Сьогодні важко уявити життя без мікроорганізмів. Їх активно використовують у промисловості, зокрема на фармацевтичних виробництвах, у харчовій галузі, біотехнології та екології. І, навіть, є день на їхню честь – у вересні відзначають Міжнародний день мікроорганізмів.
Викладачка дисциплін «Загальна мікробіологія і вірусологія. Модуль 1. Мікроорганізми як біологічні агенти» та «Генетика» Оксана Скроцька запропонувала здобувачам ІІ та ІІІ курсів бакалаврату доєднатись до відзначення цього дня. Звісно, вони не могли залишитись осторонь такої події і підготували різні композиції, які відображають мікробну клітину, чи її окремі компоненти, а також віруси.
Анастасія Сахневич (група БТ-2-1) вирішила зробити модель еукаріотичної клітини. Їх найважливіша особливість – наявність ядра, в якому містяться хромосоми – основний генетичний апарат клітини. У цитоплазмі еукаріотичної клітини містяться рибосоми, мітохондрії, комплекс Гольджі. Загалом без цих клітин життя на Землі важко уявити. Основу свого виробу здобувачка виготовила з паперу методом «папʼє-маше» та обклеїла її мʼякими серветками, в середину поклала пінопласт, а всі органели були зроблені з різнокольорового повітряного пластиліну. Із залишків повітряного пластиліну зліплені і декілька «бактерій».
Тетяна Топіха (група БТ-2-1) до Дня мікроорганізмів створила інфузорію-туфельку за допомогою техніки квілінгу. А Анастасія Тузенко (група БТ-3-1) вирішила зшити модель клітини інфузорії-туфельки із різних клаптиків тканини. Інфузорії – неймовірно цікаві мікроорганізми і вони є невід'ємною частиною нашого загадкового світу. Вони мають незвичайну форму, схожу на маленьку туфельку або черевичок, що робить їх відразу впізнаваними та цікавими. Це – дуже важливий мікроорганізм, який є індикатором чистоти водойми і здатний очищати простір навколо себе.
Бактерію та бактеріофаг зробила Тетяна Мельник (група БТ-2-1). Вона скористалася повітряним пластиліном аби максимально детально та ідентично відтворити форми всіх органел.
Марина Пахомова (група БТ-2-1) вишила цикл розвитку базидіального гриба. Її хобі – вишивання бісером стало у пригоді, адже за допомогою маленьких кольорових намистин можна якнайкраще показати цю схему, що демонструє статевий процес у базидіоміцетів.
А Лілія Попова (група БТ-2-1) вирішила пофантазувати та представити можливий вигляд вірусів у форматі 3D-виробу з повітряного пластиліну.
Також повітряним пластиліном скористався і Максим Клименко (група БТ-2-1), який відтворив будову та структуру грамнегативної бактерії.
Сергій Старінський (група БТ-3-1) і Михайло Туркот (група БТ-3-2) свою модель рослинної клітини виготовили з картону і паперу, розмоченого у воді з клеєм, і пофарбували акриловими фарбами.
Об'ємну модель мітохондрії створила Анастасія Бовтрук (група БТ-3-1). Ця органела є енергетичною станцією еукаріотичної клітини, оскільки синтезує АТФ. Фігура зроблена із самозастигаючої глини, покрита шаром гуаші та оздоблена бісером із бусинами. Кульки бісеру показують розташування АТФ-сом на кристах, а бусини – рибосом і гранул.
Руслана Москаленко (група БТ-3-4) і Катерина Овчаренко (група БТ-3-1) стали найплодовитішими авторками – вони зробили модель еукаріотичної клітини, модель джгутикової бактерії й модель вірусу.
Усі без винятку здобувачі відзначили, що ця робота допомогла їм краще засвоїти пройдений матеріал.
