Н У Х Т

Із новітніми нанотехнологіями знайомляться здобувачі-біотехнологи

10 березня 2023

Із новітніми нанотехнологіями знайомляться здобувачі-біотехнологи

Магістранти-біотехнологи та здобувачі ступеня «Доктор філософії» з біотехнології разом із лекторкою дисциплін «Методи молекулярної біотехнології» та «Мікробні технології наночасток благородних металів» Оксаною Скроцькою прослухали онлайн-лекцію доктора технічних наук, директора Інституту наноматеріалів А. Дрекселя (Університет Дрекселя, США), професора Юрія Гогоці, який є найцитованішим у світі українським ученим і проводить дослідження в області нанотехнологій.

Лекція була присвячена синтезу та подальшому застосуванню графену у різноманітних галузях. Цей новітній матеріал був відкритий у 2004 році, і зараз він набуває все більшої популярності у найрізноманітніших галузях. Лише протягом останніх кількох років були опубліковані десятки тисяч наукових праць, присвячених дослідженням графену, його властивостей і пошуку нових способів застосування матеріалу.

Молекулярна структура графену нагадує стільники меду – пласкі шари атомів вуглецю (від 1 до 10 шарів), які щільно упаковані у двовимірну гексагональну решітку. У разі більшої кількості шарів мова йде вже про графітові тонкі плівки (тривимірна структура). Двовимірний графен надзвичайно стійкий, оскільки може плавно стискатися без порушення структури матеріалу. Графен є найтоншим матеріалом. Він у 60 разів тонший за найдрібніший із вірусів, у 3 тисячі разів тонший за бактеріальну клітину, у 300 тисяч разів тонший, ніж аркуш паперу.

Графеновий нанопапір представляє собою сильно стиснутий графен на кремнієвій пластині, ззовні нагадує пап’є-маше. Графенові листи мають унікальну електронну структуру, завдяки чому їх активно використовують в електроніці. Електронна структура графену сильно залежить від кількості шарів, найбільш перспективним вважають одношаровий матеріал. Наприклад, моношаровий графен застосовують у якості нульового провідника, оскільки носії заряду в молекулі графену можуть долати тисячі міжатомних відстаней без розсіювання заряду.

Як тільки розпочиналися дослідження графену, його отримували з використанням скотчу. При цьому плоскі шматки графіту поміщали між плівками з липким покриттям (скотч) і розщеплювали його раз за разом, отримуючи тонкі шари графену. Нині високоякісний графен отримують шляхом ex situ графінізації карбіду кремнію в атмосфері аргону. Хімічне осадження графену з парової фази (CVD – chemical vapor deposition) – найпопулярніший і найсучасніший метод молекулярного виробництва графену. Метод полягає у нанесенні графену на підкладку з перехідного металу, яка легко витравлюється розчином кислоти, і тому графен може бути перенесений на іншу підкладку, наприклад діоксид кремнію. Це дає можливість використовувати графен із величезною площею поверхні у різних галузях. Цим методом отримують графен із високою оптичною прозорістю у формі прозорих провідних плівок. Такі плівки використовуються у виробництві тачскрінів для смартфонів, розумних екранів, гнучких LCDs та OLEDs-екранів, і сонячних елементів.

Унікальність графена також у тому, що він має таку ж структуру, як і напівпровідники, при цьому він сам проводить електрику як провідники. А ще має високу рухливість носіїв заряду всередині матеріалу. Тому графен при широкому використанні у фото- та відеотехніці виявляє сигнали набагато швидше, ніж інші матеріали.

Матеріал був поданий просто, легко і доступно. А наприкінці лекції вчений із задоволенням відповів на усі запитання, що також, у свою чергу, посприяло кращому засвоєнню набутого матеріалу.

Наші здобувачі освіти вдячні доповідачу за цікаву та змістовну лекцію!

Опублікований: 10-03-2023
Читайте також:
Доцент кафедри автоматизації та інтелектуальних систем керування очолив експертну комісію МОН

Доцент кафедри автоматизації та інтелектуальних систем керування В’ячеслав Іващук очолив експертну комісію Міністерства освіти і науки України з проведення акредитаційної експертизи за спеціальністю 5.05020201 «Монтаж, обслуговування засобів і систем автоматизації технологічного виробництва» у Вільногірському коледжі (Дніпровська обл.). Він скорис...

ЧИТАТИ ДАЛІ

Доцент кафедри автоматизації та інтелектуальних систем керування очолив експертну комісію МОН 13 лютого 2018

До участі у конкурсі «Молодий вчений року» запрошуються молоді науковці НУХТ

Із метою визнання досягнень молодих вчених України у різних галузях знань Рада молодих учених при Міністерстві освіти і науки України оголосила проведення щорічного конкурсу «Молодий вчений року». Конкурс налічує чотири тематичні блоки, до яких входять 100 різних номінацій. У кожну номінацію мають право подаватися як молоді вчені, так і колективи ...

ЧИТАТИ ДАЛІ

До участі у конкурсі «Молодий вчений року» запрошуються молоді науковці НУХТ 15 липня 2021

Співаємо й перемагаємо: відбувся загальноуніверситетський фестиваль-конкурс української пісні

На календарі – жовтень, тож традиційно, попри всі складнощі й виклики сьогодення, Студентський центр патріотичного виховання і культурного розвитку університету спільно з нашими неймовірно талановитими здобувачами освіти подарував феєричне свято – загальноуніверситетський фестиваль-конкурс української пісні. Розпочали з Гімну України, який а-капел...

ЧИТАТИ ДАЛІ

Співаємо й перемагаємо: відбувся загальноуніверситетський фестиваль-конкурс української пісні 23 жовтня 2023

МОН запрошує долучитися до створення Умов прийому на 2019 рік

Міністерство освіти і науки України запрошує всіх охочих долучитися до створення Умов прийому на 2019 рік – робота над ними вже починається в Міністерстві. Відповідний лист, зокрема, був надісланий 6 серпня 2018 року в усі заклади вищої освіти України. Йдеться про розроблення проектів Умов прийому до закладів вищої освіти України в 2019 році та У...

ЧИТАТИ ДАЛІ

МОН запрошує долучитися до створення Умов прийому на 2019 рік 07 серпня 2018