6 квітня у межах 89-ї Міжнародної наукової конференції молодих учених, аспірантів і студентів «Наукові здобутки молоді – вирішенню проблем харчування людства у XXI столітті» працювала секція «Біотехнології та біоінженерія», де свої наукові доробки презентували магістранти та здобувачі бакалаврату кафедри біотехнології і мікробіології. Також вони оформили результати своїх досліджень у вигляді постерів, які були розміщені на сторінці кафедри, а також у групі кафедри у Facebook.
Перед початком роботи секції з привітальними словами виступили деканка факультету біотехнології та екологічного контролю Наталія Грегірчак та завідувач кафедри біотехнології і мікробіології Віктор Стабніков. Вони побажали учасникам гідно представити свої напрацювання, отримати новий досвід, подискутувати і зарядитись позитивною енергію для подальшого виконання магістерської роботи. Після чого комісією, до складу якої увійшли Віктор Стабніков, професорка Тетяна Пирог, доценти Вікторія Красінько, Юрій Карлаш, Юрій Пенчук, Юрій Резніченко, Олександр Воронцов, асистент Віктор Удимович і головчиня секції Оксана Скроцька, були заслухані доповіді молодих науковців.
Доповідь магістрантки Марії Парфенюк була присвячена пошуку нових підходів щодо регуляції біологічної активності практично цінних поверхнево-активних речовин (ПАР). Під час досліджень вона встановила, що внесення живих або інактивованих дріжджових клітин чи відповідного супернатанту у середовище культивування бактеріального продуцента дає змогу підвищити антиадгезивну активність синтезованих ПАР щодо дріжджів роду Candida. До речі Марія є переможницею минулорічного конкурсу студентських наукових робіт за благодійної підтримки Корпорації «Артеріум».
Робота Мар’яни Красько стосується дослідження антикандидозної активності кілер-токсинів, що синтезуються різними видами дріжджів із метою розроблення нових протигрибкових сполук, які є ефективними щодо резистентних видів дріжджів роду Candida.
Дмитро Кукурудза представив роботу з дослідження впливу лактобактерій на життєздатність і рівень апоптозу в клітинах раку молочної залози людини. Було встановлено, що безпосередня взаємодія живих бактеріальних клітин Lactobacillus rhamnosus і клітин раку молочної залози призводить до найбільш значного впливу на життєздатність злоякісних клітин, порівняно з їх безконтактним ко-культивуванням або використанням інактивованих бактерій.
Презентація Юлії Іванченко висвітлювала дослідження впливу ПАР мікробного походження на властивості утворених за їх участі біогенних наночастинок металів. Враховуючи, що такі наночастинки мають високу біологічну активність, посилену завдяки антимікробним та антиадгезивним властивостям біосурфактантів, їх пропонується використовувати як біопрепарат для боротьби з фітопатогенами сільськогосподарських культур.
Тетяна Загороднюк працює над дослідженням застосування нанотехнологій у харчовій промисловості, зокрема використання наночастинок і нанокомпозитів срібла у якості антибактеріальних засобів для подовження терміну зберігання харчових продуктів.
А Єлизавета Гаврилюк зробила аналіз різних методів синтезу наночастинок селену та показала можливості їх практичного застосування.
Тетяна Зьолко зробила доповідь, що стосувалася ферментативного синтезу біологічно активних речовин (БАР) для космецевтики. Наявність БАР у складі космецевтики дає змогу ефективно та безпечно лікувати певні дефекти шкірного покриву: передчасне старіння шкіри, пігментацію, вугрі, зниження тонусу та пружності шкіри тощо, здатних викликати захворювання у людей з ослабленим імунітетом.
Ліна Тарасенко доповіла про антибактеріальний потенціал та перспективи біотехнологічного одержання ендолізинів, які є альтернативними терапевтичними засобами для лікування бактеріальних інфекцій.
Доповідь Анастасії Стеценко була присвячена трансдермальним системам на основі мікроголок, які складаються з полісахариду пулулану, що дозволяє підшкірно вводити інсулін, виключаючи інвазивні процедури і ризики, пов’язані з ними.
Марія Станішевська розповіла присутнім про можливості вирішення проблеми псування продуктів рослинного походження, яке спричиняється різними видами міцеліальних грибів. Зазвичай для попередження розвитку міцеліальних грибів використовують хімічне оброблення з використанням синтетичних фунгіцидів, але цей метод має ряд недоліків. Сучасні дослідження вказують на можливість застосування епіфітних дріжджів, як потенційних засобів біоконтролю міцеліальних грибів. Перевагою таких біологічних агентів є те, що їх можна виділити з тих же самих фруктів та овочів, для яких і пропонується даний вид біооброблення.
Завершував роботу секції здобувач третього курсу бакалаврату Володимир Вербіян, який представив доповідь, що стосується біотехнологічного синтезу їжі. Це може стати повноцінною альтернативою сільському господарству, звільнить людину з полону природи та дозволить людству стати міжпланетним видом. Промисловий синтез їжі у фотоферментерах дозволить людству у майбутньому вирішити проблему харчування при міжпланетних подорожах. Доповідь викликала жваву дискусію не лише серед учасників, а й серед викладацького складу кафедри біотехнології і мікробіології.
Щиро вітаємо учасників конференції та бажаємо їм подальшої плідної роботи, творчої наснаги і наукових здобутків!
