Директор департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації та ліцензування МОН Андрій Шевцов повідомив, що перший етап роботи Національного репозитарію академічних текстів розпочнеться до кінця року, і сприятиме виявленню академічного плагіату. Він додав, що після запуску репозитарію, в 2018-2019 роках, планується розроблення національної наукометричної системи.
Створення репозитарію розпочнеться зі систематизації текстів дисертацій, які нині перебувають в сфері використання УкрІНТЕІ. У підсумку на ресурсі будуть зібрані освітні та наукові тексти в тому вигляді, в якому вони піддаються обробленню, перегляду та порівнянню. До них буде щонайменше два режими доступу: відкритий і обмежений, який встановлюватиметься згідно з чинним законодавством, адже репозитарій міститиме наукові праці для службового користування, з грифом «таємно», обмежені авторськими правами тощо.
За словами високопосадовця, робочою групою вже створений проект Положення про національний репозитарій академічних текстів, де зазначені ключові характеристики майбутнього ресурсу. Зокрема, передбачається, що це буде розподілена електронна база даних, яка складатиметься з центральної та локальних частин – репозитаріїв вищих навчальних закладів та інших інституціональних учасників репозитарію. Також у Положенні чітко прописано, що ресурси Національного репозитарію стануть допоміжним засобом для експертизи академічних текстів на запозичення. Остаточний висновок все одно залишатиметься за експертами.
Очільник департаменту окремо наголосив, що в Положенні передбачена можливість для фізичних осіб – авторів академічних текстів отримувати доступ до Національного репозитарію в режимі розміщення академічних текстів після проходження відповідної авторизації.
Іншим документом буде визначений порядок роботи ресурсу та детально регламентовані всі технічні моменти: протоколи обміну інформацією, питання авторських прав, доступу учасників та інших осіб тощо.
Андрій Шевцов відзначив, що до бази потраплятимуть не всі тексти, адже частина залишатиметься на локальних серверах, частина виходитиме в друкованому вигляді. Тому в репозитарії також вестиметься реєстр академічних текстів, який міститиме опис видання або статті. Потому цей реєстр стане основою для розроблення наукометричної бази даних та визначення індексу цитування.
У МОН очікують, що її рівень буде не нижчий, ніж у Web of Science або Scopus. І тоді можна буде перейти до перегляду наявної системи переліку фахових журналів.
Підсумовуючи, директор департаменту зазначив, що затвердження Положення Кабміном дасть «зелене світло» й дозволить зробити перші кроки в створенні репозитарію: визначити його розпорядника, розробити процедури функціонування депозитарію, почати формування бази текстів, підключити локальні репозитарії університетів.
