На кафедрі біотехнології і мікробіології відбулася надзвичайно цікава гостьова лекція, яку у межах дисципліни «Генетика» третьокурсникам спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія» прочитав декан факультету технології виробництва і переробки продукції тваринництва, стандартизації та біотехнології Миколаївського національного аграрного університету, професор Михайло Гиль.
Розповідь гостьового лектора почалася з екскурсу до світанку ери генетичної інженерії, коли праці Корана, Лобана і Берга відкрили людству шлях до влади над геномом, а він був іще хлопчиком, який цікавився кінологією і мріяв про те, щоб в майбутньому наука дала світу нові ліки та вакцини, що позбавлять від багатьох хвороб і людей, і тварин. Проходили роки, розвивалися технології і, врешті, Михайло Іванович сам став одним із тих, хто творить біотехнологічні дива.
У сучасному світі для біотехнолога роботи більш ніж вистачає, особливо якщо справа йде про роботу, пов’язану з генною інженерією. За менш ніж півстоліття генна інженерія перетворилася з чогось на межі фантастики в абсолютно практичну технологію, що вже застосовується по всьому світу в різних галузях економіки – сільському господарстві, харчовій промисловості, фармації та мікробіологічній промисловості. Тож, професор Гиль, як людина, що має неабиякий досвід у цій сфері, повідав здобувачам освіти про багато аспектів сучасної генетичної інженерії – розповів про виробництво ліків за допомогою генетично вдосконалених бактерій, про отримання м’яса зі стовбурових клітин, що за тисячі доларів подають в елітних ресторанах Дубаю та Сінгапуру, але вже скоро воно дозволить всьому людству їсти бургери та стейки, не витрачаючи величезні площі земної поверхні під пасовиська і не забиваючи тварин. Розповів лектор і про те, як генетики створювали люмінесцентну мишу і козу, з молока якої можна робити бронежилети. А найголовніше – розказав про те, як методами генної інженерії перемогти продовольчу кризу та позбавити людство від багатьох хвороб.
Тож, із розповіді професора третьокурсники зробили висновок, що генетична інженерія дає людству владу над усім живим і робить неможливе – можливим. Проєкти, які не вдавалося здійснити методами введення модифікованої плазміди чи проведення трансдукції, зараз стають здійсненними завдяки технології CRISPR-Cas9, яка фактично є чарівною паличкою біотехнолога, що робить його ледь не всемогутнім. Головне зараз – розпорядитися цією могутністю з розумом. Забороняти генну модифікацію контрпродуктивно, адже немає ні сенсу, ні можливості це зробити. Як можна заборонити батькам захистити свою дитину від страшної хвороби? Як можна заборонити фермеру виростити вдвічі більший врожай, щоб нагодувати тих, хто помирає з голоду? Не треба забороняти технології і не варто їх боятися. Генна інженерія сама по собі не добро і не зло. Якщо використати її на благо людству, то можна перемогти голод і хвороби, освоїти космічний простір та значно збільшити тривалість і якість життя мільйонів людей.
