Уряд визначив, як оцінюватимуть наукову діяльність вишів – це дозволить у майбутньому надати найкращим із них базове фінансування на науку. Відповідну постанову «Деякі питання проведення державної атестації закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності» Кабінет Міністрів затвердив під час засідання 22 серпня 2018 року.
Однією з найважливіших речей, закладених у документ, є те, що оцінюватимуть наукову діяльність не вишу в цілому, а його окремих наукових напрямів.
«Розділити атестацію за напрямами було конче необхідно, адже якби ми цього не зробили, то в підсумку у великих університетах, де є різноманітні напрями досліджень, отримали б «середню температуру по палаті». Бо в одному класичному виші можуть бути сильніші дослідження з природничих наук, а в іншому – гуманітарних чи технічних. Тому разом із університетською науковою спільнотою ми чітко визначили 7 напрямів, за якими буде атестація», – розповіла міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
Такими напрямами будуть:
- Аграрні науки та ветеринарія (враховує галузі знань: аграрні науки та продовольство, ветеринарна медицина);
- Воєнні науки та національна безпека (воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону, цивільна безпека);
- Гуманітарні науки та мистецтво (богослов’я, гуманітарні науки, культура і мистецтво);
- Суспільні науки (журналістика, міжнародні відносини, освіта/педагогіка, право, соціальна робота, соціальні та поведінкові науки, сфера обслуговування, публічне управління та адміністрування);
- Біологія та охорона здоров’я (біологія, охорона здоров’я);
- Математичні науки та природничі науки (математика та статистика, природничі науки);
- Технічні науки (інформаційні технології, електроніка та телекомунікації, архітектура та будівництво, електрична інженерія, механічна інженерія, автоматизація та приладобудування, транспорт, хімічна та біоінженерія, виробництво та технології).
Атестаційна оцінка визначатиметься за 100-бальною шкалою. У ній будуть враховуватися такі показники:
- кадровий склад;
- фінансування (за загальним і спеціальним фондом);
- обсяг коштів, спрямованих/залучених вишем на придбання обладнання;
- кількість статей у наукових виданнях, які індексуються у базах «Scopus» та/або «Web of Science», де додатковим показником буде коефіцієнт впливовості журналів;
- кількість наукових видань, засновником (співзасновником) яких є університет, які індексуються у базах «Scopus» та/або «Web of Science»;
- кількість працівників закладу (за основним місцем роботи), які є членами редакційних колегій наукових видань, які індексуються у базах «Scopus» та/або «Web of Science».
Водночас конкретна методика оцінювання буде розроблюватися МОН спільно з Нацрадою з розвитку науки і технологій.
За результатами оцінювання кожний науковий напрям вишу відноситимуть до однієї з трьох груп – А, Б, В – або визнаватимуть таким, що взагалі не пройшов атестацію. У групі А будуть напрями університетів, дослідження яких мають важливе державне або світове значення, виконуються на світовому рівні; у групі Б – що мають важливе значення для окремих галузей економіки, нацбезпеки, інших сфер, виконуються на високому професійному рівні; у групі В – що мають значення для освітнього процесу в університеті, виконуються на задовільному професійному рівні.
Атестація проводитиметься не менш, як раз на 5 років, однак, не раніше, ніж через рік для реорганізованого вишу або не раніше, ніж через 3 роки для новоутвореного ЗВО. Вона буде обов’язковою для державних і комунальних закладів вищої освіти (окрім коледжів). Для державних і комунальних коледжів атестація проводитиметься на вимогу власника (засновника), а для всіх приватних ЗВО – за ініціативою закладу.
Проведення атестації організовуватиме МОН. Для цього при Міністерстві створять спеціальну атестаційну комісію та 7 експертних груп за науковими напрямами. До їх складу входитимуть представники вишів, МОН та інших відомств, до сфери управління яких належать університети, НАН, національних галузевих академій наук, Наукового комітету Нацради з розвитку науки і технологій, представники громадських наукових організацій зі всеукраїнським статусом. Водночас кількість представників закладів, підпорядкованих МОН, і працівників центрального апарату МОН не повинна перевищувати 50% загального складу атестаційної комісії.
Комісія та експертні групи аналізуватимуть, робитимуть експертне оцінювання та готуватимуть висновок щодо результатів атестації. Загалом атестація матиме 6 етапів:
- подання вишами до МОН заявки та інформаційних матеріалів;
- проведення експертного оцінювання (у термін до 25 днів);
- подання експертними групами висновків і пропозицій до атестаційної комісії;
- підготовка атестаційною комісією висновку щодо результатів атестації та подання його до МОН (до 10 днів);
- затвердження МОН результатів атестації та їх оприлюднення на офіційному сайті Міністерства (до 20 днів);
- інформування МОН заявника про результати атестації.
Отримані результати атестації можуть бути використані для планування видатків держбюджету на наукову діяльності вишу, визначення наукових напрямів закладу, яким надається підтримка з держбюджету, зокрема, через механізм базового фінансування тощо.
Нагадаємо, що на початку липня Уряд створив Національний фонд досліджень, що вже з 2019 року має розпочати грантову підтримку наукових досліджень і розробок. Наразі триває конкурс у Наукову раду Фонду – подати документи можна до 7 вересня.
