У цей непростий час доволі важко відволіктися від ситуації в країні. Проте, навіть у таких умовах вітчизняна наука продовжує розвиватися. Так, наприклад, учасниці гуртка «BIOTECH» Валентина Жданюк (здобувачка освітнього ступеня «магістр») та Аня Воробей (здобувачка освітнього ступеня «бакалавр») під керівництвом професорки кафедри біотехнології і мікробіології Тетяни Пирог проводять дослідження з розроблення інтегрованих технологій одержання цільових продуктів мультифункціонального призначення.
Метою роботи молодих науковиць є дослідження можливості інтенсифікації синтезу продуцентами поверхнево-активних речовин фітогормонів ауксинової та гіберелової природи за наявності екзогенних попередників у середовищі культивування. Отримані експериментальні дані є основою для розроблення комплексного мікробного препарату з ріст-стимулювальними та антимікробними властивостями для використання у рослинництві.
Знання, отримані під час вивчення спеціальних дисциплін, зокрема «Загальної мікробіології і вірусології» та «Біохімічних основ мікробного синтезу», ефективно використовуються на практиці під час розроблення нових технологій синтезу. Адже без знання метаболізму мікроорганізмів неможливо розробити нові ефективні технології отримання цільових продуктів. Дуже важливо, що під час навчання здобувачі мають змогу перевірити отримані теоретичні знання на практиці. Крім того, практичні навички з постановки експерименту, аналізу отриманих результатів, яких набувають здобувачі під час виконання наукової роботи, дозволяють розвинути логічне аналітичне мислення, таке необхідне для інженера-біотехнолога.
А першою апробацією одержаних під час навчання власних наукових експериментальних результатів є участь у наукових конференціях. У цьому навчальному році першою такою нагодою для наших біотехнологів стала Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція «Урожайність та якість продукції рослинництва за сучасних технологій вирощування», у збірнику якої були опубліковані статті Валентини Жданюк та Ані Воробей: «Синтез біологічно активних гіберелінів і поверхнево-активних речовин Nocardia vaccinii ІМВ В-7405 за наявності еритритолу» (с. 127-129) та «Вплив триптофану на синтез деяких екзометаболітів бактеріями родів Acinеtobacter, Nocardia, Rhodococcus та їхні властивості».
Сподіваємося, що це тільки «перша ластівка», і до кінця навчального року буде ще не одна наукова конференція, на якій молоді науковці представлятимуть свої наукові здобутки!
