Уже стало доброю традицією в нашому університеті провадити серії культурно-виховних заходів, пов’язаних із українськими обрядами, їхніми аналогами у європейському часопросторі. Зокрема, таким обрядом стала Масниця.
18 лютого 2026 року, за ініціативи деканки факультету готельно-ресторанного та туристичного бізнесу імені професора В.Ф. Доценка Віти Цирульнікової та завідувачки кафедри іноземних мов професійного спрямування Галини Лук’янець, професорка Наталія Науменко удруге провела відкриту лекцію «Масниця приходить – тепло із собою приводить».
Цьогоріч у дійстві взяли участь не лише здобувачі освіти та викладачі різних кафедр НУХТ (іноземних мов професійного спрямування, технології ресторанної і аюрведичної продукції, технології оздоровчих продуктів), а й представники закладів вищої освіти Ужгорода, Львова, Одеси. Zoom-конференція не могла вмістити всіх охочих (їх було понад 100 осіб), тому було прийнято рішення зробити відеозапис, аби задовольнити усіх зацікавлених.
Для наших гостей віртуальна культурологічна подорож, у якій вони мали нагоду осягнути традиції святкування Масниці в Україні та інших країнах (Франції, Великобританії, Данії, Польщі, Німеччині, Італії, Чехії), зрозуміти їхні спільні та відмінні риси, а найголовніше – пізнати для себе щось нове та отримати мотивацію до усвідомлення себе носієм і продовжувачем звичаїв рідної землі, – відбулася уперше. На щастя, попри складнощі з відсутністю електрики, Інтернету та опалення внаслідок російських обстрілів, зустріч минула без ексцесів і з дуже позитивними емоціями.
2026 року Масничний тиждень випав на період від 16 до 22 лютого. Після кількох тижнів сильних морозів температура, навіть нічна, почала підвищуватися, дедалі частіше чути весняний капіж: «А вже весна, а вже красна, зі стріх вода капле...» Тож 23 лютого почався Великий піст, а Великдень цього року настане 12 квітня.
Лекторка зауважила, що Масничний тиждень – це час, коли чоловіки мали слухатися жінок (відгомін матріархату), а на кожний день тижня існують свої обряди. Понеділок – катання на санках із крижаних гірок (а цьогорічна сніжно-морозна зима дуже надихає на це і дітей, і дорослих); вівторок – жартівливі загравання, молоді люди шукають супутників життя (за умови, що до наступної Масниці вони візьмуть шлюб); середа – святкові застілля, на яких «правлять бал» вареники з маслом, сири, млинці з різною начинкою; четвер – гучні бенкети з гуляннями до самого ранку; п'ятниця – «тещина вечірка», коли теща частувала гостей варениками, а зять виставляв могорич; субота – посиденьки у зовиці, коли невістки запрошують у гості свою свекруху. Вінцем Масничного тижня виступає Прощена неділя, коли священики просять пробачення у вірян, віряни у священників, а ми – одне в одного.
Коротко зупинилася доповідачка й на традиціях святкування Масниці у наших європейських союзників. Наприклад, у Франції аналогом Масниці є Mardi Gras, або «жирний вівторок»; у Данії школярі пишуть одне одному анонімні любовні послання, а завданням адресата є впізнати дописувача за почерком (такий собі аналог Дня Валентина); у Великобританії жінки печуть млинці, а потім бігають наввипередки, підкидаючи млинці на пательні і стараючись не впустити їх на землю (славнозвісні Pancake Races, відомі українським студентам іще зі шкільних підручників англійської мови). Усі розповіді Наталія Науменко супроводжувала доцільними цитатами з літературних творів, кінофільмів і пісень.
«Чим щедріший стіл, тим багатший рік», як говорили наші предки. Вареники – слово з прозорою етимологію (від кореня «варити» як способу приготування страви), яке, у зв’язку з підвищеним інтересом іноземців до України за останні 10 років, увійшло в англійську мову у транслітерованому вигляді – «varenyky», поряд із автохтонною назвою «dumplings». Окрім вареників, українські господині готували інші страви на основі молочних продуктів: сирники, сирні баби, локшину та галушки, а також різноманітні каші варили на молоці.
Цікаво, що у народній традиції українців перехід від зими до весни ніколи не був «звичайною зміною пір року», як-от перехід від весни до літа, а від літа до осені. Це був сакральний момент оновлення світу. Саме тому останній тиждень перед Великим постом наповнювали обрядами на плодючість, добробут і продовження роду.
За звичаєм, після Колодія дівчата вже починають співати веснянки, адже ця прекрасна пора року от-от настане; і саме тому доповідачка дуже доцільно та красиво доповнила свою лекцію уривком із давньої української пісні:
Весно красна, що ти нам принесла?
Дівочкам клубочки – забавлятися,
А хлопцям кийочки – підпиратися...
А найголовніше, зазначила Наталія Науменко, що в цей тиждень, напередодні Великого посту, всі намагались помиритися. Пробачити старі образи та попросити пробачення в інших, аби увійти у дні Великого посту очищеними не лише фізично, а й морально та духовно.
Присутні, які виступили в обговоренні лекції (гості НУХТ – Ольга Маслійчук зі Львова, Ганна Сабадош із Ужгорода, Наталія Черно з Одеси; доцентки нашого університету Ольга Нежива, Світлана Бажай-Жежерун, старші викладачки Ганна Бойко, Лариса Яненко та Людмила Юрчук), зазначили її глибину, таємничість, несподіваність і надзвичайно широкий спектр цікавої інформації. Більш того, тематика лекції, особистість доповідачки, тепла зворушлива атмосфера в аудиторії впливає на психологічний стан, сприяє зниженню стресогенних чинників, об’єднує присутніх навколо давніх традицій, укотре викликаючи в кожного гордість, що він – українець, і впевненість у тому, що наступний Масничний тиждень ми зустрінемо у мирній Україні.
