Н У Х Т

Наука та сучасне фармацевтичне виробництво: наші здобувачі освіти представляють свої наукові дослідження

04 листопада 2022

Наука та сучасне фармацевтичне виробництво: наші здобувачі освіти представляють свої наукові дослідження

Щороку здобувачі кафедри біотехнології і мікробіології беруть участь у осінній школі молодих науковців АТ «Фамак». І цей рік не став винятком. Наші майбутні біотехнологи долучилися до Х науково-практичної конференції «Наука та сучасне фармацевтичне виробництво» школи молодих науковців АТ «Фармак».

Усні доповіді представили учасники студентського наукового гуртка «BIOTECH»: здобувачка ІІ року навчання освітнього ступеня «магістр» Владислава Лозіна (наукова керівниця – доцентка Вікторія Красінько); здобувачка І року навчання освітнього-наукового ступеня «доктор філософії» Валерія Потапенко та здобувач IV року навчання освітнього ступеня «бакалавр» Ростислав Коваль (наукова керівниця – доцентка Оксана Скроцька).

Постерні доповіді підготували: здобувач ІІ року навчання освітнього-наукового ступеня «доктор філософії» Микита Іванов, здобувачка IV року навчання освітнього ступеня «бакалавр» Дар’я Благодир, здобувачка І року навчання освітнього ступеня «магістр» Марія Парфенюк (наукова керівниця – професорка Тетяна Пирог); здобувачка ІІ року навчання освітнього ступеня «магістр» Анастасія Роженко (науковий керівник – доцент Олександр Воронцов).

Валерія Потапенко та Ростислав Коваль представили доповідь щодо широкого використання наночастинок срібла (AgNPs) в медицині, способів їх отримання, а також притаманних їм властивостей. Так, AgNPs використовуються у противірусній терапії, у складі біосенсорів, як антимікробні засоби, як носії для адресної доставки ліків, у складі стоматологічних матеріалів і косметичних засобів, як покриття медичних виробів із нержавіючої сталі, як антигени та препарати генної терапії. Крім того, були висвітлені результати наукової роботи, де пошукачі отримували наночастинки срібла за допомогою дріжджів на базі лабораторій кафедри біотехнології і мікробіології.

Метою постерної доповіді Микити Іванова було дослідження впливу біологічних індукторів на синтез практично цінних поверхнево-активних речовин на гліцерині різної якості. У ході лабораторних досліджень були виявлені закономірності з регуляції антиадгезивних властивостей поверхнево-активних речовин щодо бактеріальних і дріжджових тест-культур за рахунок внесення у середовище культивування продуцента біологічних індукторів.

Владислава Лозіна робила доповідь «Противірусні метаболіти базидіоміцетів як перспективні фармацевтичні препарати в боротьбі з COVID-19». У ході її дослідження була розглянута можливість використання біологічно активних речовин виділених із вищих грибів для створення безпечних, високоефективних і широкодоступних препаратів і методів лікування коронавірусної хвороби. Численні дослідження показують, що їстівні гриби можуть бути ефективними проти SARS-COV-2, оскільки поліпшують імунну відповідь організму, в той час як основною проблемою COVID-19 є зниження регуляції імунної системи. В результаті було приведено порівняльну характеристику біологічно активних речовин базидіоміцетів та механізмів їх дії. Було встановлено, що метаболіти базидіоміцетів родів Ganoderma, Auricularia, Flammulina, Lentinus, Lignosus, Inonotus, Trametes та Fomitopsis мають широкий спектр противірусної дії і є перспективною основою для створення профілактичних та терапевтичних засобів проти COVID-19.

Постерна доповідь Марії Парфенюк була присвячена пошуку нових підходів щодо підвищення біологічної активності практично цінних поверхнево-активних речовин. Під час експериментальних досліджень молода науковиця виявила, що  внесення у середовище культивування  бактеріального продуцента живих або інактивованих дріжджових клітин чи відповідного супернатанту дало змогу підвищити антимікробну активність синтезованих ПАР щодо бактеріальних і дріжджових тест-культур.

Анастасія Роженко представила постерну доповідь, що стосувалася отримання наноцелюлози, яку використовують для лікування опіків. Аналізуючи літературу було показано біофізичні характеристики бактеріальної наноцелюлози та ефективність гідрогелевої пов'язки на її основі при лікуванні опіків. Встановлено, що її застосування забезпечує ефективне загоєння та очищення опіків. Також було проведено порівняння впливу різних концентрацій розчинів NaOH (1%, 5%, 10%) на синтезовані гідрогелеві плівки з метою вибору оптимальної концентрації лугу для їх очищення від залишків середовища та бактерій. Високі концентрації NaOH негативно впливали на механічну міцність плівок, тому з метою зменшення негативної дії лугу обрано найменшу його концентрацію (0,5-1%).

Дослідженню здатності поверхнево-активних речовин, синтезованих А. calcoaceticus ІМВ В-7241 за наявності у середовищі культивування грамнегативних бактерій Enterobacter cloacae С-8 руйнувати бактеріальні біоплівки була присвячена постерна доповідь Дар’ї Благодир.

Наші здобувачі освіти високо оцінили рівень організації заходу й впевнені, що отриманий неоціненний досвід стане наступною сходинкою до майбутніх наукових звершень. Вони щиро вдячні компанії «Фармак» за проведення таких чудових наукових конференцій, за надану можливість брати у них участь і реалізовувати себе в науковому напрямку!

Опублікований: 04-11-2022
Читайте також:
Лабораторне заняття на підприємстві для студентів кафедри технології жирів і парфумерно-косметичних продуктів

15 листопада для студентів 4 курсу спеціальності «Харчові технології та інженерія» за сприяння голови правління підприємства Юрія Євенка відбулося лабораторне заняття з дисципліни «Проектування підприємств галузі з основами САПР» на провідному підприємстві галузі – ПрАТ «Київський маргариновий завод». Викладач кафедри технології жирів і парфумерно...

ЧИТАТИ ДАЛІ

Лабораторне заняття на підприємстві для студентів кафедри технології жирів і парфумерно-косметичних продуктів 16 листопада 2018

Підготовка фахівців бакалаврського ступеня вищої освіти за освітньо-професійною програмою «Технології харчування»

У нашому університеті здійснюється підготовка бакалаврів з харчових технологій за спеціальністю 181 «Харчові технології», галузі знань 18 «Виробництво та технології», за освітньо-професійною програмою «Технології харчування» на базі повної загальної середньої освіти; освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст»; ступенів «молодший бакалавр...

ЧИТАТИ ДАЛІ

Підготовка фахівців бакалаврського ступеня вищої освіти за освітньо-професійною програмою «Технології харчування» 27 березня 2023

Вчена рада університету завершила 2024-2025 навчальний рік

Сьогодні відбулося останнє в цьому навчальному році планове засідання вченої ради університету, у ході якого розглянули й ухвалили рішення щодо низки важливих питань. Про акредитацію освітніх програм у 2024-2025 н. р. доповів перший проректор Володимир Яровий. Доповідач зазначив, що відповідно до плану акредитацій освітніх програм у 2024-2025 навч...

ЧИТАТИ ДАЛІ

Вчена рада університету завершила 2024-2025 навчальний рік 26 червня 2025

Локальний моніторинг освітніх програм кафедри технології м'яса і м'ясних продуктів

З метою обговорення та проведення локального моніторингу освітніх програм, на кафедрі технології м'яса і м'ясних продуктів відбулося розширене засідання робочих груп. До перегляду були представлені програми підготовки здобувачів освітнього ступеня «Магістр» – освітньо-професійна програма «Технології зберігання консервування та переробки м'яса» за с...

ЧИТАТИ ДАЛІ

Локальний моніторинг освітніх програм кафедри технології м'яса і м'ясних продуктів 05 лютого 2024