Сьогодні відбувся практичний вебінар «Як формувати компетенції для зеленої трансформації економіки України які потрібні ринку праці вже сьогодні», організований спільно Офісом зеленого переходу і нашим університетом. Модерував зустріч старший експерт зі зміни клімату Офісу зеленого переходу, випускник нашого університету Олександр Висоцький.
Захід об’єднав викладачів і науковців усіх навчально-наукових інститутів і факультетів НУХТ, представників інших закладів вищої освіти, органів державної влади у сферах освіти, економічного розвитку, клімату та євроінтеграції, представників бізнесу, фінансового сектору та консалтингу, які працюють з ESG, а також здобувачів освіти й молодих фахівців, зацікавлених у кар’єрі у сфері сталого розвитку та охорони довкілля.
Вебінар вітальними словами відкрили ректор нашого університету, професор Олександр Шевченко та керівник Офісу зеленого переходу Андрій Кітура. Було зазначено, що нинішня зустріч є свідченням того, що академічна спільнота та державні інституції об’єднують зусилля заради стратегічної мети – успішної євроінтеграції та сталого відновлення України. Олександр Шевченко та Андрій Кітура побажали учасникам продуктивної роботи, конструктивного діалогу та конкретних напрацювань, які сприятимуть оновленню підходів до підготовки фахівців в Україні.
Україна вже перебуває у фазі активної зеленої трансформації. Європейський зелений курс – це не лише екологічна ініціатива, а нова економічна реальність, яка формує правила для бізнесу, фінансового сектору та системи вищої освіти. Зростає попит на фахівців у сфері сталого розвитку, а разом із ним – потреба у міждисциплінарних компетенціях і розумінні сучасних стандартів та регуляторних вимог. Освітні програми вишів поступово адаптуються до цих змін, однак розрив між потребами ринку та можливостями системи освіти залишається відчутним викликом. Тож, учасники вебінару спробували дати відповідь на критичне питання: як подолати розрив між стрімким попитом ринку на «зелені» компетентності та чинними освітніми стандартами, а також дізналися, які можливості відкривають міжнародні програми.
Роль державної політики у формуванні компетенцій для зеленої трансформації висвітлив завідувач сектору координації впровадження Національного плану з енергетики та клімату Мінекономіки Андрій Фролов.
На потребах ринку праці у сфері охорони довкілля та сталого розвитку сфокусував увагу слухачів генеральний менеджер у сфері зміни клімату DiXi Group, експерт з питань зміни клімату та кліматичної політики Офісу зеленого переходу Микола Шлапак.
З можливостями програми «Горизонт Європа» для закладів вищої освіти ознайомила головна спеціалістка відділу «Офіс Горизонт Європа в Україні» НФДУ Людмила Лісова.
Вимірюванню і звітуванню про прогрес в освіті для сталого розвитку присвятив свій виступ експерт Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Олександр Длугопольський.
Спікери наголошували, що країні вже сьогодні потрібні фахівці, які мають міждисциплінарні знання: від міжнародних ESG-фреймворків і підходів до декарбонізації секторів до практик екологічного менеджменту та впровадження рішень з енергоефективності. Адже сталий розвиток – це завжди синергія: екологи задають надзвичайно важливі орієнтири, фінансовий сектор забезпечує необхідні ресурси, а технічні спеціалісти відповідають за фізичне втілення цих ідей у життя.
Успішні кейси своїх університетів щодо інтеграції green skills представили завідувач кафедри екології та екоменеджменту нашого університету Ігор Якименко, команда КНУ ім. Тараса Шевченка – завідувачка кафедри екологічного менеджменту та підприємництва Наталія Гончаренко, доцентка кафедри статистики, інформаційно-аналітичних систем і демографії Ярослава Поплюйко та завідувач кафедри обліку і аудиту Богдан Засадний, завідувачка кафедри менеджменту Луцького національного технічного університету Наталія Вавдіюк і студентка цього ж університету Домініка Різник.
Учасники заходу подискутували щодо ключових компетентностей, відсутніх у традиційних освітньо-професійних програмах з підготовки екологів і потрібних для ESG спеціалістів; впливів, ризиків і можливостей у сфері ESG.
Активно долучилися до фахової дискусії викладачі кафедри теплоенергетики та холодильної техніки нашого університету, які наголосили на необхідності фокусуватися і на інженерних спеціальностях, оновлювати освітні програми для них і впроваджувати відповідні дисципліни. Оскільки поєднати вимоги сталого розвитку з конкретними проєктними рішеннями здатні тільки фахівці, які не тільки розуміють зміну клімату та адаптацію, але знають технічні вимоги й інженерні стандарти (при проєктуванні системи водовідведення, виборі матеріалів дорожнього покриття, розрахунку вітрового навантаження тощо). І у цьому контексті важливо показати майбутнім вступникам унікальну цінність саме інженерної складової, довести, що якісна технічна освіта дає в руки реальні інструменти для створення сталого майбутнього.
Спілкування вийшло дуже цікавим і плідним. Враховуючи важливість теми і готовність фахівців і освітянської спільноти ділитися досвідом та ідеями, було висловлено побажання продовжувати подібні зустрічі. Тож, далі буде…
Разом до сталого майбутнього!
