Дотриманню академічної доброчесності учасниками освітнього процесу в нашому університеті приділяється велика увага. Кожний навчальний рік починається із низки заходів, спрямованих на визначення рівня поінформованості та заповнення існуючих прогалин, у першу чергу, здобувачів освіти у питаннях академічної доброчесності.
Цього року традиційний Тиждень академічної доброчесності НУХТ тривав з 10 по16 жовтня. Брали в ньому участь і викладачі, і здобувачі вищої освіти, висловлювали різні, подеколи навіть дуже плідні для подальшого осмислення ідеї, ділилися досвідом «антиплагіатних» заходів. При чому не лише українською мовою, а й англійською.
Ініціатором англомовних заходів Тижня академічної доброчесності стала кафедра іноземних мов професійного спрямування. Зокрема, лекторка дисципліни «Іноземна мова: практичні навички наукової комунікації» Наталія Науменко зазначеній проблемі присвятила цілу лекцію, а викладачки Галина Лук’янець, Інна Форостюк, Ольга Нежива у межах навчальних дисциплін «Іноземна мова для академічного та професійного спілкування», «Іноземна мова за професійним спрямуванням» організовували практичні заняття у формі наукових дискусій – із доповідями, презентаціями та їх обговоренням.
Перше з актуальних питань для розгляду – «Як ви розумієте поняття академічної доброчесності?» – увінчалося відповідями зрілими і водночас поданими у тональності розмовного стилю. Магістранти факультету біотехнології та екологічного контролю акцентували на тому, що академічна доброчесність – це свідоме дотримання «правил доброго тону» наукового спілкування, передусім перехід від компілятивного підходу до пошукового, належне посилання у творі на цитати та ідеї, хоч яким іноді було б сильним бажання молодого науковця відчути себе «співавтором» видатного вченого, чию працю цитовано в дипломній роботі чи статті…
Водночас здобувачі бакалаврату – майбутні технологи, біотехнологи, експерти – своє бачення академічної доброчесності подавали майже «по-школярськи», але при цьому містко та жваво: «Не списувати», «Не видавати чуже за своє», «Посилатися на першоджерела», «Робити власні висновки з опрацьованого матеріалу». Із цих різнорідних відповідей, наче з кольорових камінців, склалася мозаїчна картина доброчесності як невід’ємної частини індивідуального стилю наукового мислення, котрий, більшою чи меншою мірою, сформувався у наших здобувачів.
Крім цього, було обговорено текст нової Декларації про дотримання академічної доброчесності здобувачем вищої освіти в Національному університеті харчових технологій. До неї увійшла оновлена дефініція академічної доброчесності – «фундаментальна етична цінність академічної спільноти світу і дієвий інструмент забезпечення якості вищої освіти». А отже, окреслено й обов’язки здобувача перед університетом у плані «поваги до авторських прав, неприпустимості академічного плагіату в навчальних і кваліфікаційних роботах», перешкоджання будь-яким проявам недоброчесності (у тому числі архетипному «дай списати»), дотримання корпоративної культури тощо.
Завдяки проведеним заходам, учасники освітнього процесу в НУХТ дійшли спільного висновку у формуванні стратегії уникнення плагіату:
1. Плануймо дослідження завчасно, це дозволить уникнути помилок через недбалість.
2. Зберігаймо всі джерела інформації, якими користуємося у ході дослідження.
3. Тримаймо власні напрацювання і цитати в окремих файлах або нотатниках.
4. Відразу ставмо повне посилання на використане у роботі джерело (якщо це сайт, укажіть дату доступу). І користуємося чинним стандартом ДСТУ 8302:2015 або АРА-стилем, залежно від порад наукового керівника.
5. Якщо включений до роботи матеріал перефразовано, то посилання на першотвір має бути вказано обов’язково.
6. Щоб уникнути самоплагіату, посилаймося на власний матеріал, що був раніше опублікований: тези, статті в журналах…
7. Перевіряймо роботу за допомогою спеціальної програми для виявлення плагіату (це дасть змогу не лише уникнути плагіату, а й шаблонних фраз).
Аналіз досвіду становлення академічної культури молодих дослідників у нашому університеті засвідчує увагу наукової спільноти до академічної доброчесності. Відтак вагомою стає роль наукового керівництва, індивідуальний стиль наукового мислення здобувача, культура унікальної, неповторної педагогічної дії майстра – як викладача, так і студента. Справедливим є твердження: що більш індивідуальна творча сила та її продукт, то вищий освітньо-науковий рівень і багатша культура Української держави.
