Майбутньому фахівцю потрібно добре знати, з чим у майбутньому йому доведеться мати справу, тож надзвичайно важливо ще на стадії навчання знайомити здобувачів із роботою підприємств, на яких ті коли-небудь будуть працювати. Тож викладачі кафедри біотехнології продуктів бродіння та виноробства Юрій Булій, Ірина Бабич і Роман Мукоїди організували для групи ТБ-3-8 виїзне заняття на міні-пивоварні «Школа пивоварів «ABC», де з технологією виробництва крафтового пива здобувачів познайомив головний пивовар і аспірант кафедри Олександр Руденко.
Побачити на власні очі, де дробиться ячмінь, оцінити сировину органолептичним методом – сам по собі цікавий досвід, але куди важливіше зрозуміти, наскільки складний і багатофакторний шлях лежить між пунктом А – приготуванням пива – і пунктом Б - надходженням його на прилавки.
На підприємстві все починається з подрібнення солоду. Ячмінний, карамельний, палений солод – все йде в дробарку, щоб у майбутньому подарувати пиву особливі нотки смаку і аромату. Подрібнений солод відправляється у величезний заторний апарат, де з'єднується з підготовленою водою. Далі затор надходить у фільтраційний апарат. Сита очистять затор від твердих нерозчинних частинок солоду, залишаючи пивне сусло, яке в подальшому надійде на кип’ятіння. Це етап, на якому буде доданий хміль – важливий фактор у створенні смаку пива. Чи буде гірчинка яскраво вираженою, чи ми отримаємо лише натяк на неї – залежить не тільки від сорту хмелю, але і від того, коли саме буде доданий хміль.
Наступний етап – бродіння пивного сусла. Відбувається бродіння наступним чином: дріжджі, «з’їдаючи» цукри, вивільнені на етапі затирання, виробляють спирт і вуглекислий газ. Дріжджі з часом опустяться на дно, звідки їх буде видалено, а молоде пиво продовжить дозрівати. На великих промислових пивоварнях за бродінням слідує освітлення пива за допомогою сепаратора та фільтрація, але пивоварня «ABC» виготовляє нефільтроване пиво, тож після бродіння пиво подається на лінії розливу. Довгий шлях завершений – тепер споживач може насолодитися багатим смаком пива.
Так і вчинили студенти – оцінили пиво не тільки як прості споживачі, але і як майбутні спеціалісти. Дегустацію проводили наступним чином: спочатку спробували світлі сорти, потім перейшли до темних. Оцінили органолептику: смак, аромат і зовнішній вигляд; спробували визначити, яка саме сировина була домінуючу та які додаткові інгредієнти були використані при приготуванні. Усі зразки отримали високу оцінку і допомогли по-справжньому відчути смак напою.
Дегустувати пиво, тримаючи в пам’яті етапи технології, було вкрай цікаво – ось ти дивишся на герметичні мішки з ячменем, а ось куштуєш напій, який став результатом їх подальшого «перероблення». Незабутній досвід!
Коли-небудь студенти, що сьогодні з подивом дивилися на гігантські апарати, будуть посвячувати наступне покоління пивоварів у таємниці своєї професії. Будуть винаходити нові види дріжджів, виводити нові сорти ячменю і хмелю. Лише одне залишиться незмінним. Обов’язковий компонент будь-якого пива – совість пивовара.
