Читання лекцій аспірантами для здобувачів бакалаврського та магістерського рівнів є важливим елементом академічної взаємодії, що сприяє підвищенню якості освітнього процесу та інтеграції освіти з практикою, а також формуванню у здобувачів освіти цілісного розуміння сучасних тенденцій у професійній сфері.
14 жовтня 2025 року відбулася лекція на тему «Інституційні механізми та сучасна практика регулювання професій на прикладі аудиторської діяльності», яку прочитав заступник виконавчого директора Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, здобувач наукового ступеня «доктор філософії» третього року навчання за спеціальністю 073 «Менеджмент» Віктор Кушнір.
Захід мав на меті ознайомити здобувачів освітніх програм «Облік і аудит», «Менеджмент» і «Менеджмент персоналу» з практичними аспектами регулювання професійної діяльності в Україні, розкрити роль інституційних механізмів у забезпеченні якості аудиторських послуг та підвищити обізнаність здобувачів освіти щодо сучасних підходів до управління професійною відповідальністю.
Для аспірантів участь у викладацькій діяльності є ефективним інструментом професійного становлення, адже дозволяє поглибити власні знання, розвинути педагогічні та комунікативні навички, а також набути досвіду публічних виступів і взаємодії з аудиторією. Це сприяє формуванню компетентностей, необхідних для подальшої науково-педагогічної кар’єри.
Для здобувачів бакалаврського та магістерського рівнів лекції від аспірантів-практиків створюють можливість сприймати навчальний матеріал через призму сучасних наукових підходів і дослідницьких результатів. Лектори, які поєднують науково-дослідну діяльність із практичним досвідом, мають можливість презентувати навчальний матеріал у інтерактивній, практично спрямованій та зрозумілій формі, що сприяє підвищенню пізнавальної активності здобувачів, розвитку їхнього інтересу до наукових досліджень і формуванню навичок самостійного навчання.
Загалом така форма співпраці посилює зв’язок між освітнім, науковим і практичним середовищами, сприяє розвитку академічної культури, формуванню наставницьких відносин і забезпечує спадкоємність поколінь у науковій спільноті.
