Для студентів-біотехнологів справжньою несподіванкою було, вивчаючи дисципліну «Методи молекулярної біотехнології», отримати запрошення на гостьову лекцію у рамках наукової конференції Університету Східного Лондона «Nature Inspired Solutions for the built Environment: integrated natural and engineered systems».
Лекція складалася з двох частин: першу частину «Imitating Natural Materials: A Philosophical Perspective» (Імітування природних матеріалів і перспективи їх використання) прочитав Генрі Дікса (Dr Henry Dicks, Centre for the History and Philosophy of Science, University of Leeds, England), лектором другої, не менш цікавої частини «Influence of fungal networks on soil behaviour» (Вплив грибного міцелію на геотехнічні показники ґрунтів) був Dr Grainne El Mountassir, University of Strathclyde, Scotland.
Крім лекцій, здобувачі були запрошені послухати доповіді провідних науковців у сфері промислової біотехнології і біогеотехніки на денному засіданні конференції, присвяченому питанням адаптивності матеріалів до умов навколишнього середовища.
Конференція зібрала видатних науковців із усього світу для представлення і обговорення наукових рішень, що стосуються управління ресурсами, цифрових і роботизованих технологій разом із наземними інженерними дослідженням для створення сучасних міст.
Найочікуванішою була доповідь одного з перших випускників-біотехнологів НУХТ, професора Володимира Іванова та професора кафедри біотехнології і мікробіології НУХТ Віктора Стабнікова. Їхня спільна наукова робота присвячена технології біоцементування та розробленню доступних біоцементів.
Слухачі дізналися, що використання звичайного цементу, наприклад, для закриття шпарин у дамбі, спричиняє значне забруднення вод і повітря сполуками амоніаку. Альтернативою звичайному цементу є біоцемент, проте, його вартість є вдвічі дорожчою. З метою зниження вартості біоцементу нашими вченими разом із професором Сатору Кавасакі з Університету Хоккайдо (Японія) були запропоновані бюджетні рішення для створення біоцементу із кісток – відходів м'ясопереробної промисловості та еластичних біополімерів, а також із вапняку, доломіту та цементного пилу шляхом бактеріального окиснення кальцій форміату/ацетату.
Засідання секції завершилося доповідями докторки Хелен Мітрані із Ньюкаслського університету, присвяченою розробленню інноваційної системи «thinking soils», а також докторки Сюей Ген із Ворицького університету, яка розповіла слухачам про екологічні техніки проведення земляних робіт для транспортної інфраструктури.
Лекції та можливість взяти участь у дуже авторитетній науковій конференції дала змогу здобувачам долучитися до новітніх й інноваційних наукових досліджень у сфері промислової біотехнології, а також ще раз упевнитися у твердженні, що за біотехнологами майбутнє.
Враженнями поділися магістрантки-біотехнологи:
Анна Ярова: «Ці лекції були корисними для кожного студента, оскільки ми мали змогу ознайомитися із науковими досягненнями іноземних вчених, які радо поділилися своїм досвідом. Наразі тема процесів біоцементації набуває все більшого поширення та стає актуальнішою, залучення мікроорганізмів до подібних процесів у загальному є не тільки «модною», але і корисною тенденцією, оскільки, як відомо, біоцементація є альтернативою асфальтному покриттю. І хоча лекції та доповіді були англійською мовою, нам було все зрозуміло, адже доповіді супроводжувалися цікавою візуалізацією у вигляді презентацій. Ми були раді, що змогли відвідати лекції та долучитися до цієї конференції, дякуємо професору Володимиру Іванову за нові враження та професору Віктору Стабнікову за організацію нашої присутності».
Світлана Бондарук: «Лекції та наступні доповіді на конференції дозволили зрозуміти, що наукові дослідження, які проводяться українськими вченими знаходяться на одному рівні із дослідженнями європейських вчених. Ознайомившись із представленими доповідями, ми зрозуміли, що саме на даний момент цікаве для урбанізованого суспільства та дізналися про нові корисні властивості мікроорганізмів».
