Н У Х Т

Професор кафедри іноземних мов професійного спрямування виступила офіційним опонентом дисертанта КНУ імені Тараса Шевченка

23 may 2019

Професор кафедри іноземних мов професійного спрямування виступила офіційним опонентом дисертанта КНУ імені Тараса Шевченка

Відгук офіційного опонента на дисертацію, його виступ на засіданні спеціалізованої вченої ради є необхідними елементами творчих дебатів на захисті дисертації, формою атестації наукових кадрів та ознайомлення академічної спільноти з новітніми здобутками науковців. Від ретельності експертизи, аргументованості й повноти висновків опонента великою мірою залежить оцінювання дисертації, об'єктивність рішення щодо присудження наукового ступеня.

Критичний і водночас виважений підхід до дисертації – головний критерій високого професіоналізму офіційного опонента й доконечна умова конструктивної дискусії під час захисту. Праця опонента, на відміну від наукового керівництва дисертацією, більш обмежена в часі (лише 1-2 місяці). Тому для вченого, якому довірили опонування, це своєрідний «квест» або й «мозковий штурм» – уміння за короткий термін осягнути головні положення роботи, виявити усі її позитивні та негативні сторони і насамкінець узгодити всі ці моменти у відгуку.

Спостерігаючи за діяльністю спеціалізованих учених рад, можна скласти більший чи менший за наповненням глосарій сленгу, яким зазвичай науковці користуються в кулуарах. Є там свої лексеми й ідіоми, і одна з них – «грізний опонент». Незалежно від того, чи буде науковець доброзичливим до свого молодого колеги, чи буде він більш вимогливим – усе одно «грізний».

Проте у Василя Соловія, який захищав теоретико-літературну дисертацію «Українська лірика 1990-2010-х років: метрика, ритміка, строфіка, фоніка» в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка 17 травня, обидва офіційні опоненти виявилися «грізними» в лапках, але ніжними за характером – жінками. Доктор наук Наталія Науменко, професор кафедри іноземних мов професійного спрямування нашого університету, та кандидат наук Надія Гаврилюк, науковий співробітник Інституту літератури НАНУ ім. Т. Шевченка. Обоє вчені-віршознавці й водночас поетеси. Перша – фахівець із верлібру, друга – з поліметричної структури вірша. Ставлення їх до науки можна передати назвами їхніх знакових поетичних книг: «Необроблений смарагд» Наталії Науменко та «Долання меж» Надії Гаврилюк.

Отже, 17 травня у захисті дисертації Василя Соловія було й оброблення смарагдів, і долання меж… Між поезією вільною й метричною. Між «чоловічим» і «жіночим» способами осягнення світу в поезії. Між недоліками й перевагами роботи, що їх кожен із опонентів помічає та трактує по-своєму. Цілком відповідно до новітньої парадигми наукового спілкування, згідно з якою зауваження має супроводжуватися заохоченням.

«Критикувати треба те, що вселяє надію». Так писав француз Альфред де Мюссе.

«Справжній критик детальніше зупиняється на перевагах, а не на недоліках». Так його міг би доповнити англієць Джозеф Аддісон.

«Якщо є дискусія – значить, наукова робота відбулася». Так, слідом за багатьма українськими та зарубіжними науковцями, можуть стверджувати Наталія Науменко та Надія Гаврилюк. Адже український вірш, зокрема й останніх трьох десятиліть, – це витончений ажурний міст між минулим і майбуттям, створений люблячими й талановитими руками, неповторний у своїй елегантності. У ньому, за висловом неперевершеного Максима Рильського,

«…ні марній позолоті,
ні всяким викрутам тонким
немає місця, як підлоті
у серці чистім і палкім».

І сам вірш, і його дослідження вимагають від автора дивовижної інтуїції, дуже тонкого відчуття поетичної інтонації, перебігів внутрішнього ритму думки. Очевидно, що Василь Соловій, як і багато молодих дисертантів сьогодення, і сам намагався йти від тексту, і своїх реципієнтів – наукових керівників, офіційних опонентів, членів спеціалізованих учених рад – закликав відчути в «оманливих оркестрах» величезної кількості віршових творів, явлених у друкованих виданнях і на Інтернет-сайтах, саме ті ноти, потрібні для творення рельєфного образу справжньої поезії, в якій «словам тісно, а думкам просторо».

Published on: 23-05-2019
Read also:
Аспіранти спеціальності «Харчові технології» діляться науковими знаннями і досвідом науково-виробничої діяльності за фахом

Педагогічна практика є обов’язковою компонентою освітньої складової підготовки здобувачів третього, освітньо-наукового ступеня «Доктор філософії». Її основне покликання – закріпити навики практичної діяльності здобувачів щодо здійснення навчально-виховного процесу у вищій школі. Для кожного аспіранта проведення занять зі здобувачами за програмою пе...

READ YOURSELF

Аспіранти спеціальності «Харчові технології» діляться науковими знаннями і досвідом науково-виробничої діяльності за фахом 05 march 2025

EcoEurope та історії, що надихають: зустріч з американцем Джеффом Бйорком

Учасники англомовного розмовного клубу EcoEurope, що реалізується в НУХТ в рамках проєкту Жан Моне Кафедра програми Еразмус+ з Ефективного екоменеджменту та екокомунікації у ЄС, мали унікальну можливість поспілкуватися з особливим гостем. На запрошення професора Ігоря Якименка, який координує роботу клубу, до зустрічі доєднався Джефф Бйорк – профес...

READ YOURSELF

EcoEurope та історії, що надихають: зустріч з американцем Джеффом Бйорком 07 april 2025

NUFT and DGNB Join Forces: Sustainable Engineering Partnership

We are pleased to announce that the National University of Food Technology (NUFT) has recently entered into an important memorandum of cooperation with DGNB (German Sustainable Building Council), a well-known organization in the industry. This partnership has been made possible thanks to the support and involvement of the Department of Thermal Powe...

READ YOURSELF

NUFT and DGNB Join Forces: Sustainable Engineering Partnership 07 june 2023

Смак традицій у сучасних технологіях

У цьому навчальному році до навчального плану підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю G13 «Харчові технології» вперше введена нова дисципліна «Українські традиції у сучасних технологіях харчових продуктів», що має на меті поєднати багаті кулінарні традиції України зі сучасними підходами до виробництва харчових продуктів. На першому лаб...

READ YOURSELF

Смак традицій у сучасних технологіях 30 september 2025