Н У Х Т

Профком подарував співробітникам університету незабутню подорож Львовом і Львівщиною

03 квітня 2018

Профком подарував співробітникам університету незабутню подорож Львовом і Львівщиною

Минають роки і століття, а Львів і надалі приваблює своєю загадковою, багатою на події історією, цікавими будівлями та оригінальною архітектурою. У чаруючу неповторну атмосферу міста занурилися цих вихідних 58 подорожніх, які за ініціативи Профкому співробітників НУХТ, вирушили у подорож містом Лева та Львівщиною. 

Ледь почало сіріти, й займатися новий день, а наші завзяті туристи вже розпрощалися зі столицею й вирушили у дальню путь, сповнені радісного передчуття – хтось з нетерпінням очікував на чергову зустріч із давно улюбленими місцями, хтось налаштовувався на перше побачення. Але й тих, й інших ріднило одне – побувавши у Львові один раз, мандрівник  просто приречений повертатися туди знову й знову, стільки незвіданого й таємничого, щоразу нового й цікавого вміщує у собі прадавнє місто.

Львів зустрів по-святковому, адже наступного дня, 1 квітня, християни західного обряду святкували Великдень, а християни східного – Вербну неділю, тож містяни напередодні активно готувалися – скрізь усміхнені обличчя, святкові букети з вербовими гілочками, великодні кошики, які прочани несли до храмів.

Найперше НУХТівські туристи рушили, звичайно ж, на площу Ринок, де всі 45 будинків – унікальні й неповторні пам’ятки архітектури. Крім оглядової екскурсії цього своєрідного музею під відкритим небом, мали також дуже цікаві й пізнавальні екскурсії до аптеки-музею та Історичного музею. Варто зазначити, що впродовж усієї подорожі надзвичайно гостинні й ерудовані гіди з великою любов’ю представляли нашим мандрівникам історію, архітектуру, побут, легенди свого краю.

Після насиченої екскурсійної програми кожний зміг насолодитися прогулянкою містом, відвідавши свої улюблені місця у Львові, або відкривши для себе ті, про які чув чи читав. А дивитися у славному місті є на що – й життя, певно, не вистачить аби намилуватися гармонічним поєднанням старовинних будинків, культових споруд й сучасних забудівель. Неповторна атмосфера Львова – дбайливо збережені або відтворені автентичні традиції, віковий місцевий колорит, аромати знаменитої львівської кави, мішанина різних мов дарують незабутні відчуття й змушують залишати місто зі смутком від розставання.

Але як би не хотілося нашим подорожнім подовжити час перебування у Львові, – попереду чекала не менш захоплююча пригода – подорож «золотою підковою» Львівщини. Мандрівники відвідали три старовинні замки – Олеський, Підгорецький і Золочівський.

Допоки шлях стелився до першого замку – Олеського,  подорожуючі почули від гіда, пані Євгенії захоплюючу історію земель, по яких проїжджали. Щедро здобрена протягом віків кров’ю і загарбників, і своїх захисників, потом трударів, що її розбудовували, Львівщина, як і всяка прадавня територія, має і чимало трагічних сторінок, і кумедних, і таємничих та загадкових.

Та ось, добре видний з дороги, на високому пагорбі постав величний замок, що по праву вважається одним із найгарніших замків України – видатна пам’ятка архітектури та історії XIII-XVIII століть – наша група прибула в Олеско.

Історія Олеського замку сповнена підступними драмами, кривавими війнами і таємничими легендами. Досхочу нафотографувавши на добру згадку замок та внутрішній двір ззовні й намилувавшись краєвидами з відкритої галереї, не без внутрішнього трепету (аж скільки поколінь ходили цими кімнатами!), мандрівники переступили поріг замку й опинилися в іншому вимірі…

З першої згадки про Олеський замок від 1327 року відомо, що вже тоді на крутому одинокому пагорбі, який оточували непрохідні болота, височіла давньоруська фортеця. Місце розташування замку – на кордоні між Литвою і Польщею – понад сторіччя робило його бажаною здобиччю для воюючих сторін. Лише у другій половині XV сторіччя, після втрати замком значення оборонної стратегічної фортеці, Олеський замок став резиденцією знатних родів. Новий етап в історії замку почався з моменту його переходу у власність магната Яна Даниловича, який надав замку вигляду житлової споруди у стилі італійського відродження. Таким він і зберігся до наших днів. У 1719 році замок придбав Станіслав Жевуський, а його син Северин перетворив його на розкішну резиденцію.

На жаль, ні час, ні люди не щадили замок (те ж саме можна сказати й про інші історичні й архітектурні перлини). Що ж стосується Олеського замку, його дуже пошкодив землетрус 1838 року (одну невелику тріщину – «привіт із XIX століття», яка, на щастя, не несе загрози замку, можна побачити у одному із підземель), та й самі власники доклали рук до його руйнування – після того, як в одній зі стін знайшли невеликий скарб, почалися гарячкові пошуки інших коштовностей – розбивали стіни з розписами, руйнували каміни, зривали мармурову підлогу. Й наприкінці XIX ст. замок перетворився на руїну. У Другу світову війну в ньому розміщувалися військові склади. Пощастило, що наприкінці 60-х років в ньому було вирішено створити музей. Другим беззаперечним везінням стало те, що створенням музею опікувався директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький. Завдяки його зусиллям замок був відреставрований, й нині у ньому зібрані колекції унікальних творів живопису, прикладного мистецтва X-XIX ст., старовинної дерев’яної скульптури, меблів тощо. Усім цим досхочу змогли помилуватися наші мандрівники. Неабияку зацікавленість у них викликали картина страшного суду й монументальне полотно Мартіно Альтамонте «Битва під Віднем», яке має розміри 8,5 на 8,5 метрів. До речі, переможець цієї битви, польський король Ян ІІІ Собєський народився саме в Олеському замку.

Біля замку оглянули споруду монастиря капуцинів, який збудував Северин Жевуський, і який свого часу вважався найбагатшим монастирем у Польщі. А далі рушили до наступного пункту подорожі – у с. Підгірці. Замок, розташований тут, вважають одним із найцікавіших місць Львівщини. Припускають, що він був побудований у 1635-1640 році коштом коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. На під’їзді до палацу розташований заїжджий двір, а навпроти – костел с. Йосифа – велична споруда у формі ротонди зі скульптурами святих, розташованими на широкому портику з колонами.

Варто згадати, що Підгорецький замок впродовж 300 років був музеєм. У Кракові зберігається книга відгуків, з якої відомо, що його відвідували й захоплювалися палацовою експозицією відомі австрійські, польські, українські діячі, зокрема імператор Франц-Йосиф Габсбург.

Цьому замку, збудованому у стилі голландських оборонних замків, – службові приміщення утворювали квадратний двір з терасою, пристосованою для оборони, з трьох боків палац оточений глибоким ровом – пощастило менше, ніж Олеському. Останні власники напередодні Другої світової війни найцінніші речі вивезли за кордон, за радянських часів музей закрили, експозицію вивезли, а в палаці відкрили санаторій для хворих на туберкульоз. Лише у 1997 році замок передали Львівській галереї мистецтв, реставраційні роботи розпочали, встигли відремонтувати дах і фігури на ньому, й наразі – це все. Усередину замку відвідувачів не пускають, окремі предмети, наприклад портрет Вацлава Жевуського пензля Василя Петрановича, можна побачити в експозиції Олеського замку. Проте, навіть прогулянка навколо палацу, по двору й терасі дають уявлення про його велич. Будемо сподіватися, що врешті знайдуться небайдужі люди, спроможні допомогти замку повернути колишню неповторну красу й зберегти його для прийдешніх поколінь.

Прогулюючись по терасі замку й уявляючи, як по цих місцях ступали ніжки тендітних пані у кринолінах, та гуляли їх мужні кавалери, наші подорожуючі відчули справжній подих весни – на пагорбі, куди виходить тераса замку, їх привітно вітали вербові гілочки з пухнастими котиками й ніжні квіточки першоцвітів.

А жага пізнання вже кликала у путь. Остання для цієї поїздки зупинка – районний центр Золочів. Тут знаходиться замок, побудований у 1634-1636 рр. кращими зодчими за сприяння Якуба Собєського, про що свідчать кам’яні плити на кожній із веж замку з датою 1634 і гербами. Це був не просто замок, а справжня оборонна цитадель, споруджена по типу «palazzo in fortezzo» (поєднувала функції оборони та житла), відповідно до усіх вимог тодішньої фортифікації – витягнутий прямокутник, оточений земляними валами та укріплений п’ятикутними бастіонами, надбрамна вежа, міст і равелін.

Найзнаменитішими мешканцями Золочівського замку були польський король Ян ІІІ Собєський і його дружина Марія-Казимира. Саме для неї була збудована китайська ротонда на подвір’ї замку, а згодом прибудовані ліве й праве крило, які перетворили її на китайський палац. Нині у ньому знаходиться рідкісна в Україні колекція східного мистецтва.

Вражаюча експозиція розміщена у двоповерховому палаці, збудованому у стилі ренесансу. Тут і живопис, і меблі, і зброя, й порцеляна, а також скульптура, килими, речі, знайдені під час реставраційних робіт, мисливські трофеї тощо. Особлива гордість замку… туалети. Згадаймо, що в ті часи – це величезна рідкість. А тут їх так майстерно спорудили, що їх конструкцію досліджували й сучасні спеціалісти (не кожний спроможеться використовувати для змиву дощову воду!).

Історія замку також дуже строката – злети й падіння, напади турків й татар, руйнування й відновлення, його стіни, напевно, ще пам’ятають страждання в’язнів, адже впродовж тривалого часу тут була в’язниця – спочатку кримінальна австро-угорської влади, а далі – радянська, де тримали політв’язнів. Цій трагічній сторінці присвячена окрема зала експозиції.

Благо, знайшлися меценати, на пожертви яких замок був відбудований й відреставрований, й нині радує та не перестає дивувати відвідувачів.

Ще одна дивина замку – камені з таємничими символами, що знаходяться у дворі. Знайдені вони були в іншому місці, а з 2010 року додають загадковості й особливого шарму внутрішньому двору Золочівського замку. Дослідники припускають, що ці зашифровані послання готичними літерами залишили послідовники вчення ордену тамплієрів. Невідомий художник зобразив на них давні символи – терновий вінок і вінок із живих квітів, що переплелися, а посередині – дуже акуратна дірочка. Стверджують, що якщо загадати бажання, вставити палець у отвір і повернути його, бажання здійсниться – крутиш у бік тернового вінка – збудеться матеріальне, у бік вінка з живих квітів – духовне. Цікаво, які бажання загадували наші подорожуючі?..

Ще в замку нині експонується виставка 3D-моделей паперових мініатюр майстра Петра Щомака. Зачаровано роздивлялися наші мандрівники надзвичайно точні мініатюрні копії споруд Львова – Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької, церкву святих Ольги і Єлизавети, Преображенську церкву, церкву святої Анни, Домініканський собор тощо та пам’ятки світової архітектури – Ватикан, Кьольнський, Реймський і Берлінський собори, Пантеон, форт Буаяр та ін., а також «Титанік», літаки, автомобілі, військову техніку.

Вражень – не злічити, емоції – не передати словами, настрій – чудовий. І навіть дощик, що час від часу накрапав, а в дорозі додому часом переходив у зливу, не міг його зіпсувати. Кажуть, у гостях добре, а дома – краще. Наші ж мандрівники, після цього насиченого й прекрасного уїк-енду, напевно, могли б зауважити – дивлячись, у яких гостях… Тепер їх серця гріють дивовижні спогади й безліч світлин. Тож залишається щиро подякувати Профкому НУХТ за ідею поїздки, за прекрасну її організацію й гарний сервіс. Чекатимемо на наступні пропозиції, що подарують радість відкриття незвіданого!  

Опублікований: 03-04-2018
Читайте також:
Магістри кафедри технології оздоровчих продуктів вирішують актуальні проблеми, що стоять перед промисловістю

На кафедрі технології оздоровчих продуктів відбувся захист магістерських робіт студентів денної форми навчання, що завершили навчання за спеціальністю 181 «Харчові технології», спеціалізацією «Технології харчових продуктів оздоровчого та профілактичного призначення». Державну екзаменаційну комісію очолив професор кафедри технології і організації р...

ЧИТАТИ ДАЛІ

Магістри кафедри технології оздоровчих продуктів вирішують актуальні проблеми, що стоять перед промисловістю 27 лютого 2018

Учасники осіннього табору IBS Education завітали до нашого університету

30 жовтня до нашого університету завітали учасники осіннього профорієнтаційного табору IBS Education. IBS Education – освітня компанія, що спеціалізується на профорієнтації. Для того, щоб діти робили свідомий вибір майбутньої професії ще зі школи, фахівці компанії організовують на канікулах профорієнтаційні табори, а по вихідних днях – профорієнта...

ЧИТАТИ ДАЛІ

Учасники осіннього табору IBS Education завітали до нашого університету 30 жовтня 2018

Викладач університету – серед авторів першого англо-українського словника термінів промислового Інтернету речей

У рамках співробітництва кафедри автоматизації та комп'ютерних технологій систем управління і компанії ПРОКСИС™, офіційного дистрибутора «Advantech» в Україні випущений перший найбільш повний адаптований англо-український онлайн-словник термінів промислового Інтернету речей. За основу був взятий словник термінів IIOT від Industrial Internet Consor...

ЧИТАТИ ДАЛІ

Викладач університету – серед авторів першого англо-українського словника термінів промислового Інтернету речей 21 серпня 2020

Проаналізували ринок органічної продукції доценти кафедри технології хлібопекарських і кондитерських виробів

Доценти кафедри технології хлібопекарських і кондитерських виробів Наталія Фалендиш та Інна Зінченко відвідали ХІІ Всеукраїнський ярмарок органічних продуктів, який відбувся у м. Києві на території  Національного комплексу «Експоцентр України» 19 вересня 2020 року. Захід був організований Федерацією органічного руху України за  підтримки Міністерс...

ЧИТАТИ ДАЛІ

Проаналізували ринок органічної продукції доценти кафедри технології хлібопекарських і кондитерських виробів 21 вересня 2020