1 листопада своїм виступом феєричний загальноуніверситетський марафон «День факультету/інституту» розпочав факультет біотехнології та екологічного контролю. Місію факультетські митці обрали не просту – ні багато, ні мало – врятувати світ від невідомого вірусу.
А почалося все аж у 2047 році, коли людство стоїть на межі кінця світу.
Тим часом у наші дні студенти на вечірці обговорюють модуль, що мають здавати наступного дня, і одному з них стає зле. Настільки, що у нього… відпадає рука. Юнака доправляють до лікарні, а коли друзі наступного дня приходять його провідати, виявляється, що невідомий вірус вбив увесь медперсонал лікарні (дивом врятувалася лише медсестра з рецепції), а сам Сергій перетворився на зомбі. Друзі втікають і намагаються придумати, що робити, коли отримують повідомлення від невідомого, який радить їм знайти рукописи доктора Бактеріуса аби запобігти поширенню вірусу. Студенти йдуть до бібліотеки, але там нічого не чули про такого автора. Аж раптом непомітно до них наближається незнайомець, що пропонує їм один із рукописів. Поки друзі роздивляються рукопис, незнайомець зникає. А тим часом, одна з компанії помічає щось знайоме у рукописі, студенти беруть методичку з вірусології і справді бачать збіги. У бібліотекаря вони дізнаються, що методичку брав їх товариш Василь, який, до речі, чомусь не прийшов з ними до бібліотеки. Тоді вони вирішують піти до друга і все дізнатися у нього. Виявляється, Василь і є доктор Бактеріус, і він дуже ображений на них, за те, що часто кепкували з нього. Друзі намагаються переконати його, що просто жартували, аж тут знову з’являється незнайомець, який хоче вбити Василя. З’ясовується, що незнайомець – син доктора Бактеріуса, який прибув із 2047 року, щоб вбити батька, бо тільки так можна врятувати людство від загибелі у майбутньому. Друзі намагаються не допустити вбивства. Прибігає медсестра з рецепції лікарні й закриває Василя собою. І тут прибульцю з майбутнього надходить повідомлення, що апокаліпсиса не сталося. Останнє питання, яке у Василя виникло до сина, якою була його мати. Син дає йому фотографію матері, яка дуже нагадала Василю медсестру. Оскільки все так добре склалося – дружба перемогла всі негаразди, компанія вирішує відсвяткувати, адже не кожного дня вдається світ врятувати.
Багато яскравих хореографічних номерів і чудові вокальні партії доповнили цю історію. А завершився спектакль традиційним виконанням гімну факультету.
Завершуючи вечір, декан факультету Наталія Грегірчак, подякувала митцям за прекрасний виступ і подаровану насолоду, а гостям у залі – за підтримку.
