Н У Х Т

Із чужинних бруків – на київські вулиці

25 травня 2022

Із чужинних бруків – на київські вулиці

У нинішніх воєнних реаліях не так просто зібратися з силами, відволіктися від тривожних новин та зайнятися звичними справами. Подумки ми всі – на передовій, разом із захисниками України, з волонтерами, з простими людьми, які змушені виїжджати з рідних місць…

Нині, за статистикою, вісім мільйонів наших краян стали переселенцями. Як свого часу відбувалися перша та друга хвилі еміграції, зумовлені різними причинами – зокрема й обома світовими війнами. Та й на нових місцях люди знаходили в собі сили облаштовувати наукові та освітні установи, писати вірші та прозу, займатися рукоділлям і живописом. І тим самим надихали материкових українців боротися за свою свободу та незалежність.

Саме їм, цим подвижникам, присвятив свою книгу «25 поетів української діаспори» відомий філолог Михайло Слабошпицький, котрий, на жаль, рік тому відійшов у засвіти. І нині, 19-20 травня 2022 року – саме в той час, коли йшли запеклі бої за Попасну та Сіверський Донець, Ізюм і Херсонщину, і навіть у Києві за вікнами раз у раз завивали сирени повітряної тривоги, – літературознавці та поети, відомі своїм активним дослідженням писемного доробку діаспори, зібрались на онлайн-конференцію «На чужинних бруках: Поети української діаспори. Пам’яті Михайла Слабошпицького».

Конференцію відкрив директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка  НАНУ, доктор філології, професор Микола Жулинський, який окреслюючи життєвий і творчий шлях Михайла Слабошпицького, зауважив: «Він належить до справжньої української еліти, він – один із провідників для свого народу». Ці слова сьогодні звучать особливо актуально, адже тепер, коли йдеться про докорінні зміни у нашому світогляді, зумовлені війною, надзвичайна роль у торуванні нових шляхів розвитку України належить гуманітаріям – філологам, історикам, культурологам, музеєзнавцям, соціологам…

До наукового заходу долучилася й кафедра іноземних мов професійного спрямування нашого університету. Професорка кафедри Наталія Науменко виступила з доповіддю «Культурологічна концептосфера української діаспорної верлібристики».

Левову частку доповідей на конференції присвячено тим митцям, які склали мозаїчне панно української діаспорної поезії ХХ століття: представникам «Празької школи» – Олені Телізі, Олексі Стефановичу, Оксані Лятуринській, Юрієві Клену. Серед інших імен, які для декого стали імпульсами до нових, інколи насподіваних дослідницьких паралелей, – Ігор Качуровський, Михайло Орест, Вадим Лесич, Олекса Веретенченко, Святослав Гординський, Василь Барка, Іван Багряний…

Українська наукова компаративістика – мистецтво порівняльного дослідження в галузі письменства – заявила про себе вголос іще в 1994 році, і за цей проміжок часу утворилася нова спеціальність із захисту дисертацій, випущено серію колективних та одноосібних монографій у цій царині, проведено численні наукові заходи. У парадигму компаративістики потрапили й представники антології «25 поетів…», розглянуті під час конференції, а теми – одна одної цікавіші:

«Причинний Рембо» Вадима Лесича: до історії рецепції Артюра Рембо в українській літературі» (Оксана Пашко, викладачка Національного університету «Києво-Могилянська Академія»);

«Олекса Стефанович у контексті європейської метафізичної поезії ХХ ст.» (Тетяна Рязанцева, провідна науковай співробітниця Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАНУ);

«Тема лісу у поезії Олекси Веретенченка та Ліни Костенко» (Інна Юрова, викладачка Національної музичної академії);

«Шотландистика і германістика Ігоря Качуровського у порівнянні зі здобутками Максима Рильського» (Ольга Смольницька, провідна наукова співробітниця Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського);

«Антитоталітарний наратив у романі Івана Багряного «Сад Гетсиманський» та збірці оповідань Данила Кіша «Гробниця для Бориса Давидовича» (Марина Гогуля, співробітниця Інституту літератури НАНУ).

Конференція розвивалася на дивному контрастному тлі – сонячний день і сигнали тривоги. Одначе сирени так і не змогли перервати вільного плину наукової думки. І це вселяє надію, що споконвічне прагнення до волі, настільки характерне для нашого народу – як на рідній землі, так і по всіх континентах, – у сув’язі зі словом-зброєю та неймовірним героїзмом Збройних Сил переможе темряву та стане провісником нової України.

Опублікований: 25-05-2022
Читайте також:
Онлайн-зустріч із генеральним директором Асоціації «Страховий бізнес»

8 квітня 2020 року за ініціативи кафедри туристичного і готельного бізнесу відбулася онлайн-зустріч із генеральним директором Асоціації «Страховий бізнес», головою Комісії зі страхування в Українському товаристві фінансових аналітиків Вячеславом Черняховським. Вячеслав Черняховський має досвід понад 27 років професійної діяльності на страховому ри...

ЧИТАТИ ДАЛІ

Онлайн-зустріч із генеральним директором Асоціації «Страховий бізнес» 09 квітня 2020

Виїзне лабораторне заняття експертів-магістрів

Асистентка кафедри експертизи харчових продуктів Анна Логінова в межах навчальної дисципліни «Експертиза та експрес-ідентифікація харчових продуктів» провела виїзне лабораторне заняття в умовах акредитованої лабораторії дослідження хіміко-біологічних чинників Українського державного науково-дослідного інституту «Ресурс» для здобувачів групи ХЕ-1-12...

ЧИТАТИ ДАЛІ

Виїзне лабораторне заняття експертів-магістрів 25 жовтня 2023

Нові вектори академічного співробітництва

Днями гарантка освітньої програми «Хімічна технологія» спеціальності 161 «Хімічні технології та інженерія», доцентка кафедри технології жирів, хімічних технологій харчових добавок та косметичних засобів Олена Подобій долучилася до роботи круглого столу, ініційованого деканкою факультету біотехнології та екологічного контролю Наталією Грегірчак, що ...

ЧИТАТИ ДАЛІ

Нові вектори академічного співробітництва 02 червня 2022

Як у студії морозива «Gelarty» нашого проректора й викладачів зустрічали

15 листопада 2019 р. проректор з наукової роботи, професор Олександр Шевченко разом із директором Навчально-наукового інституту харчових технологій НУХТ Оксаною Кочубей-Литвиненко, завідувачем кафедри технології молока і молочних продуктів Галиною Поліщук, викладачами кафедри і провідним інженером відділу інтелектуальної власності Наталією Акутіною...

ЧИТАТИ ДАЛІ

Як у студії морозива «Gelarty» нашого проректора й викладачів зустрічали 18 листопада 2019