27 квітня студенти другого курсу Навчально-наукового інституту харчових технологій разом із викладачкою кафедри іноземних мов професійного спрямування Наталею Бутко подивилися англійською та обговорили американський фантастичний фільм з елементами антиутопії і сатири сценариста і режисера Джона Карпентера за оповіданням Рея Нельсона «О восьмій ранку» (англ. Eight O'Clock in the Morning) «They live».
Кожний мав змогу поділитися своїми враженнями від фільму та порівняти сьогоденну ситуацію з тим, що побачив. Хоча картині вже більш тридцяти років, її герої стикаються з тими ж самими проблемами, що й наше теперішнє суспільство: маніпуляцією людським сприйняттям дійсності через безробіття, злочинність, обмеження громадянських прав. Як зазначають студенти, багато чого не змінюється на краще навіть через стільки років.
Ірині Поліщук (група ТІ-2-2) сподобалась гра акторів та особливо те, що головний герой не є професійним актором, але відомий у світі реслер, про що свідчить сцена з бійкою у середині картини, яка вважається критиками та поціновувачами однією з кращих із тих, що були відзняті у минулому сторіччі. Олександр Гаврилюк (група ТІ-2-3) вважає фільм дуже актуальним, хоча до засобів масової інформації сьогодні додався ще й інтернет, через який ще простіше маніпулювати нами та нашими думками і преференціями. На думку Івана Нестеренка (група ТІ-2-1), фільм цікавий, хоча не всю лексику можна назвати цілком зрозумілою.
Головні ролі виконували Родді Пайпер, Кіт Девід і Мег Фостер. Сюжет розгортається навколо безіменного бродяги, який виявляє приховане вторгнення прибульців, а правлячий клас Землі насправді є інопланетянами, які приховують свій зовнішній вигляд і маніпулюють іншими людьми, щоб ті витрачали гроші, споживали їжу та підсвідомо прийняли статус-кво і рабське положення через засоби масової інформації. Після того, як головний герой Нада несподівано знаходить сонячні окуляри, навколишня реальність стає страшною: виявляється, уряд і засоби масової інформації бомбардують людей прихованими повідомленнями, які впливають на рівні підсвідомості. Замість звичної вуличної реклами, зовнішня реклама рясніє гаслами-навіюваннями: «Споживай!», «Розмножуйся!», «Спи!». Схожі накази для навіювання рясніють на обкладинках книг і журналів. Але варто йому звернути погляд на людей, як з'ясовується, що жителі Лос-Анджелеса поділяються на два типи. Перший – нормальні люди, як і він сам, другий тип – чужі з обличчями-черепами. І ці істоти прагнуть підкорити нашу планету. А що ще страшніше, головний герой бачить істинне обличчя багатьох політиків і важливих членів суспільства. Вони і не люди зовсім, а потворні та злі інопланетяни з планети у сузір'ї Андромеда. Їхня місія на Землі – проводити масову кампанію з підкорення землян своєю волею і утримувати людей у невіданні. Вважаючи, що цього не можна допустити, Нада і Френк проникають на ключовий об'єкт прибульців – телецентр, який транслює повідомлення для маніпуляції звичайними людьми. Приносячи себе в жертву, він підриває передавач – величезну тарілку на даху телецентру. Диверсія вдалася: тепер навіть без окулярів усім людям стали видимі прибульці з їхніми жахливими обличчями.
Чи можна назвати картину популярною? Мабуть, якщо вона окупила свій скромний бюджет у чотири рази та отримала позитивні відгуки критиків і чотири номінації.
