Уже вдруге від початку року кафедра іноземних мов професійного спрямування вітає колегу з успішним захистом дисертації на здобуття ступеня доктора філософії (PhD). Викладачка кафедри Ганна Голос захистила дисертацію за спеціальністю 011 – Освітні, педагогічні науки. Захист відбувся 14 квітня 2021 року в Інституті педагогічної освіти та освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України
У своїй дисертації здобувачка третього рівня вищої освіти комплексно дослідила досвід виховання школярів в Японії. Японська система шкільної освіти – об’єктивно успішний реформатор, чий досвід, безумовно, є корисним для України у напрямку організації наскрізного виховання, налагодження партнерських стосунків між школою, батьками і громадою, створення умов для самореалізації учнів, покращення їх здоров’я, збережувального, превентивного, природозбережувального складників навчальної програми.
Досвід Японії є взірцевим з погляду суспільного порядку в країні, добробуту громадян, які докладають до нього чимало зусиль шляхом дотримання правил, самоорганізації. Крім того, Японія є хрестоматійним прикладом країни, якій вдалося пройти шлях модернізації за вкрай короткий строк. Те саме завдання стоїть сьогодні і перед Україною.
Виховання ціннісних ставлень у школярів у сучасній японській школі повною мірою відповідає поняттю «шкільне життя» на противагу штучно-лабораторному «процесу». Чітка стратегія національного виховання в Японії, стала освітня політика, рівна за національним масштабом організація і реалізація школою гармонійного виховання, кадрове забезпечення, взаємодія усіх соціальних інститутів значною мірою впливають на ефективність шкільної системи, привертаючи інтерес освітньої спільноти з усього світу.
У своїй дисертації Ганна Голос реконструювала динаміку освітніх перетворень у контексті виховання школярів в Японії і Україні; зіставила схему реалізації змісту шкільного виховання в обох системах, виявила своєрідність японської моделі; висвітлила соціально-педагогічні проблеми; окреслила рекомендації щодо творчого застосування японського досвіду в новій українській школі.
Бажаємо науковиці подальших наукових успіхів і впровадження певних елементів ефективної японської моделі навчання і виховання, плекання кадрів у систему української вищої освіти.
