Н У Х Т

Подорож до Канева від профспілки співробітників НУХТ

19 червня 2018

Подорож до Канева від профспілки співробітників НУХТ

На нас, українців, дуже сильне, катарсичне враження справляють величні метафори природи, серед яких на одному з перших місць – гори.

Здавна гори вважалися цариною духовних підйомів, спілкування з добрими силами, місце для високих думок і споглядань. Гора – Світова вісь, зв'язок між небом і землею, сходи на небеса, місце одкровення, ініціації, переродження. Скільки легенд було пов’язано з горами, скільки оронімів – гірських імен – стали символічними й навіть архетипними!

Біблійні гори Синай, Кармель, Фавор і Голгофа. Міфічна мусульманська гора Каф, що її створив Аллах, аби убезпечити людей від постійних землетрусів.

Гори Гімалаї – «дах Усесвіту».

Тибетські гори, серед яких, за переказами, загубилася Шамбала.

Гори Анди, з яких починалася культура сучасної Латинської Америки.

Гора Афон, осередок християнської віри.

Уральські гори, де живе знана з переказів Павла Бажова Мідної гори хазяйка – берегиня незліченних скарбів, віднайти які дано лише достойному.

Карпати, у дивовижному царстві яких злинув Святий Дух на співців української Душі: Юрія Дрогобича, Івана Франка, Осипа-Юрія Федьковича, Василя Стефаника, Марка Черемшину, Ольгу Кобилянську, Дмитра Павличка та багатьох інших.

І, звісно, Чернеча гора, нині також Тарасова, – у Каневі, по якій паралелями та меридіанами біжать асфальтовані стежки – від одного Шевченкового твору до іншого, від серця поета до серця читачів, які приходять уклонитися йому…

Таку чудову нагоду отримали співробітники нашого університету у погожий вихідний день – 9 червня. Представники різних кафедр, фахівці різних галузей харчової промисловості – і не лише – того дня стали трохи альпіністами (подолати 350 сходинок на Тарасову гору – не так уже й просто!), трохи краєзнавцями (адже кожне місце, куди прибував екскурсійний автобус, вирізнялося своїми історичними та культурними цікавинками), трохи поетами.

А їхали ми, до речі, у таке собі турне – маршрут наш пролягав по колу: через Переяслав – на Канів – додому, до Києва, через Обухів. Ті місця, де вельми потужною є енергетика письменницького імені: Григорія Сковороди у Переяславі, Тараса Шевченка у Каневі, Андрія Малишка – в Обухові.

Вибір такого екскурсійного маршруту зумовлений «потребами знайти способи нового прочитання «Кобзаря».

Дехто з нас міг згадати події Революції гідності, коли люди на Майдані Незалежності та вулиці Грушевського декламували поезію Тараса Шевченка і цим надихали нашу молодь боротися за свою волю, як колись це робив давньогрецький співець Тіртей зі своїми невмирущими елегіями. І дедалі більше молоді люди – студенти, учні, офіс-менеджери, бізнесмени, працівники державних і недержавних установ, зокрема й Національного університету харчових технологій – говорять українською та по-новому відкривають для себе «вивченого-перевивченого» Шевченка, зокрема й читаючи його твори на Інтернет-сайтах та «скачуючи» в електронні книги і планшети. Чи це не та сама актуалізація, тільки вищого – всеукраїнського рівня?

Надто ж якщо врахувати, що канівські музейники підготували для нас велике поетичне свято. Виступ екскурсовода був справжнім театром одного актора, точніше – однієї актриси. Вона зуміла створити у нас неупереджене бачення Тараса Григоровича як достеменного європейця, який ані в чужі строї не рядився, ані з чужого голосу ніколи в житті не співав. Активно вивчав європейські мови, образотворче мистецтво – і притому створював неабиякої цінності вірші та прозу, які посіли гідне місце у культурному процесі ХІХ століття. 

Коли б позначити наше сходження до Шевченкового дивосвіту якимось метафоричним концептом, то до цього придалось би слово «калейдоскоп». Обертаючи націлену на світло – тобто на експонати – «підзорну трубу», наповнену кольоровими скельцями, ми, глядачі, щосекунди бачили інший узор, котрий ніколи не повторюватиметься, дарма що викладений із тих самих скелець. Так само й події Шевченкового життєпису, оформлюючись, згідно із задумом екскурсовода, в неповторний орнамент, щоразу по-новому показують постать поета, про якого, попри огром наукових і публіцистичних праць, має бути – і буде! – написано ще більше.

 

Наталія Науменко

     професор кафедри гуманітарних дисциплін

Опублікований: 19-06-2018
Читайте також:
Перемога в Чемпіонаті України з бойового гопака!

25-26 квітня у спортивному комплексі Львівської Політехніки відбувся Чемпіонат України з бойового гопака, участь у якому взяли понад 250 гопаківців віком від 6 до 18 років із Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Чернівецької, Волинської, Рівненської, Вінницької, Київської, Черкаської, Одеської, Дніпропетровської та Кіровоградської област...

ЧИТАТИ ДАЛІ

Перемога в Чемпіонаті України з бойового гопака! 27 квітня 2023

Подарунок для інноваційної діяльності

Ви стовідсотково знаєте, що таке квадрокоптери! Але чи знаєте, що крім використання дронів для розваг, вони все частіше використовуються в промисловості? Наразі існує цілий напрямок інноваційних розробок для квадрокоптерів, які вирішують комплекс проблем у різних секторах економіки. Найбільш цікавим із точки зору досліджень є використання безпілотн...

ЧИТАТИ ДАЛІ

Подарунок для інноваційної діяльності 04 лютого 2021

Достойне поповнення наукової школи теплоенергетиків

Науковий 2023 рік в університеті завершився захистом дисертації «Застосування каталітичної паливної добавки для підвищення енергоефективності котлів» на здобуття ступеня доктора філософії у галузі знань 14 «Електрична інженерія» за спеціальністю 144 «Теплоенергетика» аспірантом кафедри теплоенергетики та холодильної техніки Віталієм Мокрецьким, що ...

ЧИТАТИ ДАЛІ

Достойне поповнення наукової школи теплоенергетиків 28 грудня 2023

Успішний захист дисертаційної роботи на здобуття наукового ступеня доктора філософії (PhD) на кафедрі готельно-ресторанної справи

24 листопада 2023 року відбувся успішний захист дисертаційної роботи на здобуття наукового ступеня доктора філософії (PhD) з галузі знань 18 «Виробництво та технології» за спеціальністю 181 «Харчові технології» асистенткою кафедри готельно-ресторанної справи Анастасією Різник. Тема дисертаційної роботи – «Удосконалення технології хліба з вівсяного...

ЧИТАТИ ДАЛІ

Успішний захист дисертаційної роботи на здобуття наукового ступеня доктора філософії (PhD) на кафедрі готельно-ресторанної справи 28 листопада 2023