Профком НУХТ запросив усіх бажаючих членів профспілки на екскурсію до Національного музею медицини. Таких виявилося багато, тому екскурсії проводилися два дні.
Екскурсанти відвідали наймасштабніший музей медицини в Європі, розташований у будівлі колишнього анатомічного театру Університету Св. Володимира, збудованого 1853 року за проєктом відомого архітектора Олександра Беретті, де вони й ознайомилися з історією медицини від витоків до сьогодення.
Цікавим стало знайомство як з історією будівлі, так і з еволюцією медицини в світі та в Україні через унікальну експозицію, засновану завдяки доктору медичних наук, професору Олександру Грандо. Музей медицини був організований за новітньою концепцією музеєзнавства – у ньому науково-методичні й документальні матеріали та експонати представлені в комплексі з архітектурними, художньо-технічними й аудіовізуальними засобами. Тут є спеціальні манекени, які разом із текстовим, звуковим і музичним супроводом створюють ефект глибокого занурення у тему, а розташування експозиції змушує відвідувачів то підніматися вгору, то сходити вниз.
Оглядово-інтерактивна екскурсія «Історія медицини України від давніх часів до сьогодення» розкрила основні періоди та теми з історії медицини. Її учасники дізналися про медицину часів Київської Русі, козацтва, заснування перших закладів медичної освіти, сторінки земської медицини, основи санітарної освіти, аптекарської справи тощо. А ще – про історію анатомії, патології, хірургії, акушерства, терапії.
«Медицина воістину – найблагородніше з мистецтв». Цей вислів належить давньогрецькому філософу та цілителю Гіпократу. Історія медицини в Києві бере свій початок ще з часів Русі, коли при монастирях існували перші лікарні. У XI столітті при Києво-Печерській лаврі діяли перші монастирські лікарі, серед яких відомий цілитель Агапіт, і зараз його відтворення стоїть на вході до експозицій музею. У XIX столітті в місті відкрилася перша міська лікарня, що стало поштовхом до розвитку світської медицини. Київ по праву вважається одним із медичних центрів сучасної України. Такий статус місто отримало ще в ХІХ столітті, коли в київському університеті ім. Святого князя Володимира у 1841 році був відкритий медичний факультет. «Прийти в Київ в Лавру помолитись та Караваєву вклонитись» промовляли численні прочани святинь і паломники київських лікарень, де працював відомий київський лікар, багаторічний декан медичного факультету, учень Миколи Пирогова Володимир Караваєв.
Експозиція Національного музею медицини України розмістилася в трьох залах, де історія розвитку української медицини простежується від епохи до епохи: від медицини скіфів до земських лікарів, медицини під час колективізації, Голодомору, Другої світової війни тощо. Тут і досягнення видатних лікарів Миколи Амосова, Олександра Шалімова, Миколи Стражеска.
У першій залі екскурсанти дізналися про становлення й розвиток медицини на території України з найдавніших часів – тут є стародавній медичний інструментарій, лікарські рослини, що вживалися у народній медицині, фрагменти з літописних джерел, де розповідається про хвороби та боротьбу з ними. Увагу привернули натурний інтер'єр стародавньої лазні часів Київської Русі (Х-ХІ ст.), яка використовувалася зокрема для лікування, діорама, присвячена медичній допомозі в козацькому війську, натурні інтер'єри аптеки кінця XVIII ст., земського (сільського) лікаря в хаті українського селянина тощо.
Друга зала присвячена розвитку медичної освіти та науки в Україні у XIX-початку XX ст. Серед експонатів тут – набори медичних інструментів того часу, визначні наукові праці та відкриття в різних галузях медицини. Зокрема перше у світі прижиттєве встановлення діагнозу інфаркту міокарда київськими терапевтами Василем Образцовим і Миколою Стражеском, відкриття анатомом Володимиром Бецем велетенських клітин у головному мозку, визначення Григорієм Мінхом та Йосипом Мочутковським задовго до європейських вчених ролі паразитів у перенесенні висипного і зворотного тифу та багато інших наукових досягнень. Тут профспілчани побачили оригінальні інтер'єри першої операційної на медичному факультеті з обладнанням того часу і натурними фігурами Миколи Пирогова та Володимира Караваєва, кабінет видатного епідеміолога Данила Заболотного тощо. А ще тут є предмети, пов'язані з розвитком в Україні хірургії, офтальмології, гінекології, патології, бактеріології.
У третій залі учасники екскурсії дізналися про розвиток медичної науки в Україні XX ст. Тут висвітлені боротьба з епідеміями в Україні у 1920-ті роки, організація різних медичних закладів і науково-дослідних інститутів, а також Голодомор 1932-1933 рр., сталінські репресії лікарів і вчених та участь медиків у Другій світовій війні – цьому присвячена унікальна діорама, що має три рівні та два види освітлення. Відображені в цій залі й медичні наслідки Чорнобильської трагедії. Сучасні ж події у стані підготовки експозицій.
Музей вразив усіх екскурсантів. Вони щиро вдячні Профкому НУХТ за організацію та екскурсоводці Музею медицини Людмилі Михайлівні за цю чудову екскурсію.
