Н У Х Т

Професор кафедри іноземних мов професійного спрямування виступила офіційним опонентом дисертанта КНУ імені Тараса Шевченка

23 травня 2019

Професор кафедри іноземних мов професійного спрямування виступила офіційним опонентом дисертанта КНУ імені Тараса Шевченка

Відгук офіційного опонента на дисертацію, його виступ на засіданні спеціалізованої вченої ради є необхідними елементами творчих дебатів на захисті дисертації, формою атестації наукових кадрів та ознайомлення академічної спільноти з новітніми здобутками науковців. Від ретельності експертизи, аргументованості й повноти висновків опонента великою мірою залежить оцінювання дисертації, об'єктивність рішення щодо присудження наукового ступеня.

Критичний і водночас виважений підхід до дисертації – головний критерій високого професіоналізму офіційного опонента й доконечна умова конструктивної дискусії під час захисту. Праця опонента, на відміну від наукового керівництва дисертацією, більш обмежена в часі (лише 1-2 місяці). Тому для вченого, якому довірили опонування, це своєрідний «квест» або й «мозковий штурм» – уміння за короткий термін осягнути головні положення роботи, виявити усі її позитивні та негативні сторони і насамкінець узгодити всі ці моменти у відгуку.

Спостерігаючи за діяльністю спеціалізованих учених рад, можна скласти більший чи менший за наповненням глосарій сленгу, яким зазвичай науковці користуються в кулуарах. Є там свої лексеми й ідіоми, і одна з них – «грізний опонент». Незалежно від того, чи буде науковець доброзичливим до свого молодого колеги, чи буде він більш вимогливим – усе одно «грізний».

Проте у Василя Соловія, який захищав теоретико-літературну дисертацію «Українська лірика 1990-2010-х років: метрика, ритміка, строфіка, фоніка» в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка 17 травня, обидва офіційні опоненти виявилися «грізними» в лапках, але ніжними за характером – жінками. Доктор наук Наталія Науменко, професор кафедри іноземних мов професійного спрямування нашого університету, та кандидат наук Надія Гаврилюк, науковий співробітник Інституту літератури НАНУ ім. Т. Шевченка. Обоє вчені-віршознавці й водночас поетеси. Перша – фахівець із верлібру, друга – з поліметричної структури вірша. Ставлення їх до науки можна передати назвами їхніх знакових поетичних книг: «Необроблений смарагд» Наталії Науменко та «Долання меж» Надії Гаврилюк.

Отже, 17 травня у захисті дисертації Василя Соловія було й оброблення смарагдів, і долання меж… Між поезією вільною й метричною. Між «чоловічим» і «жіночим» способами осягнення світу в поезії. Між недоліками й перевагами роботи, що їх кожен із опонентів помічає та трактує по-своєму. Цілком відповідно до новітньої парадигми наукового спілкування, згідно з якою зауваження має супроводжуватися заохоченням.

«Критикувати треба те, що вселяє надію». Так писав француз Альфред де Мюссе.

«Справжній критик детальніше зупиняється на перевагах, а не на недоліках». Так його міг би доповнити англієць Джозеф Аддісон.

«Якщо є дискусія – значить, наукова робота відбулася». Так, слідом за багатьма українськими та зарубіжними науковцями, можуть стверджувати Наталія Науменко та Надія Гаврилюк. Адже український вірш, зокрема й останніх трьох десятиліть, – це витончений ажурний міст між минулим і майбуттям, створений люблячими й талановитими руками, неповторний у своїй елегантності. У ньому, за висловом неперевершеного Максима Рильського,

«…ні марній позолоті,
ні всяким викрутам тонким
немає місця, як підлоті
у серці чистім і палкім».

І сам вірш, і його дослідження вимагають від автора дивовижної інтуїції, дуже тонкого відчуття поетичної інтонації, перебігів внутрішнього ритму думки. Очевидно, що Василь Соловій, як і багато молодих дисертантів сьогодення, і сам намагався йти від тексту, і своїх реципієнтів – наукових керівників, офіційних опонентів, членів спеціалізованих учених рад – закликав відчути в «оманливих оркестрах» величезної кількості віршових творів, явлених у друкованих виданнях і на Інтернет-сайтах, саме ті ноти, потрібні для творення рельєфного образу справжньої поезії, в якій «словам тісно, а думкам просторо».

Опублікований: 23-05-2019
Читайте також:
Перше знайомство з крафтовим пивоварінням на «BEERMASTERBREWERY»

На початку навчального року здобувачі групи ТІ-2-4 Навчально-наукового інституту харчових технологій разом зі старшим куратором, доцентом кафедри біотехнології продуктів бродіння і виноробства Романом Кириленком уперше відвідали сучасну крафтову пивоварню, яка була побудована наприкінці 2021 року. У організації та проведенні заходу посприяв аспіран...

ЧИТАТИ ДАЛІ

Перше знайомство з крафтовим пивоварінням на «BEERMASTERBREWERY» 04 жовтня 2022

Біотехнологічні студії: насичений подіями день третій

Третій день Біотехнологічних студій, які реалізуються кафедрою біотехнології і мікробіології за підтримки Корпорації «Артеріум», таїв багато цікавого і незвіданого зі світу біотехнологій, хімії та інжинірингу. Спочатку учасники проєкту відвідали кафедру харчової хімії. Там їх гостинно зустріли доценти Віра Іщенко, Олександр Макаренко та Тетяна Пет...

ЧИТАТИ ДАЛІ

Біотехнологічні студії: насичений подіями день третій 03 квітня 2024

Практичні аспекти вступу до харчових технологій

Активне співробітництво з профільними підприємствами триває. Приємно, що наші випускники не забувають альма матер і охоче долучаються до навчального процесу. Нещодавно першокурсники-бакалаври Навчально-наукового інституту харчових технологій у межах вивчення дисципліни «Вступ до харчових технологій: теоретичні і практичні аспекти» разом із доценто...

ЧИТАТИ ДАЛІ

Практичні аспекти вступу до харчових технологій 13 жовтня 2025

Блискуче завершення спортивного року

Наприкінці грудня 2023 року в м. Київ відбувся Чемпіонат України (дорослі, юніори, юнаки) та Кубок України (етапи) зі спортивного орієнтування (на лижах, ІІІ-ІV ранг). У змаганнях брали участь 20 команд із 227 спортсменів з 11 областей України та м. Києва. Організаторами змагань виступили Міністерство молоді та спорту України та Федерація спортивн...

ЧИТАТИ ДАЛІ

Блискуче завершення спортивного року 27 грудня 2023