Щороку здобувачі кафедри біотехнології і мікробіології беруть участь у осінній школі молодих науковців АТ «Фамак». І цей рік не став винятком. Наші майбутні біотехнологи долучилися до Х науково-практичної конференції «Наука та сучасне фармацевтичне виробництво» школи молодих науковців АТ «Фармак».
Усні доповіді представили учасники студентського наукового гуртка «BIOTECH»: здобувачка ІІ року навчання освітнього ступеня «магістр» Владислава Лозіна (наукова керівниця – доцентка Вікторія Красінько); здобувачка І року навчання освітнього-наукового ступеня «доктор філософії» Валерія Потапенко та здобувач IV року навчання освітнього ступеня «бакалавр» Ростислав Коваль (наукова керівниця – доцентка Оксана Скроцька).
Постерні доповіді підготували: здобувач ІІ року навчання освітнього-наукового ступеня «доктор філософії» Микита Іванов, здобувачка IV року навчання освітнього ступеня «бакалавр» Дар’я Благодир, здобувачка І року навчання освітнього ступеня «магістр» Марія Парфенюк (наукова керівниця – професорка Тетяна Пирог); здобувачка ІІ року навчання освітнього ступеня «магістр» Анастасія Роженко (науковий керівник – доцент Олександр Воронцов).
Валерія Потапенко та Ростислав Коваль представили доповідь щодо широкого використання наночастинок срібла (AgNPs) в медицині, способів їх отримання, а також притаманних їм властивостей. Так, AgNPs використовуються у противірусній терапії, у складі біосенсорів, як антимікробні засоби, як носії для адресної доставки ліків, у складі стоматологічних матеріалів і косметичних засобів, як покриття медичних виробів із нержавіючої сталі, як антигени та препарати генної терапії. Крім того, були висвітлені результати наукової роботи, де пошукачі отримували наночастинки срібла за допомогою дріжджів на базі лабораторій кафедри біотехнології і мікробіології.
Метою постерної доповіді Микити Іванова було дослідження впливу біологічних індукторів на синтез практично цінних поверхнево-активних речовин на гліцерині різної якості. У ході лабораторних досліджень були виявлені закономірності з регуляції антиадгезивних властивостей поверхнево-активних речовин щодо бактеріальних і дріжджових тест-культур за рахунок внесення у середовище культивування продуцента біологічних індукторів.
Владислава Лозіна робила доповідь «Противірусні метаболіти базидіоміцетів як перспективні фармацевтичні препарати в боротьбі з COVID-19». У ході її дослідження була розглянута можливість використання біологічно активних речовин виділених із вищих грибів для створення безпечних, високоефективних і широкодоступних препаратів і методів лікування коронавірусної хвороби. Численні дослідження показують, що їстівні гриби можуть бути ефективними проти SARS-COV-2, оскільки поліпшують імунну відповідь організму, в той час як основною проблемою COVID-19 є зниження регуляції імунної системи. В результаті було приведено порівняльну характеристику біологічно активних речовин базидіоміцетів та механізмів їх дії. Було встановлено, що метаболіти базидіоміцетів родів Ganoderma, Auricularia, Flammulina, Lentinus, Lignosus, Inonotus, Trametes та Fomitopsis мають широкий спектр противірусної дії і є перспективною основою для створення профілактичних та терапевтичних засобів проти COVID-19.
Постерна доповідь Марії Парфенюк була присвячена пошуку нових підходів щодо підвищення біологічної активності практично цінних поверхнево-активних речовин. Під час експериментальних досліджень молода науковиця виявила, що внесення у середовище культивування бактеріального продуцента живих або інактивованих дріжджових клітин чи відповідного супернатанту дало змогу підвищити антимікробну активність синтезованих ПАР щодо бактеріальних і дріжджових тест-культур.
Анастасія Роженко представила постерну доповідь, що стосувалася отримання наноцелюлози, яку використовують для лікування опіків. Аналізуючи літературу було показано біофізичні характеристики бактеріальної наноцелюлози та ефективність гідрогелевої пов'язки на її основі при лікуванні опіків. Встановлено, що її застосування забезпечує ефективне загоєння та очищення опіків. Також було проведено порівняння впливу різних концентрацій розчинів NaOH (1%, 5%, 10%) на синтезовані гідрогелеві плівки з метою вибору оптимальної концентрації лугу для їх очищення від залишків середовища та бактерій. Високі концентрації NaOH негативно впливали на механічну міцність плівок, тому з метою зменшення негативної дії лугу обрано найменшу його концентрацію (0,5-1%).
Дослідженню здатності поверхнево-активних речовин, синтезованих А. calcoaceticus ІМВ В-7241 за наявності у середовищі культивування грамнегативних бактерій Enterobacter cloacae С-8 руйнувати бактеріальні біоплівки була присвячена постерна доповідь Дар’ї Благодир.
Наші здобувачі освіти високо оцінили рівень організації заходу й впевнені, що отриманий неоціненний досвід стане наступною сходинкою до майбутніх наукових звершень. Вони щиро вдячні компанії «Фармак» за проведення таких чудових наукових конференцій, за надану можливість брати у них участь і реалізовувати себе в науковому напрямку!
