16 січня відбулося перше засідання Національної ради з питань розвитку науки і технологій. Ключове його рішення – у 2018 році буде започаткована атестація українських вишів щодо їх наукової діяльності – це дозволить у майбутньому почати базове фінансування університетської науки за результатами такої атестації.
Лілія Гриневич наголосила, що базове фінансування на науку для закладів вищої освіти буде не безконтрольним «роздаванням» коштів, а інструментом підтримки найкращих наукових напрямів, які обиратимуть за чіткими, прозорими критеріями.
Одними із головних завдань базового фінансування міністр визначає оновлення наукового обладнання у вишах, підтримку найактуальніших наукових напрямів, залучення до досліджень більше молодих науковців, а також ширші можливості для вчених. Воно виділятиметься на 5 років під розвиток певного наукового напряму.
МОН уже розробило проект Порядку державної атестації закладів вищої освіти у частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності, який також був схвалений під час засідання Нацради. У ньому закладено, що виші оцінюватимуть авторитетні експерти на підставі об’єктивних цифрових показників результативності напрямку за минулі 5 років і його теперішнього потенціалу, наукового звіту за той-таки період і плану розвитку ще на 5 років.
За підсумками оцінювання науковий напрям університету відноситимуть до однієї з 3 груп: А – лідери, яким базове фінансування належить пріоритетно; Б – міцні «середняки», які отримуватимуть базове фінансування за наявності коштів; В – ті, які мають значення, насамперед, для навчальної роботи університету, а відтак на базове фінансування претендувати наразі не можуть.
Водночас усі ці групи завжди матимуть змогу претендувати й на конкурсне фінансування.
Крім того, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман зазначив, що Кабінет Міністрів України готовий запровадити у 2018 році нові ефективні механізми підтримки науки і закликає наукову спільноту долучитися до цих процесів.
Як підкреслив Глава Уряду, Кабінет Міністрів ставить амбітні економічні цілі, і вони досяжні за умов серйозного наукового прориву, який цілком реальний для України.
Високопосадовець наголосив, що моделі підтримки і форми фінансування науки мають бути обговорені спільно з науковим середовищем - аби ефективність розподілу ресурсу задовольняла державу, як основного інвестора, і науковців, які мають давати результат. При цьому Володимир Гройсман зауважив, що розглянути створення економічних стимулів для залучення коштів бізнесу для фінансування науки цілком можливо. Він додав, що хоче зібрати Нацраду вже найближчим часом і побачити реальну модель зміни фінансування та функціонування науки, яка детально покаже, як є зараз, якою система має стати, який ресурс для цього потрібен та за який час можна досягти поставлених цілей.
У свою чергу міністр освіти і науки Ліля Гриневич повідомила, що завдяки злагодженій роботі МОН, наукової спільноти та Наукового комітету Нацради вже напрацьовано інструменти більш прозорого та ефективного фінансування наукових досліджень.
Також під час засідання йшлося про те, що одним із найважливіших інструментів має стати старт роботи Нацфонду досліджень. Міністерством освіти і науки та Науковим комітетом Національної ради уже поданий на розгляд проект Положення про фонд, ухвалення якого відкриє шлях до проведення конкурсу до Наукової ради Фонду – колегіального органу його управління. Даний фонд фінансуватиме дослідження на грантовій основі та за спеціальним конкурсом, що забезпечуватиме фінансування для кращих науковців.
Серед інших важливих змін, які необхідні для розвитку науки в країні, обговорювали полегшення бюрократичних процедур і відкриття митного вікна для ввезення наукового обладнання до України.
