Здобувачі освітньої програми «Цифрові бізнес-технології у підприємництві» Навчально-наукового інституту економіки і управління НУХТ разом із завідувачкою кафедри економічної теорії, д.е.н., професоркою Інною Ситник відвідали вже другий семінар, організований Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) у співпраці з Державним секретаріатом Швейцарії з економічних питань (SECO) та Фондом ефективного врядування Уряду Великої Британії в Україні (GGF) за підтримки Української асоціації фінтех та інноваційних компаній (UAFІC). Семінар «Open Banking Capacity Building Program» був присвячений надзвичайно актуальній на сьогодні темі відкритого банкінгу.
Відкритий банкінг (Open Banking) – технологічна еволюція банківської справи, яка дозволяє клієнтам використовувати банківські послуги в контексті інших послуг (наприклад, послуг, що надаються фінтех-компаніями), поєднуючи таким чином інноваційні функціональні можливості банків і небанківських установ з відкриттям API (Application Programming Interface). Впровадження відкритих API у банківській справі означає перехід від традиційних банківських моделей до відкритого банкінгу.
Лекторами заходу стали практики сфери відкритого банкінгу та API з великим досвідом роботи на різних ринках, які брали участь у створенні та рецензуванні стандартів для багатьох організацій по всьому світу – Павло Шуст (IFC), Кріс Вуд (MBKI), Олександр Лобачов (SaltEdge) та Катерина Данильченко (MBKI). У їхньому доробку досвід надання експертних консультацій компаніям, які прагнуть підготуватися до впровадження відкритого банкінгу або скористатися його перевагами, професійно цікавляться питаннями управління API та використанням відкритих стандартів для управління життєвим циклом API.
Було розглянуто, як працюють платформи API, і яким чином вони можуть сприяти просуванню та впровадженню відкритого банкінгу; чого можна очікувати, і які потенційні загрози; ризики кібербезпеки, пов'язані з відкритим банкінгом, а також заходи щодо планування кіберзахисту у фінансових установах.
Також розглядалися питання щодо можливості застосування машинного навчання та штучного інтелекту для зменшення ризиків при обміні даними у відкритому банкінгу, та які перспективи для бізнесу він відкриває. Наводилися приклади використання даних для покращення існуючих та впровадження нових продуктів і послуг (обов'язкові та «комерційні» API), кейси фінансових установ у Європейському Союзі та за його межами, найкращі підходи до розроблення комерційних API (ціноутворення, бізнес-міркування), а також найкращих практик взаємодії з користувачем у відкритому банкінгу (потоки дій, управління згодою, методи автентифікації). Робився наголос на важливість інформування клієнтів щодо можливостей і ризиків відкритого банкінгу через інтерфейси банку з точки зору маркетингу.
Здобувачі освітньої програми «Цифрові бізнес-технології у підприємництві» мали змогу ознайомитися з кращими міжнародними практиками й кейсами щодо відкритого банкінгу, ландшафту відкритих API, користувацького досвіду, можливостей для бізнесу та дорожньої карти для впровадження API, а також дотримання нормативних вимог. Такий досвід, безперечно, матиме позитивний вплив на засвоєння теоретичного матеріалу з дисциплін, пов’язаних із цифровою економікою.