Незабаром ми відзначатимемо сторіччя від дня народження Олексія Тимофійовича Лісовенка – доктора технічних наук, професора, провідного вченого у галузі машин і апаратів хлібопекарських виробництв. Із цієї нагоди учень Олексія Тимофійовича, оглядач журналу «Світ продуктів» Анатолій Пилипенко ініціював розмову-спогад про діяльність видатного вченого.
Учні професора, а нині – вчені та фахівці хлібопекарської галузі поділилися спогадами про життя професора і роздумами про продовження традицій хлібопекарської наукової школи.
Повне інтерв’ю буде опубліковано незабаром у журналі «Наукові праці Національного університету харчових технологій» », а зараз пропонуємо ознайомитися із його окремими тезами, зокрема, спогадами кандидата технічних наук Сергія Дудка.
- А.П.: Сергію Дмитровичу, наукова кар’єра Олексія Тимофійовича нерозривно пов’язана з Київським технологічним інститутом харчової промисловості (нині – Національний університет харчових технологій). Ви працювали під його керівництвом близько 15 років. Які основні етапи його професійного становлення.
- С.Д.: Свою наукову кар’єру Олексій Тимофійович розпочав у галузі теплофізики, вивчаючи теплові та фізичні процеси, що відбуваються у тісті-хлібі під час випікання, та з удосконалення конструкцій хлібопекарських печей. Його монографія «Процес випікання і теплові режими в сучасних хлібопекарських печах» (1973), у якій знайшли відображення найбільш вагомі результати його докторської дисертації, для мене є прикладом комплексного підходу до вирішення наукової проблеми, вдалого поєднання інструментальних і теоретичних досліджень, логічності викладок та обґрунтованості висновків, їх спрямування у практичну сферу. У другій половині 1970-х років Олексій Лісовенко почав активно працювати в напрямі дослідження процесів утворення тіста та його подальшого механічного оброблення. На цій ниві він створив струнку теорію і розробив низку оригінальних технічних рішень тістомісильних і тістоподільних машин.
Наприкінці 2000-х років мені довелося побувати на одному з машинобудівних підприємств міста Києва, яке спеціалізувалося на випуску машин для харчової галузі. Під час відвідання конструкторського бюро директор підприємства познайомив нас з останніми розробками та продемонстрував результати комп’ютерного 3D-моделювання нових зразків тістоподільного обладнання. На моє зауваження щодо того, що моделювання потребує солідного наукового, у тому числі, математичного забезпечення, і це доволі складна задача, він відповів, що ці проблеми конструктори вирішують завдяки математичним моделям, створеним Олексієм Тимофійовичем.
Професор Лісовенко мав такі рідкі для свого часу риси характеру, як незалежність мислення і демократичність. Олексій Тимофійович – визнаний вчений, Учитель для сотень студентів, аспірантів, докторантів, людина зі стійкими гуманістичними переконаннями – назавжди увійде до пантеону найбільш заслужених і визнаних творців історії розвитку університету.
Його науково-технічна спадщина ще довго служитиме базисом для знань, поживою для нових ідей прийдешнім поколінням інженерів і дослідників, а пам'ять про цю визначну людину завжди перебуватиме з нами – його учнями, колегами, друзями.
Запрошуємо всіх охочих приєднатися до заходів, присвячених сторіччю з дня народження професора Олексія Лісовенка. Протягом березня триватимуть наукові семінари та зустрічі, присвячені доробку Олексія Тимофійовича, у Науково-технічній бібліотеці НУХТ буде представлена літературна виставка підручників, монографій, наукових і популярних праць професора.
