У наших освітніх реаліях останнім часом популярним стало змішане навчання. Це – методика, за якою студенти засвоюють частину матеріалу онлайн і якоюсь мірою самостійно керують своїм часом, а частину – офлайн, в аудиторії. Водночас це логічно пов’язані між собою компоненти теми. Зрештою, студенти отримують цілісний навчальний досвід. Ще два роки тому, під час пандемії коронавірусу, нашим викладачам доводилося працювати як зі здобувачами вищої освіти, які працюють безпосередньо в аудиторії, так і з тими, хто навчається онлайн.
Сьогодні ж, в умовах воєнного стану, і викладачі, і здобувачі перебувають у різних місцях – як удома, так і в інших містах України, а то й за кордоном. Одначе й у цих складних умовах учасники освітнього процесу знаходять сили й можливості вести навчальний процес. Варто назвати лишень професора Харківського національного університету імені Каразіна, доктора філології Михайла Сподарця, чиї «лекції з бункера» стали вже легендою для українських науковців.
25 травня в освітньому просторі України відбулася важлива подія – лекція представників організації «Education Genesis», соціального психолога, методолога бізнес-навчання і тренера з навчання у понад 50 організаціях в Україні та світі, керівника Product IT Foundation For Education Іллі Бачуріна та керівника навчального напряму в ІТ-компанії Genesis, лектора зовнішніх та внутрішніх ініціатив від Genesis Олексія Ніщика на тему «Змішане навчання: інструменти та практики ІТ-бізнесу для викладачів університетів». До неї долучилися й численні викладачі нашого вишу, зокрема кафедри біотехнології і мікробіології, кафедри готельно-ресторанної справи та професорка кафедри іноземних мов професійного спрямування Наталія Науменко.
Лектори по черзі мінялися, кожен висвітлював окремі аспекти змішаного навчання, зокрема й такі: лідерство як необхідна умова впровадження змішаного навчання; професійний розвиток; здійснення навчальної діяльності; реорганізація навчального процесу; електронні освітні ресурси для змішаного навчання; технологічна інфраструктура забезпечення змішаного навчання. Спікери ознайомили присутніх із новими інструментами, які значно можуть полегшити та урізноманітнити пояснення матеріалу, а також втримати увагу здобувачів у ході онлайн-навчання. Також було обговорено перспективні можливості змішаного навчання в наших реаліях та підходи щодо впровадження елементів автоматизованого онлайн-навчання в освітній процес. Акцентувалася увага на тому, наскільки важливий сучасний підхід до здобувачів, їх мотивація, «живий» контакт. Зокрема, за висловом Олексія Ніщика, «Genesis IT School розкриває повний цикл створення IT-продукту та охоплює всі напрями, які не пов’язані з написанням коду. На виході студенти отримують цілісну картину про запуск власного проєкту: від аналізу ринків і ніш до написання стратегії стартапу, пошуку способів монетизації, залучення користувачів та інвестицій. Саме тому школа корисна як для програмістів, які хочуть отримати широке розуміння бізнесу, так і для людей із не технічним бекграундом».
Керуючись перевіреним принципом «усе пізнається в порівнянні», фахівці «Education Genesis» доцільно зіставляли концепти навчання «живого» та дистанційного, погляди на роль викладача у контексті різних видів освітньої діяльності, а також апелювали до досвіду педагогів-учасників конференції: «Які види інструментів змішаного навчання вам знайомі?», «Якими ви послуговуєтеся в навчальній діяльності, а про які чуєте вперше?», «Для викладання яких дисциплін ви вважаєте найкращими ті чи ті програмні продукти – Kahoot, Quizlet, Google Classroom, Typeform тощо?».
Викладачі охоче ділилися своїм досвідом, не вагаючись зізнатися, що про деякі з програм вони чують уперше, і вже складали собі плани їх застосування – як у гуманітарних, так і природничих та технічних предметах.
Водночас, аби не утомити слухачів великими обсягами інформації, Ілля та Олексій, користуючись порадою незабутнього Іржі Томана, переключали їхню увагу за допомогою анекдотів, прикладів із історії, несподіваних аналогій. Наприклад, ось такої: «Середньовічній людині потрапив у господарство автомобіль. Що вона з ним зробить?» Відповіді сипались у чаті як із рога достатку: «Запряже кіньми та поїде звичним способом», «Спалить як відьомську іграшку», «Знищить», «Поклонятиметься йому», «Зробить із нього комірчину», і подібне. Але факт – ішлося про новизну, можна сказати, інноваційний підхід до ведення навчального процесу: як можна скористатися комп’ютерними технологіями, програмами та засобами, аби оптимізувати навчання, зробити його більш системним і мотиваційним, посилити його практичну компоненту. А головне – як зацікавити здобувачів, заохотити їх не лише запам’ятати матеріали конкретного навчального заняття, а й звернутися до нових джерел, спроеціювати теоретичний матеріал на власний життєвий і творчий досвід.
