Людський потенціал та стан освіти мають велике значення для розвитку кожної країни. Високоякісна освіта – це основа модернізації суспільства, економіки та культури. Виховання досвідчених фахівців у належних кількостях і на відповідному рівні – головні завдання, які стоять перед вищою школою України.
Варто зауважити, що ця проблема – принципово важлива для навчання майбутніх спеціалістів із харчових технологій. У зв’язку з євроінтеграцією України, гостро постало також питання удосконалення принципів іншомовної наукової комунікації. Це можна тлумачити як одну з вимог, адресованих нинішньому «креативогенному» (за визначенням італійського соціолога Сільвано Арієті) суспільству, ознаками якого є: доступ до засобів культури, різноманітність культурних груп і течій, прагнення не просто існувати, а досягти визначених цілей; вільний доступ до освіти; відсутність привілеїв для одних груп і упередженого ставлення до інших; інтелектуальна толерантність, взаємодія і співробітництво творчих особистостей, система нагород і заохочень. «Креативогенність» українського суспільства, починаючи з 1990-х років, свідчить про відкритість студентів, зокрема НУХТівців, до творчого переосмислення англомовних наукових здобутків, опублікованих у періодичних виданнях і на Інтернет-сайтах.
За влучним висловом відомого культуролога А. Тойнбі, науковий пошук нагадує літак із реактивним двигуном. Імпульси, які отримує розум дослідника в процесі наукового пізнання, сприяють виникненню власного імпульсу, який, своєю чергою, спричинює перехід від пасивної до активної форми світосприйняття, пробудження творчого, пізнавального інтересу. А це дуже необхідно і важливо у становленні спеціаліста третього тисячоліття.
Як і в часи Києво-Могилянської академії, головна мета діяльності НУХТ – опанування інтелектуальної спадщини сучасної Європи та її подальше застосування задля поліпшення освіти в Україні. Саме ці чинники зумовили розроблення та впровадження у навчальні плани підготовки магістрів нашого університету нової дисципліни – «Іноземна мова: практичні навички наукової комунікації» («Foreign Language: Practical Skills of Scientific Communication»), котру вже було прочитано студентам факультету біотехнології та екологічного контролю (БТЕК). Цій темі присвячено перший у новому семестрі методичний семінар кафедри іноземних мов професійного спрямування, який відбувся 26 лютого.
Першим питанням семінару стали основні проблеми в роботі викладачів «Практичних навичок наукової комунікації». Одна з них – брак методичних матеріалів. У підготовці до практичних занять педагоги користуються наявними у фондах бібліотеки НУХТ підручниками й посібниками, серед яких – «Professional English for Communication» Єлизавети Смірнової та «Науковий стиль фахового мовлення» Наталії Науменко. Це зумовлює певною мірою імпровізаційний, а подеколи й ігровий характер домашніх завдань; однак практика показує, що вони дуже цікавлять студентів.
Завдяки синтезові у роботі різних методичних матеріалів витворилася ключова парадигма навчального курсу – поєднання наукової та офіційно-ділової стилістичної компонент. Адже наукові заходи повсякчас супроводжуються підготовкою та поширенням інформації у вигляді листів-запрошень, у тому числі англійською мовою; головним документом у практиці працевлаштування є резюме, котре укладається за конкретними правилами. Отже, студенти матимуть нагоду актуалізувати набуті й отримати нові знання з англійської лексики, морфології, синтаксису, вивчаючи та укладаючи зразки документів.
Під час семінару зазначалося, що у викладанні дисципліни передбачено використання наочних матеріалів, інтерактивний характер лекційних занять (для технологів, а у перспективі – і для всіх магістрантів), виконання групових проектів; залучення студентів до участі у рольових іграх, дискусіях, публічних виступах. Задля перевірки рівня засвоєння студентами зазначених теоретичних знань, викладачі час від часу проводять заняття у форматі наукових конференцій. Своєю чергою, і для педагогів робота у річищі «Практичних навичок наукової комунікації» – добра нагода розширити кругозір, поповнити індивідуальний лексикон.
Створено методичні рекомендації до вивчення дисципліни, проведення практичних занять та виконання контрольної роботи, що послужать підґрунтям для формування навчального посібника або підручника.
Досвід спілкування викладачів і студентів БТЕК упродовж І семестру 2018/2019 навчального року дозволив з’ясувати: магістранти не лише мають значний досвід участі в наукових конференціях, а й готуються захищати англійською мовою дипломні роботи. Вони обирають наступний алгоритм засвоєння особливостей підготовки й написання наукових текстів іноземними мовами в галузі обраного фаху: задум – бачення проблеми – пропозиція вирішення проблеми (гіпотеза) – означення предмета й інструментарію (методології) дослідження – розроблення аргументації (на основі критичного опрацювання джерел) – побудова тексту; культура його оформлення з застосуванням інформаційних технологій.
Нині, у ІІ семестрі, естафету вивчення дисципліни «Іноземна мова: практичні навички наукової комунікації» переймають магістранти-технологи. У парадигмі технологій харчових продуктів важливим є не лише пошук нових видів сировини та способів її оброблення, а й формування відповідної новітньої терміносистеми, котру студенти апробуватимуть у контексті своїх наукових праць, у тому числі магістерських, а також під час підготовки публікацій у виданнях, індексованих у науковометричних базах даних Scopus та Web of Science.
Важливо, що частину роботи магістранти виконують під час дистанційного періоду навчання. З урахуванням цього, на січень-лютий винесено такі види завдань:
- есе на тему «Важливість володіння іноземною мовою для фахівця-технолога»;
- українсько-англійський (або англо-український) глосарій фахових термінів за тематикою магістерської роботи;
- тези до виступу на щорічній науковій конференції НУХТ;
- порівняння зразків плагіату у сучасному культурному просторі.
Студенти є студенти, і в переважній більшості – «Ґуґл» їм у поміч! Однак навіть у такому випадку вони здатні знайти потрібну інформацію, переосмислити її та викласти у вигляді власних міркувань і пропозицій. А також красиво оформити глосарій, підібрати «круту» тему для виступу на конференції, виявити творчий підхід у «викритті» плагіаторів у царині мистецтва та науки.
У цьому плані не можна не згадати й про такі важливі аспекти співтворчості викладачів зі студентами, як міжпредметні зв’язки та синтез різних методів подання наукового матеріалу (навіть, без перебільшення, – синтез мистецтв!). Відомо, що одним із поширених візуальних способів сконцентрувати та унаочнити навіть найскладніший матеріал є презентація PowerPoint. Вона покликана показати те, що складно пояснити словами. Відтак мета презентації – інформування та/або переконання цільової аудиторії, а для студента це ще й чудова нагода виявити себе у ролі перекладача, художника, дизайнера, звукорежисера.
Усі зазначені вище чинники обов’язково стануть основою для нового підручника «Іноземна мова: практичні навички наукової комунікації», який заплановано до видання наприкінці цього навчального року. Робота триває.
Наталія Науменко
професор кафедри іноземних мов професійного спрямування
