Триває робота 88-ї Міжнародної конференції молодих учених, аспірантів і студентів «Наукові здобутки молоді – вирішенню проблем харчування людства у ХХІ столітті». Основні дискусії та обговорення здобутків творчої молоді відбуваються онлайн на постерних секціях, посилання на які можна знайти на сайті Конференції.
Запрошуємо долучатися до дискусії всіх охочих.
Поки триває дискусія, нагадаємо про цікаві факти, історію Конференції та потужне підґрунтя наших наукових традицій.
− Ця конференція – 88-а. Погодьтесь, цифра незвичайна.
− Щороку у Конференції беруть участь 1500-3000 молодих вчених і студентів як із України, так і зі всього світу.
− Наукова конференція молодих вчених і студентів проводиться з 1931 року, коли наш університет переїхав зі Сміли до Києва.
− Виникає питання, чому Конференція 88-а, а не 99-а? Тому що у 1941-43 роках більшість викладачів і студентів були мобілізовані на фронт. Невелика частина була евакуйована разом із університетом до міста Бійськ. У ці роки Конференція не проводилася, але одразу з поверненням університету до Києва у 1944 році відновилася.
− Чи можна вважати 1931 рік початком нашої наукової традиції? Це неординарне питання. Згадаємо цікаву творчу постать інженера-винахідника Миколи Черіковського. У 1850-х роках він розпочав кар’єру інженера на цукрових заводах графів Бобринських. Для удосконалення процесів і обладнання йому доводилося проводити дослідження та займатися винахідницькою діяльністю. Деякі винаходи молодого інженера демонструвалися на міжнародних виставках від Києва до Лондона. Пізніше Микола Черіковський обґрунтував перед цукровими магнатами Бобринськими необхідність відкриття навчального закладу для підготовки цукровиків. Спочатку це були курси при цукровому заводі. На заводи графів Бобринських приїжджали фахівці інших заводів для ознайомлення з інноваціями та підвищення кваліфікації. А у 1884-му році, як відомо, були створені Смілянські технічні класи, де учні залучалися до досліджень, а багато випускників стали відомими вченими. У 1929 році цей заклад став Смілянським цукровим інститутом, а у 1930 на його базі та традиціях створено наш університет. Отже, де початок? У 1850-х, 70-х, 1884, 1929, 1930, 1931? Залишимо право вибору для всіх охочих.
− У чому ж особливість цієї Конференції? Відповідь така: на ній представлені наукові розробки молоді з усіх напрямів харчової науки. Кожний напрям – це результат копіткої праці наших наукових шкіл. Одних – давніх, як згадана вище 170-річна школа цукровиків. Інших – молодших, наприклад, наукових шкіл з процесів і обладнання виробництва хліба, спирту, молочної і м’ясної продукції, біотехнології, машинобудування та інженерної механіки, які сформувалися у 1930-х роках. Інші – зовсім юні, яким близько 50-и років, наприклад, наукова школа пакувальників. Наявність давніх шкіл і потужних наукових традицій забезпечує відповідну якість дослідницької роботи, спадкоємність наукових традицій та визнання у світі. Без сумнівів, маючи потужну основу та сильних вчителів, наша творча молодь визначає пріоритети, задає тон і моду на дослідження з харчової науки.
На жаль, цього року ми не покажемо красивих фотографій роботи секцій, пленарних засідань і круглих столів, які проводяться у рамках конференції.
Як можна назвати Конференцію у цьому році? Наприклад, «Наука під снарядами»? Організаційний комітет чекає на пропозиції.
Рада Молодих вчених НУХТ та організаційний комітет Конференції вдячні молодим вченим, студентам І науковим керівникам, які у цей буремний період проводять дослідження та представили якісні матеріали й постери.
Окрема подяка всім колегам із університетів і наукових установ України, Румунії, Азербайджану, Грузії, Польщі, Болгарії, Туреччини, Аргентини та Польщі, які надали увагу нашому науковому святу під снарядами.
Постерні секції, обговорення, зустрічі та круглі столи триватимуть до кінця травня. Запрошуємо всіх до участі, а організаторів просимо не забувати завчасно повідомляти про події.
Бажаємо всім нових творчих здобутків, а Україні і всьому цивілізованому світу – перемоги та миру!
