Н У Х Т

Психологічна підтримка

 

Про службу психологічної підтримки студентів

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України “Про затвердження Положення про психологічну службу у системі освіти України” та наказу ректора Національного університету харчових технологій у межах міжнародного проекту «Повага дією» в нашому університеті створена система психологічної підтримки студентів. Проводяться психологічні дискусії, тренінги, тестування, індивідуальні психологічні консультації, співбесіди щодо актуальних проблем студентського життя. Місце зустрічі з психологом: кабінет Ж-115 згідно з розкладом роботи.


Про адаптацію до навчання та міжособистісних взаємин у групах

Практичним психологом університету, кандидатом психологічних наук, доцентом, доцентом кафедри гуманітарних дисциплін Нікітіною І.В. зроблено моніторинг перебігу процесу адаптації студентів першокурсників та проведено співбесіди у 46-ти групах студентів первинного набору з метою вчасного вирішення актуальних проблем процесу адаптації, що триває три семестри. Започатковано анонімний електронний запис на індивідуальні консультації психолога ( див. Головний сайт НУХТ, студенту, психологічна підтримка).


Про студентський психологічний дискусійний клуб

Систематично (1-й і 3-й четвер кожного місяця) проводяться засідання психологічного дискусійного клубу, що збирає студентів різних курсів з усіх факультетів і інститутів НУХТ. Студентів особливо зацікавили зустрічі на такі теми: «Хто Я?»; «Як бути впевненим у собі? Подолання комплексів і стереотипів поведінки»; «Суїцид. Ставлення до життя і смерті»; «Нерозділене кохання. Мистецтво любити»; « Емоції без фільтрів. Почуття під контролем»; «Саморозвиток. Позитив і негатив». Клуб - це творчий майданчик для дружнього спілкування та безумовного прийняття себе як особистості. Тут усіх об’єднує спільна мета та панує атмосфера довіри і безпеки. Це надає багато можливостей розвиватись і самовдосконалюватись.

Про план роботи психологічного клубу
Дорогі студенти!
У грудні відбудуться засідання на такі теми:
1. «НЛП- безпека особистості» ( 6 грудня, о 12.40. в каб. Ж-115)
2. « Психологія щастя» (20 грудня, о 12.40. в каб. Ж-115)

  

Запис на індивідуальний прийом до психолога  Перейти 

Шпаргалка для першокурсника

Як керувати своїми емоціями?

     Повністю врятуватися від емоцій і нерозумно, і неможливо. Адже немає емоцій поганих або гарних, стовідсотково шкідливих або стовідсотково корисних. На думку Жана-Жака Руссо, «всі пристрасті гарні, коли ми володіємо ними, і всі погані, коли ми їм підкоряємося».
     Джонатан Свіфт сказав: «Віддаватися гніву - часто те саме, що мстити самому собі за провину іншого». Візьміть ці слова своїм девізом, і Ви станете набагато врівноваженішими та оптимістичнішими.
Необхідна умова радісного настрою - гарні взаємини з людьми. І навпаки, радісне сприйняття життя - запорука симпатії і приязного ставлення до Вас інших. Дайте собі настанову на добре і поважне ставлення до людей.
     Якщо у Вас виникло роздратування чи Вас охопила лють, то не вгамовуйте їх у собі, а спробуйте «відокремити» від себе. Поспостерігайте за їхнім перебігом, знайдіть і проаналізуйте причину їхньої появи, і Ви переконаєтесь, наскільки мала і несерйозна ця причина. Усе це сприяє згасанню негативних емоцій.
     Не намагайтеся просто «придушити» в собі емоції. Пригнічені почуття все одно знайдуть вихід тим чи іншим шляхом або можуть стати причиною захворювання. Краще «відіграйте» ці емоції зовні, але «мирно», без нанесення «емоційних ударів» по людях. Психологи гуманістичного напряму тут дають такі рекомендації:

  • використовуйте «Я-повідомлення», уникаючи «Ти-осудів», тобто повідомляйте про своє почуття, не звинувачуючи партнера, а ділячись з ним хвилюванням здійснюйте «Ми-підхід», обговоріть Вашу з партнером («нашу»!) ситуацію взаємодії, пропонуйте вихід, конструктивне вирішення проблеми, що склалася; проте будьте готові вислухати і прийняти інший варіант, дайте партнерові право вибору;
  • спілкуйтеся доброзичливо, щиро;
  • будьте «конгруентні» - Ваші слова, інтонація, жести, міміка, постава мають відповідати один одному, не бути фальшивими;
  • виражайте свою емоцію, відображайте її, не намагайтеся зайняти позицію всепрощення, якщо вона не відповідає Вашим справжнім переживанням.


Правила ефективного запам'ятовування

   Заучуйте з бажанням знати і пам'ятати. Увага - різець пам'яті: чим вона гостріша, тим глибші сліди. Чим більше бажання, зацікавленості, емоційності в опануванні нових знань, тим краще запам'ятається.
Починаючи запам'ятовувати, треба поставити перед собою мету - запам'ятати надовго, краще назавжди (а не лише для складання іспиту або відповіді на семінарі). Настанова на тривале збереження інформації забезпечить умови для кращого запам'ятовування. Треба усвідомити, для чого потрібно запам'ятати матеріал, який вивчається. Чим важливіша поставлена мета, тим швидше і міцніше відбувається запам'ятовування.
     Чим краще зрозумієте, тим краще запам'ятаєте. Відмовтеся від зубріння і під час опрацювання тексту спирайтеся на осмислене запам'ятовування, що у 25 разів продуктивніше від запам'ятовування механічного. Послідовність роботи приблизно така:

  • зрозуміти;
  • встановити логічну послідовність;
  • розбити матеріал на частини і знайти в кожній «ключову фразу» або «опорний пункт»;
  • запам'ятати саме їх і використовувати як «віхи»-орієнтири. Використовуйте логічні опори, асоціації (за суміжністю, за схожістю і за контрастом) і мисленнєве групування (узагальнення, класифікація, систематизація матеріалу) - хто добре усвідомлює, той швидко запам'ятовує і довго пам'ятає. «Всі жаліються на свою пам'ять, але ніхто не жаліється на свій розум» (Франсуа де Ларошфуко).
  • Розподіляйте великий за обсягом текст на частини і заучуйте його порціями, а повторювати намагайтеся цілісно - це полегшує розуміння і запам'ятовування окремих частин у їхньому взаємозв'язку.
  • Краще двічі прочитати і двічі відтворити, ніж п'ять разів читати без відтворення. Розпочинайте повторювати ще до того, як матеріал почав забуватися. До того ж «немає ніякої потреби повторювати вивчене саме в тому порядку, в якому воно заучувалось, навпаки, багато корисніші ті повторення, які вводять виучене в нові комбінації» (К.Д. Ушинський).
  • Оптимальний проміжок між першим і наступним читаннями коливається від 10 хвилин до 16 годин. Перечитування раніше ніж через 10 хвилин є марним, а через 16 годин частина тексту забувається. Заданий навчальний матеріал краще повторювати «по гарячих слідах», особливо ефективне повторення перед сном і зранку. Давно помічено, що кращий спосіб забути щойно вивчене - постаратися відразу ж запам'ятати щось схоже. Тому не варто вчити інформатику після математики, а політологію після соціології. Після філософії учіть біологію, після психології - економіку. Пам'ять любить розмаїття! 
  • Коли вчите, записуйте, малюйте схеми, діаграми, кресліть графіки, зображуйте карикатури, порівнюйте з тим, що знали рані складайте план майбутньої відповіді. Дійте! Ми забуваємо 90% того, що чуємо, 50% того, що бачимо і лише 10% того, що робимо. Справжня «мати навчання» не повторення, а застосування. Чим більше буде знайдено можливостей включити матеріал, що запам'ятовується, у практичну діяльність, попрацювати з ним, тим глибшим і надійнішим буде запам'ятовування.
  • Якщо щось забули, не поспішайте негайно шукати відповідь у книзі, спробуйте спочатку пригадати це. К.Д. Ушинський писав: «Примушуючи себе наполегливо пригадати те чи інше, ми звикаємо пам'ятати, виховуємо впевненість у можливості пригадати, а ця впевненість має великий вплив на акт відтворення».
  • При нагоді використовуйте мнемотехніку - штучні прийоми, які полегшують запам'ятовування («вузлики на пам'ять»). Наприклад, набір головних літер або безглуздих складів «ри-ка-ку-по-лу-ха» можна запам'ятати, зв'язавши їх у штучне речення «Приказку послухай».
  • Пам'ять любить експериментувати над собою. Скористайтеся порадою Мішель де Монтеня: «Найкращий спосіб запам'ятати що-небудь - спробувати забути це». Ще й такі сюрпризи пам'яті: «Те, що найприємніше було б забути, запам'ятовується найкраще» (Бальтасар Грассіан-і-Моралес); «правило краю» - краще запам'ятовується початок і кінець тексту, середина - майже завжди запам'ятовується гірше, «випадає»; якщо виконання якогось завдання перервано, то воно запам'ятається краще порівняно із завданнями, успішно виконаними (ефект Б.В. Зейгарник).

Як виступати перед аудиторією?

     Студенти під час семінарських занять, захисту курсової роботи, на студентських науково-практичних конференціях мають нагоду виступати перед аудиторією, але не завжди правильно вміють це робити. Багато хто має добре розвинені комунікативні здібності, які допомагають проявити себе публічно і одночасно відчувати впевнено (наприклад, коли перебувають у центрі уваги). Проте для декого навіть відповісти на запитання викладача під час заняття - справжнє випробування.
     Справа не така вже й безнадійна. Головне - не боятися, а працювати над собою і практикуватися. Навіть студент, який дуже сором'язливий, може розвинути в собі навички виступу перед аудиторією, якщо керуватиметься принципом: «Практика сприяє майстерності». Потрібно мати тільки бажання. Дотримання таких правил допоможе Вам успішно виступати публічно:
1) Підготовка до виступу. Щоб подолати страх перед аудиторією, необхідно ретельно підготуватися до виступу і ґрунтовно засвоїти
матеріал, який будете виголошувати:

  • ретельно вивчіть зміст доповіді;
  • складіть план виступу;
  • підготуйте наочність (презентації, графіки, таблиці, роздатковий матеріал тощо), яка допоможе Вам краще передати зміст теми і сприятиме утриманню уваги аудиторії;
  • продумайте актуальні приклади з життя, підберіть цікаву інформацію з додаткової літератури.

2) План виступу - це підґрунтя повідомлення, яке потім Ви зможете нарощувати новим змістом, власними думками та ідеями, якими
поділитеся з аудиторією:

  • продумайте основні питання Вашої теми (виступ повинен мати обов'язково вступ, основну частину і висновок);
  • підберіть афоризми, цитати або висловлювання відомих людей;
  • напишіть головні фрази, що відображають суть Вашої теми.

3) Як виступати?

  • стежте за часом (якщо є регламент);
  • не спирайтеся ліктями на стіл (кафедру), тримайте пряму поставу, уникайте нервових рухів (смикання волосся, гра з ручкою, складання рук на животі тощо);
  • стійте так, щоб аудиторія могла Вас добре бачити;
  • супроводжуйте своє мовлення відповідними емоціями;
  • використовуйте відкриті жести - чим багатша жестикуляція, тим виразнішим буде Ваше мовлення;
  • підтримуйте зоровий контакт з аудиторією - охоплюйте поглядом усіх присутніх, а не лише тих, хто сидить спереду й уважно Вас слухає;
  • говоріть з ентузіазмом і впевнено;
  • варіюйте тоном свого голосу, не говоріть монотонно (іноді потрібно говорити тихіше, а деколи - голосніше);
  • повторюйте основну думку - вона краще засвоюватиметься аудиторією;
  • добре продумайте, яку термінологію і слова використовувати, щоб правильно передати свою думку.

І остання порада. Якщо Ви боїтеся виступати, то просто практикуйтеся, практикуйтеся, практикуйтеся - і все у Вас вийде. Можна навіть пробувати свої виступи перед дзеркалом або з друзями. Хтось може покепкувати над Вами, але успіх буде у Вас, а не в того, хто нічого не робить або тільки все критикує. Трохи згодом помітите, що Ви набагато впевненіше відчуваєте себе перед аудиторією та ефективніше виступаєте на заняттях. Не сумуйте, якщо Ваші викладачі інколи цього не оцінять. Ви це робите для себе, а набуте вміння виступати перед аудиторією в житті неодмінно знадобиться. Так що, вперед, дерзайте!

 Підготувала Нікітіна І.В.

 

1. Підготовка до іспитів

Систематично працюйте над виконанням навчальних завдань упродовж семестру, що допоможе уникнути "авралу" під час сесії і збереже вашу нервову систему від перенавантаження.

Організуйте підготовку до іспитів за чітким планом (тижні, дні, години), щоб встигнути повторити всі екзаменаційні питання. Складаючи щоденний план підготовки, необхідно чітко визначити, що саме сьогодні вивчатимете, які предмети, теми і питання. Спочатку потрібно визначити свої біологічні ритми («жайворонок» або «сова») і залежно від цього максимально завантажити ранкові або, навпаки, вечірні години, враховуючи періоди інтелектуального підйому і години спаду.

Перш ніж почати підготовку до іспитів, варто обладнати місце для занять: забрати зайві речі, зручно розташувати комп’ютер, потрібні підручники, посібники, конспекти та ін.

Звичайно, добре починати - поки не втомилися, поки свіжа голова - з найскладнішого, з того розділу, що Ви знаєте найгірше. Проте, якщо Ви відчуваєте себе «не в настрої», навчатися не хочеться, нічого не запам'ятовується, корисно розпочати, навпаки, з того, що знаєте краще, із цікавого матеріалу і приємної роботи. Можливо, поступово це допоможе Вам увійти в робочу форму.

Коли раптом виникає страх перед іспитом («Я нічого не знаю з цього предмета!», «Усе це вивчити неможливо, і я ніколи не зможу запам'ятати цей матеріал!»), треба

  • різко встати, відвернутися від книг і конспектів,
  • зробити кілька повільних глибоких вдихів і видихів і тільки потім почати справу. 

Корисно також спробувати переконати себе, як багато все-таки з цього предмета Ви вже знаєте, та усвідомити, скільки Вам ще треба буде вивчити матеріалу.

Найголовніше: ніколи не слід намагатися вивчити весь підручник напам'ять. Ваше завдання не визубрити, а зрозуміти. Тому концентруйте свою увагу на головних думках.

Готувати «шпаргалки» корисно, але навіть настанова на її використання ризикована, бо це негативно позначається на пригадуванні (особливо в екстремальних умовах, коли скористатися нею під час іспиту неможливо). Головне значення підготовки «шпаргалок» - це систематизація й оптимізація знань з конкретного предмета, що вже добре. Це дуже складна і важлива для студента робота, складніша і важливіша від «тупого», «методичного» і «спокійного» поглинання маси (точніше - «купи») навчальної інформації. Якщо студент самостійно підготував такі «шпаргалки», до того ж із настановою на краще запам'ятовування, то він іспити складати буде впевненіше, тому що в нього вже сформоване загальне орієнтування в складному матеріалі. Як це не парадоксально, але використання «шпаргалок» інколи дає змогу студентові під час відповіді краще демонструвати свої знання (точніше - орієнтування в знаннях, що набагато важливіше за «визубрені знання» і «відразу забутих» після складання іспиту). На жаль, багато студентів навіть у власних конспектах часто орієнтуються дуже погано.

Обов'язково робіть короткі, але регулярні перерви. Відпочивати, не чекаючи втоми — кращий засіб від перевтоми. Можна в цей час помити посуд, зробити зарядку, потанцювати.

Обійдіться без стимуляторів (кава, міцний чай, медичні препарати та ін.). Нервова система перед іспитом і так у стані підвищеного збудження.

Увечері перед іспитом треба зайнятися будь-якою справою, яка відвертає увагу: прогулятися, покупатися, а вночі добре виспатися, уранці обов'язково поснідати - останні 12 годин мають піти на підготовку не знань, а організму.

Ідіть на екзамен як на справжнє свято - свято Ваших знань, розуму і кмітливості, думкою малюйте собі картину найлегшого білета і правильної відповіді.

Удосконалюйте свою психологічну компетентність, зокрема, як психологічно грамотно поводитися під час іспиту.

2. Ефективна поведінка під час іспиту

  • Будьте впевненими у власних силах і продемонструйте це екзаменаторові (ходою, поставою, мімікою, позитивними емоціями). В екзаменаційній кімнаті, як і на стадіоні під час змагань, потрібна витримка і воля до перемоги! Не відчаюйтеся при невдачах! Прагніть до перемоги!
  • Взявши екзаменаційний білет, сядьте на своє місце і неквапливо ознайомтеся зі змістом усіх контрольних питань і практичних завдань (цим самим Ви даєте команду пам'яті на пригадування). Починайте готуватися з тих питань, які видаються хоч трохи, але легшими для Вас.
  • Щоб пригадати матеріал максимально детально, розпочинайте з попереднього плану відповіді, який у процесі підготовки уточнюватиметься. Складіть список усіх нюансів, яких Ви хочете торкнутися у своїй відповіді. Пишіть навіть те, що може на початку здатися непотрібним - це допоможе Вам у процесі письма пригадати ще які-небудь факти. Якщо Вам удалося це зробити, відразу відчуєте деяке емоційне полегшення. Ваші дії стануть спокійнішими, а пам'ять і мислення почнуть працювати чіткіше і ясніше.
  • Не намагайтеся зразу повністю написати відповідь на одне питання. Якісь деталі (доповнення) можуть пригадатися, коли будете працювати над наступним завданням. Лише не забувайте бодай схематично фіксувати їх на аркуші.
  • Якщо більше нічого Ви не можете пригадати, а час ще залишився, уважно послухайте відповіді своїх однокурсників, запитання і коментарі екзаменатора (бувають випадки, коли хтось починає відповідати на Ваше запитання або почута інформація може наштовхнути на правильну відповідь).
  • Коли наступною буде Ваша черга йти відповідати, перегляньте ще раз усі свої записи і доопрацюйте остаточний варіант плану розкриття кожного питання. Краще це зробити на чистому аркуші, щоб схему відповіді міг зразу помітити викладач. Цим Ви продемонструєте свою організованість і методичний склад розуму. Поки будете переписувати, можуть з'явитися нові думки, які дадуть змогу ширше і глибше розкрити питання. Скоротіть роботу екзаменатора - зрозумілий і чіткий почерк на Вашому аркуші просто необхідний.
  • Вступ має бути дуже коротким - 1-2 фрази (якщо Ви хочете підкреслити важливість і складність свого питання, то не говоріть, що воно складне і важливе, а покажіть його складність і важливість). Якщо можливо, сформулюйте коротку відповідь (провідну ідею) на все питання в першому ж реченні Вашої відповіді. Таким чином, Ви показуєте екзаменатору, що зміст питання Вам зрозумілий і Ви маєте правильне уявлення про предмет розповіді.
  • Якщо питання складається з кількох частин, назвіть кожну з них і підкресліть аспекти, які Ви готові розкрити, тоді екзаменатор зможе швидко переглянути Вашу роботу і відразу побачити зміст Вашої відповіді. Намагайтеся включати у свою відповідь дати, прізвища вчених, назви першоджерел з цієї проблеми тощо. Знання фактичного матеріалу засвідчує Вашу обізнаність і привертає увагу екзаменатора. Відповідайте послідовно згідно з планом, не забудьте зробити наприкінці висновок. Стежте за точністю своїх висловлювань і правильністю вживання наукових термінів. Не намагайтеся розповісти побільше, прискорюючи темп відповіді, але і не мимріть.
  • Не демонструйте зайвого хвилювання і не напрошуйтеся на співчуття.
  • Будьте особливо уважні до всіх питань викладача, до найменших його зауважень. Він допоможе Вам пригадати новий і додатковий матеріал. Скористайтеся його підтримкою. І аж ніяк його не перебивайте! Не бійтеся додаткових питань - найчастіше викладач використовує їх як один із способів допомогти Вам заощадити час. Якщо Вас перервали, а, оцінюючи, зауважують на пропуск важливої частини матеріалу, не обурюйтесь, а покажіть план своєї відповіді, де ця частина розміщена трохи пізніше від того, на чому Вас перервали. Перш ніж відповідати на додаткове запитання, необхідно спочатку правильно його зрозуміти. Для цього потрібно хоча б трохи подумати, іноді перепитати, уточнити правильність Вашого розуміння поставленого питання. Будьте доброзичливі і тактовні, навіть якщо до відповіді Ви не готові (це провина не викладача, а Ваша, і перескладати іспит Ви будете цьому самому викладачеві). Якщо Ви витягли питання, з якого можете сказати дуже небагато, не впадайте у відчай, а відразу починайте записувати все, що коли-небудь чули з цього приводу. З отриманого матеріалу продумайте план відповіді. Якщо взагалі нічого не знаєте з першого питання, не говоріть про це зразу викладачеві, а почніть відповідати з другого питання. Після успішної відповіді на нього можливо ще щось зможете пригадати і з першого питання. Якщо Ви вже майже скінчили відповідати і ось, нарешті, згадали, про що хотіли сказати або забули сказати, нічого страшного. Закінчіть говорити те, про що говорили, а потім скажіть те, що пропустили. У цій ситуації розпочати можна так: «Повернімося до....», «Я хотів би додати ...» або «Крім того, треба сказати, що...», «Варто підкреслити...». Якщо Вас не слухають, не сприймайте це як особисту образу, не шукайте причини в собі. Екзаменатор також може відволіктися, а тому відповідайте далі. Якщо Ви обмовилися і присутні почали сміятися, не переживайте. Посмійтеся разом з усіма - і все. Якщо ж помилку, крім Вас, узагалі ніхто не помітив, говоріть далі нібито нічого не трапилося. Якщо Вам ставлять додаткове запитання, не розгублюйтесь, не кваптеся з відповіддю. Можете сказати, що Вам треба трохи подумати. Чітко визначте тему відповіді, якої вимагає питання. Сформулюйте відповідь про себе і почніть відповідати вголос.

Підготувала Нікітіна І.В.