Наших здобувачів освіти виокремлює бажання постійно навчатися та розвиватися, незважаючи ні на що. І літні канікули не стали виключенням для підвищення фахових компетенцій аспірантки кафедри біотехнології і мікробіології Ірини Ковшар, яка вирішила відвідати славнозвісну «Лвіварню» – музей пивоваріння від «Лвівської пивоварні».
Сучасний музейний комплекс «Лвіварня» присвячений не лише розвитку галузі пивоваріння, а й історії пивоваріння на теренах України, акцентуючи увагу саме на пивоварнях Львова.
Перші пивоварні у Львові з'явилися ще в середньовіччі. За історичними даними, перша документальна згадка про пивоваріння у Львові датується 1425 роком, коли Львівському магістрату було надано привілей на варіння пива. На початку ХХ століття у Львові вже переважали кілька великих пивоварень, зокрема Львівська пивоварня, яка була заснована у 1715 році і продовжує працювати до сьогодні, ставши однією з найстаріших та найбільших у місті.
У середньовіччі пивоваріння було складним і відповідальним процесом, що вимагав глибоких знань і навичок, тому отримання освіти було обов’язковим для тих, хто хотів займатися цією справою. Через це особливістю професії пивовара в середньовіччі була наявність диплома про освіту. На той час, щоб стати пивоваром потрібно було витратити більше двох років.
Пивоваріння включало в себе безліч етапів, таких як підготовка сировини, ферментація, контроль за температурою та зберігання готового продукту. Пивовар мав добре розуміти ці процеси, щоб забезпечити якість і стабільність пива. В умовах відсутності сучасних технологій контролю якості і санітарних норм, пиво могло легко зіпсуватися або стати небезпечним для споживання. Освічений пивовар знав, як запобігти псуванню пива та забезпечити його безпечність. Навіть без сучасної науки середньовічні пивовари повинні були мати базові знання про ферментацію та хімічні реакції, що відбуваються під час варіння пива.
Особливий статус мали не лише пивовари, а й бондарі. Оскільки пивоваріння займало важливу частину економіки тогочасного Львову, дерев'яні бочки були основним засобом для зберігання, транспортування та витримування пива і вина. Висока якість бочок прямо впливала на якість кінцевого продукту. Львів був важливим торговельним центром, через який проходили численні торгові шляхи. Бочки використовувалися для транспортування не лише алкоголю, але й інших товарів, таких як соління, мед, олія, та навіть сухі товари. Важливість бондарів того часу можна оцінити і сьогодні – чимало людей мають прізвище Бондар і йому подібні.
Експонати «Лвіварні» також демонструють «просунутість» тогочасних пивоварів і технологічність процесу одержання пива, починаючи з 18 століття та закінчуючи нашим часом. На території музею розташована невеличка крафтова пивоварня, яка наглядно демонструє сучасну технологію одержання пива.
Сам музей, крім історичної частини, містить й інтерактивну – у одній із залів розташовані два танки: бродильний (ферментер) та лагерний (зріючий танк). Спочатку дріжджі додаються до сусла в бродильному танку, і в результаті ферментації цукри перетворюються на алкоголь і вуглекислий газ. Після первинної ферментації пиво перекачують до лагерного танку для дозрівання. У цьому танку пиво зберігається при низькій температурі, що дозволяє йому дозрівати, стабілізуватися, і розвинути смак. Процес дозрівання може тривати від кількох тижнів до кількох місяців, залежно від типу пива.
«Лвіварня» дозволяє поринути у світ пивоваріння звичайним людям, пояснюючи простими словами складні технологічні процеси виробництва пива. При цьому увага акцентується не лише на історичності пивоваріння, а й технологічності та просунутості цієї галузі в цілому. Наша аспірантка залишилася під приємним враженням від проведеного у музеї часу.
