Що таке успіх? На це запитання важко дати відповідь однозначну. Зазвичай його розуміють як досягнення певної мети, подолання нової сходинки на складному шляху творчого становлення митця, спортсмена, державного діяча. Історія знає чимало випадків, коли автор, зазнавши провалу після першої з’яви свого «дітища» перед аудиторією, з любов’ю та пошаною вдосконалював твір і вже винісши його на «суд» слухачів і глядачів удруге, святкував гучний тріумф. Так було, зокрема, з операми італійців Джузеппе Верді та Джакомо Пуччіні. До речі, італійське successo, яке в англійській мові набуло форми success, – дослівно означає «випадок». Вірогідно, Його Величність Випадок, чия благодать спостигла митця саме в певний час і саме в певній місцевості.
Той, хто хоче чогось добитися, завжди здатен поставити перед собою реальну мету, повірити в успіх, не боятися труднощів і щодня, щохвилини наближати її досягнення.
25 листопада 2022 року на онлайн-платформі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича зібралися науковці різних країн (України, Чехії, Франції, Польщі, Італії, Португалії, Литви, Грузії, Марокко, Сенегалу, США), аби осягнути поняття літературного успіху та основних його маркерів. Зважаючи на реалії воєнного часу, конференцію переносили кілька разів, і нині, незважаючи на відсутність світла та зв’язку через руйнування критичної інфраструктури, господарям таки вдалося згуртувати велику наукову спільноту. А хіба це не дарунок Його Величності Випадку?
Роботу проводили за чотирма актуальними напрямами: «Письменник як бренд. Знакові маркери успіху», «Magnum opus автора. Літературні премії, конкурси, резиденції як ознака визнання», «Історична зміна літературного канону: успіх, забуття, перевідкриття», «Митець у літературному процесі: роль літературних об’єднань, критики та рецептивного середовища». Об’єктами досліджень виступали як знакові (Володимир Сосюра, Ігор Костецький, Марія Матіос, Сергій Жадан, Еміль Золя, Оскар Вайлд, Гюнтер Грас, Пауль Целан, Райнер Марія Рільке, Бертольд Брехт, Ден Браун, Стінг), так і менш відомі в українських наукових колах літератори (Мирослав Лаюк, Ж. Бернанос, Ш.Ф. Рамю, Мохаммед Мбугар Сарр, Ч.Н. Едічі, Зеді Сміт, Амін Маалуф тощо).
Низку доповідей присвятили загальним питанням: «Мінливість успіху: загальні міркування про долю літературних творів та їхніх авторів» – чеський філолог Іво Поспішил, «Успіх як поразка, поразка як успіх» – Ольга Червінська, «Літературні угруповання українських романтиків та їхній вплив на подальший літературний процес» – Тетяна Бовсунівська, «Рецепція перекладів української поезії у франкомовних медіа в час війни: свідчення успіху чи кризи?» – Дмитро Чистяк, «Сучасні відзнаки літературних творів у системі книжкових конкурсів в Україні: критерії, методологія, визнання авторів та видавців» – Оксана Левицька.
Не оминули учасники увагою й інтердисциплінарні контексти філології. Свідченням тому стали доповіді «Завоювання літературного та медіа-простору Емілем Золя як письменником і журналістом» італійської дослідниці Ніколетти Агреста; «Світова драма українською – репертуарний виклик для театрів і новий контекст для української драматургії» Олени Бондаревої; «Політичні й літературні передбачення та продукування ідей сучасними медіа» американця Альмохамеда Гассана; «Успішність кіноримейку «Спіймати Кайдаша» Наталії Нікоряк; «Креативні параметри успішної реклами у контексті культури» Алли Сажиної. До дискусії про синтез літератури та інших мистецтв у творенні новітньої картини світу долучилася й професорка кафедри іноземних мов професійного спрямування НУХТ Наталія Науменко, виступивши з англомовною доповіддю «Наративна поліфонія альбому Стінга «Ten Summoner’s Tales».
…Знайомого давно митця інколи наче несподівано відкриваєш заново. Це відбувається тоді, коли наша свідомість у своєму розвитку підноситься на новий рівень, з якого раптом починаємо чути у відомих рядках щось нове. А воно все було закладено у творі спочатку, залишаючись таємним символом, що його ми можемо розгадати лише в ході оновлення духу часу… Так говорив швейцарський філософ Карл-Густав Юнг. Але цього разу і знайомих, і не дуже знайомих представників світового письменства учасники наукової конференції в Чернівцях відкривали з висоти власного досвіду, всебічного осягнення постаті літератора, етапів його творчої еволюції, успіхів та невдач на шляху до омріяного Magnum Opus.
