідно спочатку правильно його зрозуміти. Для цього потрібно хоча б трохи подумати, іноді перепитати, уточнити правильність Вашого розуміння поставленого питання. Будьте доброзичливі і тактовні, навіть якщо до відповіді Ви не готові (це провина не викладача, а Ваша, і перескладати іспит Ви будете цьому самому викладачеві). Якщо Ви витягли питання, з якого можете сказати дуже небагато, не впадайте у відчай, а відразу починайте записувати все, що коли-небудь чули з цього приводу. З отриманого матеріалу продумайте план відповіді. Якщо взагалі нічого не знаєте з першого питання, не говоріть про це зразу викладачеві, а почніть відповідати з другого питання. Після успішної відповіді на нього можливо ще щось зможете пригадати і з першого питання. Якщо Ви вже майже скінчили відповідати і ось, нарешті, згадали, про що хотіли сказати або забули сказати, нічого страшного. Закінчіть говорити те, про що говорили, а потім скажіть те, що пропустили. У цій ситуації розпочати можна так: «Повернімося до....», «Я хотів би додати ...» або «Крім того, треба сказати, що...», «Варто підкреслити...». Якщо Вас не слухають, не сприймайте це як особисту образу, не шукайте причини в собі. Екзаменатор також може відволіктися, а тому відповідайте далі. Якщо Ви обмовилися і присутні почали сміятися, не переживайте. Посмійтеся разом з усіма - і все. Якщо ж помилку, крім Вас, узагалі ніхто не помітив, говоріть далі нібито нічого не трапилося. Якщо Вам ставлять додаткове запитання, не розгублюйтесь, не кваптеся з відповіддю. Можете сказати, що Вам треба трохи подумати. Чітко визначте тему відповіді, якої вимагає питання. Сформулюйте відповідь про себе і почніть відповідати вголос.

Підготувала Нікітіна І.В.

 

     

  

 

 

 

 

 

Робота дискусійного Психологічного клубу у 2020-2021 навчальному році

Вересень 2020 року

  •  Як спілкуватися с ким завгодно і коли завгодно? Спілкування з однолітками 
  • (хочеш прийняти участь - переходь за посиланням https://www.instagram.com/nuft psy)

 Жовтень 2020 року

  • Психологія чоловіків і жінок. Чоловіки з Марсу, жінки з Венери
  • Як самоорганізуватися? Простий тайм-менеджмент

Листопад 2020 року

Грудень 2020 року

Школа подружнього життя

 План зустрічей Психологічного клубу у прямому ефірі Instagram  https://www.instagram.com/nuft psy
(щоразу початок зустрічей о 12.40)

 

Січень 2021 року

  

Психологічний клуб НУХТ оргнізовує безкоштовний ТРЕНІНГ-МАРАФОН БАЖАНЬ онлайн! Брати участь можуть усі бажаючі студенти, викладачі, працівники НУХТ. Для цього потрібно бути підписаними на сторінку Телеграм «ПСИХОЛОГІЧНИЙ КЛУБ НУХТ» усі завдання будуть там. https://t.me/psynyht Старт 13 січня. 

 

Лютий 2021 року

Березень 2021 року

  • 09.03 - Закоханість та кохання: у кому різниця?
  •  23.03 - Як показати кохання? Мови кохання.  

Квітень 2021 року

  • 13.04 - Кризи у стосунках. Криза першого року, як впоратися.
  • 27.04 - Особистісні кризи. ерезень 2021 року

Травень, 2021 року

  •  11.05 - Як та де зустріти свою кохану людину?
  • 25.05 - Розмова -  основа для здорових та чесних стосунків. Як почати говорити?

Червень, 2021 року

  • 08.06 - 10 важливих запитань до партнера перед весіллям.

Також зустрічі та консультації відбуваються он-лайн 

на сторінці Фейсбук Он-лайн Психолог https://www.facebook.com/psyholognyht/ 

 Instagram  https://www.instagram.com/nuft psy

Телеграм  https://t.me/psynyht 

Дивіться детальну та актуальну інформацію на сторінці Фейсбук https://www.facebook.com/psyholognyht/ та

Телеграм каналі Психологічний клуб НУХТ https://t.me/psynyht 

Психологи Ірина Нікітіна та Наталія Шейко <natalitsvetaeva@gmail.com>: