Протягом останнього року спостерігається значне підвищення у світі інтересу до української культури – філософії, мистецтва, мови. Статистичні дані свідчать, що нашу мову активно вивчають не лише у Європі (Польщі, Чехії, Німеччині, країнах Балтії), а й у далеких Австралії, Японії, В’єтнамі та інших державах. Вочевидь, саме події воєнного часу зумовили актуалізацію явища, про яке іще німецький мислитель-романтик Йоганн-Готфрід Гердер писав: «Україна стане новою Елладою».
Звісно, українцям не може не боліти, що численні церкви, музеї, театри та школи зазнали руйнувань унаслідок російських обстрілів. Але відчуття духовної згуртованості зростає настільки потужно, що навіть наші студенти відчувають у собі здатність осмислити та по-новому інтерпретувати визначні явища нашої культури.
Відтак 8 грудня 2022 року стараннями викладачки кафедри іноземних мов професійного спрямування Наталії Науменко та здобувачів першого курсу факультету біотехнології та екологічного контролю (БТЕК) відбувся науково-виховний захід «Відкриваємо світові Григорія Сковороду!». У студентських доповідях, виголошених доброю англійською мовою, було висвітлено незнані досі факти з біографії Григорія Савича, оприявнено секрети його поетичної та філософської творчості, шляхи створення образу письменника в сучасному культурному часопросторі.
Майбутні біотехнологи Тетяна Мельник, Тетяна Топіха, Любов Доля, Максим Клименко, Анастасія Сахневич, Ілона Пилипченко, Анастасія Сологуб, Вікторія Самійленко створили своєрідне мозаїчне панно, в якому органічно переплелися викладацька діяльність Григорія Сковороди та перипетії його стосунків із «сильними світу цього», першість у формуванні жанру байки на теренах України та визначенні – задовго до Карла-Густава Юнга – терміна «архетип» у діалозі «Потоп Зміїн…» (за текстом діалогу, таким архетипом – первообразом людської культури є Сонце), історія пам’ятників Григорієві Савичу в різних містах України та п’ятисотгривневої купюри з його зображенням, оточеним таємничими символами.
Не обійшли увагою й той факт, що у зв’язку з посиленим інтересом англомовного світу до української культури в наші дні, назріла потреба перекладу знакових творів вітчизняного письменства мовою Шекспіра. Високо оцінили досвід юних дослідників із міста Чернівці, котрі, зневірившись у спробах знайти у Всесвітній мережі англійські переклади «Байок харківських» Григорія Сковороди, зважились зробити їх самостійно. І не без успіху. Що стало натхненням і для наших підопічних.
Хоча філософію здобувачам факультету БТЕК іще належить вивчати на 4 курсі, згідно з навчальним планом, але вони вже виявили здатність на основі аналізу перелічених фактів і явищ дійти певного висновку. Варто сподіватися, що завдяки вивченню постаті Григорія Сковороди як одного з найвидатніших представників світової філософії наші студенти надалі сприйматимуть могутні імена Сократа, Платона, Аристотеля, Епікура й багатьох інших не як незнайомців, а як добрих наставників і приятелів. Адже чимало концептів їхніх теорій по-своєму переплавив у власній поезії, прозі та есеїстиці Григорій Савич.
Зокрема, на цьому акцентував доповідач Максим Клименко, процитувавши відомий афоризм: «Ні про що не турбуватись означає не жити, а бути мертвим, адже турбота – це рух душі, а рух – це життя», котрий, своєю чергою, є продовженням латинської максими «Dinamis mobilis», або «Сила – у русі». Згадали також сентенцію Сократа «Пізнай самого себе», з якою суголосна настанова Сковороди «бути тим, ким тобі бути призначила природа».
Підсумок зустрічі підвела викладачка – Наталія Науменко. Вона, зокрема, наголосила, що саме Григорій Савич Сковорода витворив учення про «сродну дію», яке стало вагомим набутком вітчизняної філософії. Згідно з ним, «сродною» називається будь-яка праця, яка припала до вподоби людині, праця «споріднена» з її розумом, тілом та душею. «Сродність» є тим чинником, який зумовлює вибір професії, вибір закладу вищої освіти, спеціальності та освітньо-професійної програми, вибір можливості навчатися не лише в університеті, а й у повсякденному житті.
«Сродність» обраної справи, для учасників нинішнього наукового дійства – біотехнології, безпосередньо залежить від мови, якою люди спілкуються під час роботи, адже за допомогою мови – у тому числі англійської, якою сьогодні в Інтернеті публікується 98 процентів наукової інформації, – формується думка. А отже, мислительна діяльність фахівця, посилена активним вивченням іноземної мови, набуває нового напряму – осмислення та переосмислення головних аспектів обраної праці, що, безсумнівно, стане продуктивним у засвоєнні попередніх знань і формуванні нових.
