Участь у конференції – завжди прекрасна можливість для здобувачів поділитися з широкою аудиторією результатами своєї кропіткої праці у написанні дипломних робіт як наукового, так і інженерного спрямування. А для магістрантів І року навчання – це також і чудова нагода пройти першу апробацію майбутніх кваліфікаційних робіт.
15 квітня у онлайн-режимі відбулося засідання секції «Біотехнологія і мікробіологія» 87-ї Міжнародної наукової конференції молодих вчених, аспірантів, студентів «Наукові здобутки молоді – вирішенню проблеми харчування людства у ХХІ столітті», де комісією у складі доцентів Вікторії Красінько, Юрія Карлаша, Світлани Тетеріної, Олександра Воронцова, Ольги Слободян, Світлани Старовойтової та модераторки секції Оксани Скроцької були заслухані дев’ять доповідей магістрантів кафедри біотехнології і мікробіології.
Роботу секції розпочала переможниця ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт за спеціальністю «Біотехнології та біоінженерія», здобувачка Національного університету «Львівська політехніка» Катерина Князева, яка поділилася своїми науковими здобутками у дослідженнях екстрактів калусної біомаси Carlina acaulis на вміст фенольних сполук і флавоноїдів.
Далі естафету підхопили вихованці кафедри біотехнології і мікробіології НУХТ – магістранти освітньо-професійних програм «Промислова біотехнологія» та «Фармацевтична біотехнологія».
Магістранти-промисловці представили результати вивчення біотехнологічного потенціалу мікроорганізмів для отримання безпечних розчинників для косметичної продукції та новітніх антимікробних сполук для виноробства. Зокрема, Владислава Ткачова у своїй доповіді окреслила можливості застосування бактерій роду Paenibacillus як продуцентів для біосинтезу 2,3-бутандіолу – безпечного нетоксичного розчинника, модифікатора в’язкості та кондиціонуючої речовини, яка знайшла широке застосування у виробництві косметичних засобів. Софія Цапко розкрила біотехнологічний потенціал використання дріжджових кілер-токсинів, зокрема кілер-токсинів Saccharomyces eybayanus, як новітніх агентів біоконтролю небажаної мікрофлори у вині під час його дозрівання і зберігання, що у перспективі може розглядатися як біологічна альтернатива традиційним хімічним антимікробним сполукам для виноробства.
Магістранти-фармацевти представили свої напрацювання у дослідженнях біотехнологічних особливостей одержання імуностимуляторів, аскорбінової кислоти, лактулози та фітаз. Також були представлені цікаві новітні дослідження властивостей наночасток металів мікробного походження, потенціалу застосування бактеріальних систем експресії для отримання субодиничних вакцин, можливостей використання продуктів мікробного синтезу для руйнування біоплівок. Дарія Багатиренко доповіла про перспективи застосування бета-глюкану Saccharomyces cerevisiae як нетоксичної, біодоступної імуностимулювальної речовини з помірною імуномодулюючою властивістю. Катерина Берзіна представила результати дослідження альтернативних шляхів виробництва аскорбінової кислоти – біотехнології прямого синтезу даного вітаміну при використанні у якості продуцента Xanthomonas campestris. Цікавою була доповідь Валерії Бондарчук, яка розповіла слухачам про переваги використання субодиничних вакцин та окреслила варіанти здійснення біосинтезу глікопротеїну D вірусу простого герпесу ІІ типу за допомогою різних систем експресії для виробництва протигерпетичних вакцин. Актуальною для сьогодення виявилася тема досліджень Юлії Лазюки – можливості застосування дріжджів для біогенного синтезу наночасток срібла, як діючої речовини для можливого розроблення препарату для лікування COVID-19. Далі Катерина Піддубняк доповіла про технологію одержання лактулози шляхом біоконверсії субстрату ферментом целобіозо-2-епімеразою, який синтезується Bacillus subtillis. Василь Роздобудько поділився особливостями біотехнології поверхневого культивування Neurospora sitophila з метою виробництва ферментів фітаз. До речі, фітази можна застосовувати для розщеплення фітинової кислоти і покращення засвоєння організмом мікро- і макроелементів. Роботу секції завершив Іван Щербина з доповіддю про перспективи застосування поверхнево-активних речовин Pseudomonas aeruginosa – рамноліпідів, які використовують для руйнування бактеріальних плівок із метою знезараження ендоскопічного обладнання.
Члени комісії уважно вислухали доповіді та надали слушні рекомендації і поради стосовно коригування певних неточностей у представлених роботах, аби надалі слухачі змогли їх представити на ще вищому рівні.
Учасники вдячні організаторам конференції і комісії секції «Біотехнологія і мікробіологія» за можливість представити свої роботи і отримати корисні поради від фахівців своєї справи!
