29 жовтня ІХ Науково-практична конференція Школи молодих науковців АТ «Фармак» продовжила свою роботу у форматі онлайн-конференції.
Молоді науковці – працівники АТ «Фармак», кафедри біотехнології і мікробіології нашого університету, а також здобувачі освіти провідних вишів України змогли поділитися своїми науковими здобутками, презентуючи їх у вигляді усних доповідей.
Розпочав конференцію наш випускник Ярослав Андрущенко, який наразі є інженером з валідації комп'ютеризованих систем АТ «Фармак». Він доповідав на тему «Інтеграція інструментів штучного інтелекту у життєвий цикл продукту. Роботизація та автоматизація», особливу увагу приділивши критичним точкам виробництва, контакту людини з продуктом, а також окремо виділивши важливість діджиталізації виробництва задля уникнення контамінації. Доповідь і презентація були представлені англійською мовою, що, безперечно, демонструє широке коло професійних навичок наших випускників.
Наступними доповідачами від нашої кафедри стали магістрантки ІІ року навчання Аліна Кернер і Світлана Бондарук із доповіддю «Перспектива використання екстрактів базидієвих грибів як природних фунгіцидних засобів». У ході наукової роботи було визначено, що найбільшу активність проявляв екстракт трутовика соснового- Fomitopsis pinicola 2129. Після демонстрації та обговорення отриманих результатів, були відзначені широкі перспективи використання досліджуваних біологічно активних речовин як у фармації,так і в харчовій промисловості.
Далі від нашого університету свою доповідь «Бактеріоцини як альтернатива антибіотикам» представила магістрантка І року навчання Ірина Ковшар. Вона розглянула різні антимікробні білки та їх перспективність у розрізі проблеми антибіотикорезистентності. За сучасними поглядами такі речовини дійсно можуть замінити антибіотики, оскільки є більш безпечними та не викликають звикання. Також була зазначена можливість використання таких білків у лікуванні раку, оскільки деякі з них мають протипухлинну дію.
Естафету перейняв здобувач 4 курсу Дмитро Кукурудза зі своєю доповіддю «Вплив інсуліну на метаболізм глюкози в клітинах раку молочної залози та фібробластах людини за умов їх ко-культивування in vitro». Питання профілактики та лікування раку завжди викликають безліч думок, тому наприкінці свого виступу Дмитро отримав чимало питань щодо результатів його наукової роботи. Наш студент гідно відповідав на питання стосовно проблематики підвищення злоякісності ракових пухлин і зробив припущення з приводу причин їх виникнення.
Після Дмитра доповідала магістрантка ІІ року навчання Юлія Лазюка, робота якої стосувалася біогенного синтезу наночасток срібла з використанням дріжджів. Науковиця відзначила ряд переваг біогенних наночасток порівняно з тими, що отримують за допомогою хімічних чи фізичних методів. Окреслила можливості біологічного способу синтезу наночасток срібла та перспективи їх застосування у медицині за рахунок високої антимікробної активності, зокрема антивірусної. У своїй роботі вона дослідила позаклітинний синтез наночасток срібла з використанням супернатанту культуральної рідини та безклітинного водного екстракту дріжджів, а також показала стабільність колоїдного розчину наночасток упродовж 45 діб зберігання.
Наступною стала магістрантка І року навчання Владислава Лозіна, доповідь якої стосувалася теми «Антивірусна активність грибних метаболітів». За результатами наукової роботи Влада продемонструвала низку біологічно активних речовин, які можна використовувати для розроблення лікарських засобів, ефективних у лікуванні великої кількості вірусних захворювань, чим довела перспективність такого напрямку.
Своїми науковими здобутками також поділилася магістрантка ІІ року навчання Ганна Ярова у доповіді «Регуляція біологічної активності поверхнево-активних речовин, синтезованих Acinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241 на гліцерині». Результати наукової роботи нашої студентки настільки не залишили слухачів байдужими, що Ганна мала можливість відповісти на питання стосовно перспективності впровадження ПАР до фармацевтичної, хімічної галузі та медицини.
Завершив виступи науковців нашого університету магістрант-заочник ІІ року навчання Анатолій Міщук, який успішно поєднує навчання, виконання наукових досліджень і відповідальну роботу майстра АТ «Фармак». Разом зі студенткою Києво-Могилянської академії він підготував доповідь «Технологія виробництва твердої форми лікарського засобу з цефуроксиму аксетилом». Актуальністю теми стала потреба в антибіотиках широкого спектру дії, оскільки останнім часом у світі спостерігається загострення теми поширення інфекційних захворювань. Доповідачі запропонували технологічну схему виготовлення нового антибіотику, спираючись на можливість її впровадження на АТ «Фармак». Під час доповіді була відзначена доцільність такого виробництва та приведена низка нових технологічних рішень для забезпечення належної якості цільового продукту.
Колектив кафедри біотехнології і мікробіології щиро вдячний керівництву АТ «Фармак» та окремо організаторам конференції за надану можливість поділитися науковими здобутками наших здобувачів освіти задля можливого розвитку фармацевтичної індустрії і сподівається на подальшу плідну співпрацю!
