Н У Х Т

Поетична нотка на дегустаційному занятті сертифікатної програми «Технології в готельно-ресторанному бізнесі»

23 жовтня 2018

Поетична нотка на дегустаційному занятті сертифікатної програми «Технології в готельно-ресторанному бізнесі»

Особливою формою навчання для студентів нашого університету стали сертифікатні програми. Коли можна не просто отримати знання з певної фахової дисципліни, а й розглянути її в різних аспектах – історичному, технологічному, культурологічному.

Цього року з 22 вересня до 24 листопада діє сертифікатна програма «Технології в готельно-ресторанному бізнесі». Восени, як правило, визріває та стає повністю готовим до споживання вино нового врожаю. Отож 20 жовтня ми мали чудову нагоду зустрітися в «ресторані» навчального корпусу З, де, окрім лекції про культуру вина та винопиття в Україні, відбулася й дегустація вин, – її вела професійний дегустатор, доцент кафедри біотехнології продуктів бродіння і виноробства Марина Білько.

Так, жодна з культурних рослин не має давнішої й славетнішої історії, ніж виноград. Культивування винограду і розвиток виноробства до наших днів супроводжуються поетичними легендами та переказами, художніми творами. Історія виноградарства та виноробства невіддільна від історії людства. Вино – плід людського розуму – не просто харчовий продукт оздоровчого та профілактичного призначення, воно – й надбання культури, і чинник спілкування між людьми.

Поети-лірики виражають почуття чи роздуми людини, виходячи з власного сприймання світу, передаючи свою душевну реакцію на те, що відбулося чи відбувається в житті. Внутрішній світ людини, її духовний краєвид формують ліричні образи-емоції, образи-переживання – а вони, своєю чергою, втілюються в конкретних символах. Одним із таких символів в українській поезії різних періодів і виступає вино.

У різних культурах плоди винограду є символічним єднанням чотирьох стихій: вогню (сонця), повітря, води та землі. Дослідники образотворчого мистецтва визнають виноград уособленням осені, філологи – усіх чотирьох пір року. Релігієзнавці потвердять, що елементи виноградного куща (лози, грона, листя) часто використовуються в іконописі. Таким чином, виноград – це прототип Граду Божого, вино – образ проміжного простору між небом і землею, а виноробство – оброблення цього простору, його повернення у первісні космічні води. «Алхімік слова» – польський культуролог Ян Парандовський провадив метафоричну апологію винопиття, підносячи його як джерело натхнення: «Склянка доброго вина, випита під час творчості, розвіює морок, запалює уяву, окрилює думку – ключем починають бити метафори, розгортаються й широко розгалужуються найнесподіваніші асоціації».

Тому окрему сторінку розмови було присвячено співцеві «Голосіївської осені» Максимові Рильському. Це ж йому належать рядки, які могли б стати закликом шанувати рідну природу, пізнавати радощі спілкування та любові:

Викочуйте бочки вина,
Дзвоніть криштальними чарками!
Нехай, як грім, гуде луна
І грають очі блискавками!
Цілуйтеся, ловіть пісні,
І над криницею живою
Уста схиліте вогняні,
Красу зливаючи з жагою!
Фіалками засипте стіл,
Цвітіте, квітами повиті, –
І золото величних стріл
Вам сонце кине із блакиті.

Літературні критики справедливо вважають, що у поетичний світ раннього М. Рильського інтертекстуальний мотив «виноград» прийшов із культури античної та західноєвропейської (французької передусім), а у пізньому періоді – «з українських повоєнних виноградників» (за висловом Леоніда Новиченка). Це тим більш важливо для розуміння поетики «виноградної поезії» Рильського, що саме цей словообраз символізував піднесення над буденною реальністю, яке кристалізувалося у відомому «Люби свій виноград і заступ свій дзвінкий».

Або достопам’ятне: «Як парость виноградної лози, Плекайте мову».

Кожен «великий стиль» української літератури або підносить ті чи ті образи на рівень архетипів і символів національного світобачення, або виводить їх на маргіналії: пускає, за висловом М. Коцюбинського, «під чорний пар», аби образ зміг «відпочити» й набратися потенціалу на творення нових світоглядних картин.

Довелося прилучитися до їх творення й авторові цієї статті:

Напевно, знали предковічні ті дуби,
Що крізь віки нестимуть дар для нас безцінний:
Стократ дорожчий, ніж скарби Алі-Баби, –
Немов віднайдений рукопис старовинний.
У першому – рубін чудес і ворожби,
Черлений дзвін – Мускат, цілитель душ нетлінний,
У другім – щирий лік від суму та журби,
Мадера – мандрівець, чудовий сон бурштинний.
У третім – Каберне, розсипчастий гранат,
Японській осені він споконвічний брат,
Четвертий – сердолік таврійського прибою,
В нім Чорне море наші тайни зберегло…
Тут віднайдемо ми Кастальське джерело,
Яке у світ вина нас поведе з собою.

Цей вірш написано було після відвідин дегустаційного залу винзаводу «Магарач» (зауважмо, що слово «могорич», хоча й співзвучне з цією назвою, однак походить від зовсім іншого кореня!). У цей вірш намагалася вкласти якомога більше рис – і основи технології вина, і «органолептичний аналіз» різних його сортів (кримських передусім), і нарис із географії виноробства.

Нині символічного значення набули й дегустація – процес органолептичної оцінки вина – та дегустаційна зала як аналог стародавньої трапезної. Тут естафету перейняла Марина Білько, запропонувавши студентам уявити себе у справжній дегустаційній залі. Адже дегустувати вино означає не просто куштувати його, а ще й вдихати аромат, насолоджуватися букетом вина, милуватися його зовнішнім виглядом, блиском і кольором. Недарма технологи-винороби вважають дегустацію вина таким само різновидом мистецтва, як живопис або театр. «Келих здатен перетворити воду на вино й навпаки», – цей майже біблійний афоризм належить професійним дегустаторам сучасності.

Іще один лінгвістичний факт: слово «дегустація» в українській мові складається з десяти літер, і з них жодна не повторюється. Так само неповторним є смак та аромат кожного ковтка вина, смак та аромат усіх явищ людського буття. Тож із великим задоволенням наприкінці нашої зустрічі ми – викладачі та магістранти – побажали одне одному приємної дегустації життя та насолоди від кожної хвилини спілкування з найдорожчими людьми.

Наталія Науменко

  професор кафедри іноземних мов професійного спрямування

Опублікований: 23-10-2018
Читайте також:
Працевлаштування на МХП – навчання і розвиток для здобувачів освітньої програми «Технологічна експертиза та безпека харчової продукції»

На кафедрі експертизи харчових продуктів за пропозицією МХП та за підтримки гарантки магістерської освітньої програми «Технологічна експертиза та безпека харчової, доцентки Світлани Усатюк відбулася онлайн-конференція на тему «Створюючи майбутнє України: можливості для молоді», що зібрала найвмотивованіших здобувачів бакалаврського (першого) рівня,...

ЧИТАТИ ДАЛІ

Працевлаштування на МХП – навчання і розвиток для здобувачів освітньої програми «Технологічна експертиза та безпека харчової продукції» 10 червня 2025

Вітаємо бакалаврів освітньо-професійної програми «Менеджмент»

На кафедрі економіки праці та менеджменту Навчально-наукового інституту економіки і управління НУХТ успішно захистили кваліфікаційні роботи на здобуття освітнього ступеня «Бакалавр» за спеціальністю 073 «Менеджмент», освітньо-професійною програмою «Менеджмент» здобувачі заочної форми навчання. У зв’язку з карантинними обмеженнями захисти відбувалис...

ЧИТАТИ ДАЛІ

Вітаємо бакалаврів освітньо-професійної програми «Менеджмент» 23 лютого 2022

Наші викладачі підвищили кваліфікацію у Національній академії педагогічних наук України

Відбувся захист випускових робіт викладачів НУХТ, які проходили підвищення кваліфікації в Державному навчальному закладі «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України. Доцент кафедри експертизи харчових продуктів Вікторія Кійко та старший викладач кафедри вищої математики імені проф. Можара В.І. Олег Мазур у свої...

ЧИТАТИ ДАЛІ

Наші викладачі підвищили кваліфікацію у Національній академії педагогічних наук України 05 листопада 2018

Практична підготовка здобувачів вищої освіти на найкращих підприємствах України!

Сьогодні, у День знань, наші старшокурсники розпочали новий навчальний рік з практичної підготовки. 567 здобувачів освітнього ступеня «бакалавр» і 219 здобувачів освітнього ступеня «магістр» факультетів готельно-ресторанного та туристичного бізнесу імені проф. В.Ф.Доценка, автоматизації і комп’ютерних систем, біотехнології та екологічного контролю ...

ЧИТАТИ ДАЛІ

Практична підготовка здобувачів вищої освіти на найкращих підприємствах України! 01 вересня 2022