Доцентка кафедри технології жирів, хімічних технологій харчових добавок та косметичних засобів Наталія Сабадаш провела захід зі своїми підопічними – групою ХТ-І-11, присвячений Дню Гідності.
З нагоди річниці небайдужа студентка з попередньої кураторської групи ХТ-IV-13 Анастасія Савка підготувала доповідь, в якій зупинилась на головних подіях нашої нещодавньої історії.
Під час зустрічі доцентка Наталія Сабадаш зробила акцент на прагненні українського народу до Незалежності. Відомо, що територія України в різні роки входила до складу інших держав та імперій. Проте, споконвічна мрія українців мати свою, ні від кого незалежну, як сказано в IV Універсалі, країну здійснилася лише в 1991 році.
Також українці мріяли належати до Європейської спільноти не лише територіально, а і за своїм змістом, своїм прагненням будувати свою країну незалежно від бажань і цілей росії, яка завжди вважала Україну країною власних інтересів. Тому росія завжди стояла на заваді зближення України з ЄС. І коли президент України В. Янукович за вказівкою президента рф прийняв рішення припинити курс на євроінтеграцію та скасував процес підготовки щодо вступу України до ЄС, громадяни України вийшли на Майдани з вимогою усунення президента-зрадника від посади. Так відбулася Революція Гідності, під час якої, на жаль, загинули більше сотні кращих синів і доньок України.
Розуміючи, що Україна назавжди вийде з-під контролю рф, керівництво кремля вирішило силою перешкодити Україні стати дійсно Незалежною. Так був окупований український Кримський півострів, а потім і східні частини Луганської та Донецької областей. 24 лютого 2022 року війна набула повномасштабного характеру.
Визвольна війна українського народу проти російських окупантів триває, і немає такого українця, який би не вірив у нашу Перемогу, тому що Гідність людини є найважливішою рисою людської сутності, а Гідність в українців викорінити неможливо.
Особливо надихає те, що до Дня Гідності ЗСУ завдяки своїй хоробрості та професійності звільнили місто-герой Херсон і велику частину окупованих територій, які російські окупанти прагнули проголосити своїми. Українці дали зрозуміти, що ми не такий народ, який здасться на милість більш озброєному та жорстокому ворогу, і Гідність, одна з тих важливих рис, яка допомагає нам відстояти свою Незалежність, звільнивши всі землі Батьківщини-України, які окуповані рашистами.
На завершення зустрічі Наталія Сабадаш продекламувала студентам свій вірш, присвячений полеглим Героям, яких було вшановано хвилиною мовчання:
Лист до матері
(присвячується Героям, які воювали та віддали життя за Єдину Україну)
Пробач мене, мамо, за чорну хустину,
Пробач мене, мамо, за очі сумні,
Що не долюбив свою я дівчину,
Що з батьком лишились тепер ви самі.
Я променем Сонця спущуся до хати,
Відвідаю поле, ставочок і ліс.
Скажу, щоб не плакали мама і тато.
Зайду і до друзів з якими я ріс.
Дощем упаду в твої коси, матусю,
Скочуся сльозою по теплій щоці.
Я згадую тут найчастіше бабусю,
І яблуні наші розкішні, оці.
Я хмаркою стану над славним Майданом,
І кожному в очі згори подивлюсь.
Моя Україна не буде в кайданах!
За це я боровся, а зараз – молюсь.
