Чергова «кольорова» лабораторна робота з курсу «Загальна мікробіологія та вірусологія», присвячена темі «Фізіологія мікроорганізмів. Розщеплення білків», була проведена на кафедрі біотехнології і мікробіології.
Уже традиційно зустріч зі здобувачами вищої освіти відбувалась у дистанційному режимі на платформі Zoom – з однієї сторони екрану третьокурсники, з іншої асистентки кафедри Лілія Ключка, Тетяна Сулейко та Ірина Сідакова.
За допомогою презентації до лабораторної роботи студенти швидко освіжили в пам’яті інформацію, отриману під час відеоконференції лекторки дисципліни, завідувачки кафедри Тетяни Пирог, щодо катаболізму білків та амінокислот: пригадали основні етапи розпаду білків; ферменти, які каталізують ці процеси в клітині мікроорганізмів, і хімізм реакцій катаболізму амінокислот (декарбоксилювання, дезамінування або трансамінування).
Практична частина лабораторної роботи була присвячена реакціям гідролізу желатини та казеїну, декарбоксилюванню аргініну та утворенню сірководню та індолу.
Викладачі поетапно відтворили та продемонстрували студентам весь процес виконання лабораторної роботи.
Гідроліз желатини було досліджено в процесі вирощування бактерій Pseudomonas aureofaciens та Proteus vulgaris на середовищі м'ясо-пептонна желатина, яке є щільним при температурі нижче 25 °С за негативної реакції, або ж розріджується в разі гідролізу желатини мікробними екзоферментами (позитивна реакція) і залишається рідким навіть при охолодженні.
Для гідролізу казеїну ті ж культури мікроорганізмів засівали на середовище з молоком та індикатором метеленовим синім. За кілька днів відбулася пептонізація молока, та середовище змінило колір із блакитного на кремовий з утворенням осаду в результаті коагуляції молока.
Процес декарбоксилювання аргініну відтворювали на прикладі росту бактерій Enterobacter cloaceae та Proteus vulgaris на аргініновому бульйоні з індикатором бромкрезоловий пурпуровий в безкисневих умовах. У процесі декарбоксилювання відбувається підлужнення середовища, і колір індикатора змінився з жовтого на пурпуровий.
Процес деструкції сірковмісних амінокислот досліджували за допомогою культивування Escherichia coli та Proteus vulgaris на середовищі Хоттінгера. Утворення сірководню спостерігали в пробірці з Proteus vulgaris: в результаті реакції індикаторний папірець почорнів за рахунок утворення сульфіду свинцю.
Заключним етапом лабораторної роботи була якісна реакція на розкладання триптофану (незамінна амінокислота) до індолу з використанням індикаторного папірця, насиченого щавлевою кислотою. Позитивний тест – почервоніння папірця – виявили в пробірці з культурою Escherichia coli.
Ось так інформативно студенти-третьокурсники опановують ази мікробіології в режимі оnline.
Далі буде…
