Нову дисципліну «Іноземна мова: практичні навички наукової комунікації» введено до навчальних планів магістрів НУХТ лише цього року. Її викладачі (Наталія Науменко, Яна Окопна, Олена Сподинюк, Богдана Кукса, а надалі цей список тільки збільшуватиметься…) мають на меті допомогти магістрантам – майбутнім виробничникам, науковцям, експериментаторам і педагогам – опановувати професійне мовлення своєї галузі, дотримуючись таких головних вимог: точність у формулюванні думки, недвозначність; логічність; стислість; відповідність між змістом і мовними засобами; відповідність між мовними засобами та обставинами мовлення; відповідність між мовними засобами та стилем викладу; вживання сталих словосполучень; різноманітність мовних засобів; нешаблонність у побудові висловлювання; доречність; виразність дикції; відповідність інтонації мовленнєвій ситуації.
Нині до майбутніх фахівців ставляться високі вимоги, які полягають не лише в досконалому знанні своєї царини діяльності, а й у високому рівні володіння іноземною мовою, вільному користуванню нею в усіх галузях. Уміння спілкуватися іноземною мовою професійного спрямування сприятиме швидкому засвоєнню спеціальних дисциплін, підвищує ефективність праці, допоможе орієнтуватися у наукових і ділових контактах.
Саме таку тему – «Навички виголошення наукової доповіді та ведення наукової дискусії» – обрала для свого першого відкритого заняття на кафедрі іноземних мов професійного спрямування професор Наталія Науменко. За два місяці спілкування зі студентами спеціальності «Біотехнології та біоінженерія» (освітня програма – «Фармацевтична біотехнологія») з’ясувалося, що вони не лише мають значний досвід участі в наукових конференціях, а й готуються – цілком серйозно! – захищати англійською мовою дипломні роботи.
Досвідчені науковці стверджують: «Практикуватися без теорії – означає пливти в незвіданому морі без карт і компаса; вивчати ж теорію без практики – означає зовсім не вийти в море». Тому й довелося поєднати теорію з практикою – передусім поділитися зі студентами низкою правил (як грамотно оформити доповідь, як триматися перед залом та утримувати увагу слухачів, як подолати страх перед аудиторією), а згодом надати їм слово під час міні-конференції «Актуальні проблеми сучасної біотехнології».
У день відкритого заняття – 30 жовтня 2018 року – магістранти освітньої програми «Фармацевтична біотехнологія» мали першу чудову нагоду продемонструвати фахівцям кафедри, на що вони здатні і як фахівці, і як промовці. Як і належить порядним фармацевтам, доповідачі – Оксана Боднар та Іван Янчук, Анна Мартинюк і Наталія Петренко – до «грана» вивірили тексти своїх доповідей, профільтрували їх від непотрібних слів-домішок, на аналітичних вагах зважили «цікаве» й «нецікаве», відібравши лише потрібну інформацію – таку, що дозволила б осягнути принципи наукових досліджень у біотехнології навіть невтаємниченим. А інтонація, з якою було подано матеріали доповідей, доповнила «есенцію» слів натуральними «ароматизаторами» і «барвниками» питань, які назріли і в думці, і на язиці:
Що таке «продукти щастя» і чому вони мають таку властивість?
Які можливості нанотехнологій у сучасних харчових виробництвах?
Чи справді є великим ризиком уживати генетично модифіковані організми?
А відповіді майже на всі ці питання були сформульовані різними словами, але цілком у дусі Парацельса: усього має бути в міру. Так, можна вживати банани й шоколад як джерела «гормонів радості», але в першій половині дня – коли краще засвоюються вуглеводи. І – ні, ми не перетворимося на дивних істот, якщо їстимемо картоплю з уживленим у неї геном камбали (щоб не мерзла), але – не так часто. І англійська мова в Україні не витіснить української, якщо говоритимемо нею в певних ситуаціях. Зокрема, таких, як міжнародна конференція, атмосферу якої створили викладачі та студенти в аудиторії А-512.
