На що важливо звернути увагу заради успішного проходження співбесіди?
Як людям вдається влаштуватись на престижну роботу? Можливо, важливу роль відіграє досвід, професіоналізм, диплом. І все ж, найголовніше – відчуття впевненості в собі, незаплямована біографія плюс деякі секрети.
1. Впевненість в собі
«Чому ви сюди прийшли? Що вам тут треба?» – кадровик різко відривається від паперів і спрямовує погляд на чергового «здобувача» престижної роботи. Цей метод називається «агресивним» і часто застосовується досвідченими менеджерами з персоналу. Справжній професіонал зі стійкою нервовою системою, як правило, трохи здивовано, але спокійно відповідає на запитання. Неврівноважені люди починають грубіянити або відразу йдуть, грюкнувши дверима.
«При прийомі на роботу досвідчений менеджер з персоналу в першу чергу перевіряє потенційного працівника на стійкість до стресів, тобто чи зможе претендент вирішити поставлені перед ним завдання в режимі цейтноту».
2. Тінь минулого
Якщо відповідаючи на перші питання майбутній працівник не розгубився, висновок – до стресів він стійкий. Тоді починається перевірка кандидата на другий дуже важливий аспект – чесність і незаплямована біографія. Звичайно ж, престижні компанії дуже ретельно підбирають персонал. Тому краще, якщо в претендента не буде судимостей або ж перебування на обліку в психіатра.
Насправді перевірити достовірність біографічних відомостей про майбутнього працівника не так просто. Законодавство не дозволяє роботодавцям вимагати від людей, що пришли влаштовуватись на роботу, повної інформації про своє минуле життя. Кадровик може лише сам спробувати довідатися якнайбільше про свого потенційного співробітника».
Чинне трудове законодавство не покладає обов’язку на лікувальні заклади, в тому числі психоневрологічні, надавати роботодавцям інформацію про своїх пацієнтів. Більше того, законодавство зобов’язує лікувальні установи зберігати і не розголошувати такі відомості. Так само і роботодавець, відповідно до вимог законодавства, не має права розголошувати інформацію про своїх працівників – як колишніх, так і теперішніх. Тому, якщо менеджер з персоналу захоче подзвонити на попереднє місце роботи, розповідати біографію кандидата колишні колеги не мають права. Хоча, зрозуміло, ця вимога закону в Україні практично не дотримується.
Менеджер з персоналу повинен бути хорошим психологом. Навиків психолога нерідко буває достатньо, щоб немало довідатись про людину. Приміром, почісування вуха або голови видає в претендентові утруднення в пошуках правдоподібної відповіді на каверзне питання. А палець, піднесений до носа, взагалі вважається символічним жестом (згадаймо вислів «залишити з носом»). У стресовій ситуації посмішка у претендента виходить асиметричною, тобто кривою. Якщо людина відводить очі убік, вона щось приховує, і т. д.».
3. Детектор брехні
…Разом з тим, деякі компанії вибрали простіший і більш сучасний спосіб, щоб відрізнити правду від брехні: на Заході давно поширилось застосування в спілкуванні з претендентом детектора брехні (так званий поліграф). Цей прилад здатен розпізнавати неправдиві відповіді претендента по змінах його пульсу, тиску, потовиділення й м’язової активності.
У нас детектори брехні все частіше починають застосовуватись у фармацевтичній промисловості. Важливо, щоб люди, що працюють у цій специфічній галузі, не мали в минулому справи з наркотиками. Використовують детектори брехні і у великих банках. Класичний детектор брехні фіксує всі зміни фізичного стану претендента, який проходить випробування. Але функції детектора цим і обмежуються: оцінити результати і прийняти рішення про прийом на роботу претендента (чи про відмову в прийомі на роботу) повинні люди. Тому повністю покладатись на детектор не варто.
…Одна досвідчена журналістка якось прийшла влаштовуватись у велику телевізійну компанію. Під час співбесіди менеджер з персоналу використав поліграф. На питанні » чи дійсний у вас паспорт?» дівчина згадала, що, коли виходила заміж, міняла прізвище. На хвилину затрималась з відповіддю, крива поліграфа здригнулася – у підсумку на роботу її так і не взяли. Через день вона, щоправда, принесла паспорт і намагалася довести, що він не підроблений. Але кадровик уже не хотів чути ніяких аргументів. Причин неприйняття на роботу кадровик дівчині так і не пояснив.
Хто орієнтується в трудовому законодавстві, скаже, що й не повинен був. Керівник компанії має право брати або не брати на роботу кого завгодно за своїм розсудом і без всяких пояснень. Єдина умова, при якому він був зобов’язаний це зробити, причому письмово – це якби дівчина була вагітна. Це передбачено статтею 184 Кодексу законів про працю України. Відмова в прийомі на роботу вагітної жінки може бути оскаржена в суді. Тільки потрібні докази, які зібрати дуже непросто.
4. Контроль ситуації під час співбесіди
Претендент на працевлаштування, проходячи співбесіду, повинен своєю поведінкою впливати на її хід. Тобто, пасивного очікування питань від кадровика і надання відповідей на них може бути недостатньо для досягнення бажаного результату, яким є одержання запрошення на роботу.
Підходи до прийому на роботу кардинально змінюються. 90% британських фірм, приміром, проводять тверді співбесіди, де кандидатів бомбардують зовсім неочікуваними питаннями.
Діапазон питань різний. Кандидата можуть запитати, кого з відомих людей він/вона б запросив/ла на вечерю. Або попросити розповісти потенційному начальству про себе що-небудь таке, що ні з ким не обговорювалося раніше.
Ці вбивчі, несподівані й начебто б не стосовні до справи питання спрямовані на те, щоб дезорієнтувати кандидата, позбавити його здатності надавати відповіді на питання, тим самим загнавши в глухий кут.
Для роботодавців, працівників відділу кадрів це хороший спосіб перевірити, як людина реагує на несподіванки й поводиться в стресових ситуаціях. Також це дозволяє перевірити загальноосвітню підготовку і кругозір претендента.
І ще декілька важливих моментів
Претенденти часто припускаються однотипних помилок, які псують враження про них і відбивають бажання в консультантів звертатися до них у майбутньому. Менеджери з персоналу й рекрутери приводять схожі приклади помилок претендентів під час спілкування з потенційним роботодавцем, тому необхідно звернути увагу на найпоширеніші з них.
1. Пунктуальність. Ваше запізнення на співбесіду не додасть вам плюсів, але якщо це випадково відбулося, знайдіть можливість попередити того, хто проводитиме співбесіду, про те, що ви не зможете вчасно на неї прибути.
2. Ввічливість. Слова вітання, прощання й подяки залишать про вас приємне враження в співрозмовника й підкреслять рівень вашого виховання, освіти.
3. Обов’язковість. Якщо в розмові з менеджером ви обіцяли подзвонити, написати лист або підготувати резюме, дотримуйтесь свого слова й спробуйте укластися в задані строки. Якщо не встигли – попередьте, інакше вас відзначать як необов’язкову людину.
4. Зовнішній вигляд. Більшість менеджерів з персоналу надають великого значення тому, як кандидат виглядає. Навряд чи вашому співрозмовнику сподобається, що ви прийшли на співбесіду в джинсах. Хоча не буває правил без винятків, наприклад, у творчій сфері це цілком прийнятно.
5. Практично всі менеджери з персоналу з підозрою ставляться до кандидатів тільки з „матеріальною мотивацією”. Питання про компенсаційний пакет задавайте в останню чергу, після з’ясувань перспектив росту, типу організаційної структури, офіційної місії компанії тощо.
6. Негативні відгуки про останнє місце роботи й про керівників. Якщо одна із причин зміни Вашого останнього місця роботи „не зійшлися характерами з начальником”, а про колишніх колег відгукуєтесь як про „інтриганів і змовників”, то може скластись враження, що ви конфліктна людина, і не ладите з людьми. Так, можливо, ваш начальник був дуже твердим, а колеги підсиджували Вас, намагайтеся не говорити про це майбутньому роботодавцеві, знайдіть нейтральну причину відходу, наприклад, „незручне територіальне розташування офісу” або „відсутність перспектив кар’єрного зростання”.
Опублікований: 26-11-2018