Н У Х Т

Словник вступника

Абітуріє́нт (від лат. Abiturus – той, хто повинен піти), у більшості країн – особа, що закінчує середній навчальний заклад. У СРСР із кінця 50-х рр. термін «абітурієнт» помилково отримав інше значення – особа, що має намір вступити на навчання до закладу вищої освіти.

Адресне розміщення державного замовлення (бюджетних місць) – надання вступнику рекомендації до зарахування на місця навчання за кошти державного або місцевого бюджету (за державним або регіональним замовленням) на підставі його конкурсного бала.

Академі́чна відпу́стка – перерва у навчанні здобувача вищої освіти у зв’язку з обставинами, які унеможливлюють виконання освітньої (наукової) програми (за станом здоров’я, призовом на строкову військову службу у разі втрати права на відстрочку від неї, сімейними обставинами тощо).

Академі́чна мобі́льність – можливість учасників освітнього процесу навчатися, викладати, стажуватися чи проводити наукову діяльність в іншому закладі вищої освіти  (науковій установі) на території України чи поза її межами.

Академі́чна свобо́да – самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова і творчості, поширення знань та інформації, проведення наукових досліджень і використання їх результатів та реалізується з урахуванням обмежень, встановлених законом.

Акаде́мія, Інститу́т – галузевий (профільний, технологічний, технічний, педагогічний, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) заклад вищої освіти, що провадить інноваційну освітню діяльність, пов’язану з наданням вищої освіти на першому і другому рівнях за однією чи кількома галузями знань, може здійснювати підготовку на третьому і вищому науковому рівнях вищої освіти за певними спеціальностями, проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність.

Акредита́ція освітньої програми – оцінювання освітньої програми та/або освітньої діяльності закладу вищої освіти за цією програмою на предмет відповідності стандарту вищої освіти, спроможності виконати вимоги стандарту та досягти заявлених у програмі результатів навчання, досягнення заявлених у програмі результатів навчання.

Апеляці́йна комісія – функціональний підрозділ приймальної комісії, що утворюється для розгляду апеляцій вступників.

Апеля́ція (лат. appellatio – звернення) – оскарження ухвали, постанови нижчої інстанції перед вищою. Також у значенні звернення на перегляд екзаменаційної оцінки (кількості балів), отриманої на вступному випробуванні у закладі вищої освіти.

Асисте́нт – одна з основних посад науково-педагогічних працівників закладу вищої освіти, яку можуть займати особи, які мають науковий ступінь або вчене звання, а також особи, які мають ступінь магістра.

Асисте́нт-стажи́ст – особа, яка має вищу освіту ступеня магістра, навчається в асистентурі-стажуванні закладу вищої освіти за мистецькими спеціальностями з метою вдосконалення творчої майстерності.

Аспіра́нт – особа, зарахована до закладу вищої освіти (наукової установи) для здобуття ступеня доктора філософії.

Аспіранту́ра – спеціалізований підрозділ закладу вищої освіти або науково-дослідної установи по підготовці викладацьких і наукових кадрів високої кваліфікації – кандидатів наук.

Аспіранту́ра – форма підвищення кваліфікації осіб з метою підготовки їх до здобуття наукового ступеня «кандидат наук».

Атеста́ція – це встановлення відповідності засвоєних здобувачами вищої освіти рівня та обсягу знань, умінь, інших компетентностей вимогам стандартів вищої освіти.

Бакала́вр – це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС.

Бакала́вр (застаріле) – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти (базова вища освіта), який здобувається на основі повної загальної середньої освіти і передбачає оволодіння особою відповідною освітньо-професійною програмою та набуття компетенцій для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Виклада́ч – одна з основних посад науково-педагогічних працівників закладу вищої освіти, яку можуть займати особи, які мають науковий ступінь або вчене звання, а також особи, які мають ступінь магістра.

Виклада́ч – одна з основних посад педагогічних працівників закладу вищої освіти, яку можуть займати особи із ступенем магістра за відповідною спеціальністю.

Виклада́ч-стажи́ст – одна з основних посад науково-педагогічних працівників закладу вищої освіти, яку можуть займати особи, які мають науковий ступінь або вчене звання, а також особи, які мають ступінь магістра.

Вища освіта – сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у вищому навчальному закладі (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти. Вища освіта забезпечує фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку, здобуття громадянами ступенів вищої освіти відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей, удосконалення наукової та професійної підготовки, перепідготовку та підвищення їх кваліфікації.

Вищий навчальний заклад (ВНЗ) (заст.), вищий учбовий заклад (ВУЗ) (заст.) – окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей.

Відбірко́ва комісія – функціональний підрозділ приймальної комісії, що утворюється на структурних підрозділах закладу вищої освіти (факультетах, технікумах, коледжах тощо) для проведення консультацій з питань вибору майбутньої професії (профорієнтаційної роботи), прийому документів, оформлення особових справ вступників, а також для виконання інших функцій, пов’язаних з прийомом осіб на навчання до цього закладу вищої освіти.

Відкрита конкурсна пропозиція (відкритий конкурс) – конкурсна пропозиція, для якої кількість місць для навчання за державним замовленням визначається в межах між мінімальним та максимальним обсягами державного замовлення

Вступна́ кампа́нія – сукупність заходів, спеціально організована на певний період робота, діяльність для здійснення у певний період часу вступу осіб на навчання у вищі навчальні заклади.

Вступне́ випробува́ння – перевірка рівня знань, умінь та навичок особи з конкурсного предмета, з навчальної дисципліни за програмою закладу вищої освіти, рівня здібностей до певного виду діяльності, що проводиться з метою оцінювання зазначеного рівня для конкурсного відбору до закладу вищої освіти у формі зовнішнього незалежного оцінювання, вступного іспиту, співбесіди з конкурсного предмета (предметів), творчого конкурсу, фахового випробування, презентації дослідницьких пропозицій чи досягнень тощо.

Вступни́й екза́мен (заст.) – загальна перевірка знань, умінь та навичок вступника з певної навчальної дисципліни, що проводиться у письмовій формі.

Вступни́й і́спит – форма вступного випробування, яка передбачає перевірку рівня знань, умінь та навичок вступника з конкурсного предмета.

Вступни́к – особа, яка під час поточної вступної кампанії подала до закладу освіти заяву про допуск до участі у конкурсі або про допуск до вступних випробувань.

Вчена рада – це колегіальний орган управління закладу вищої освіти, який утворюється строком на п’ять років, склад якого затверджується наказом керівника закладу вищої освіти.

Га́лузь знань – основна предметна область освіти і науки, що включає групу споріднених спеціальностей, за якими здійснюється професійна підготовка.

Дека́н – одна з основних посад науково-педагогічних працівників закладу вищої освіти, керівник факультету (навчально-наукового інституту), що має науковий ступінь та/або вчене (почесне) звання відповідно до профілю факультету (навчально-наукового інституту), видає розпорядження щодо діяльності відповідного факультету (навчально-наукового інституту), які є обов’язковими для виконання всіма учасниками освітнього процесу факультету (навчально-наукового інституту). Керівник закладу вищої освіти укладає з керівником факультету (навчально-наукового інституту) контракт строком на п’ять років з урахуванням пропозицій факультету (навчально-наукового інституту). Одна і та сама особа не може перебувати на посаді більш як два строки.

Декана́т – робочій орган закладу вищої освіти для вирішення поточних питань діяльності структурного підрозділу (факультету) закладу вищої освіти.

До́ктор наук – це другий науковий ступінь, що здобувається особою на науковому рівні вищої освіти на основі ступеня доктора філософії і передбачає набуття найвищих компетентностей у галузі розроблення і впровадження методології дослідницької роботи, проведення оригінальних досліджень, отримання наукових результатів, які забезпечують розв’язання важливої теоретичної або прикладної проблеми, мають загальнонаціональне або світове значення та опубліковані в наукових виданнях. Ступінь доктора наук присуджується спеціалізованою вченою радою закладу вищої освіти чи наукової установи за результатами публічного захисту наукових досягнень у вигляді дисертації або опублікованої монографії, або за сукупністю статей, опублікованих у вітчизняних і міжнародних рецензованих фахових виданнях, перелік яких затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

До́ктор філософії – це освітній і водночас перший науковий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра. Ступінь доктора філософії присуджується спеціалізованою вченою радою закладу вищої освіти або наукової установи в результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді. Нормативний строк підготовки доктора філософії в аспірантурі (ад’юнктурі) становить чотири роки. Обсяг освітньої складової освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії становить 30-60 кредитів ЄКТС.

Доктора́нт – особа, зарахована або прикріплена до закладу вищої освіти (наукової установи) для здобуття ступеня доктора наук.

Докторанту́ра – спеціалізований підрозділ закладу вищої освіти або науково-дослідної установи по підготовці викладацьких і наукових кадрів високої кваліфікації – докторів наук.

Докторанту́ра – форма підвищення кваліфікації осіб з метою підготовки їх до здобуття наукового ступеня доктора наук.

Дослі́дницький університет (застаріле) – статус, наданий на конкурсних засадах Кабінетом Міністрів України строком на сім років Національному вищому навчальному закладу, що забезпечує проривний розвиток держави в певних галузях знань за моделлю поєднання освіти, науки та інновацій, сприяє її інтеграції у світовий освітньо-науковий простір, має визнані наукові здобутки.

Доце́нт – вчене звання, що присвоюється вченою радою закладу вищої освіти (вченою радою структурного підрозділу) особам, які професійно здійснюють науково-педагогічну або творчу мистецьку діяльність. Рішення відповідних вчених рад затверджує атестаційна колегія центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Доце́нт – одна з основних посад науково-педагогічних працівників закладу вищої освіти.

Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система (ЄКТС) – система трансферу і накопичення кредитів, що використовується в Європейському просторі вищої освіти з метою надання, визнання, підтвердження кваліфікацій та освітніх компонентів і сприяє академічній мобільності здобувачів вищої освіти. Система ґрунтується на визначенні навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених результатів навчання, та обліковується у кредитах ЄКТС.

Єдина державна електронна база з питань освіти (ЄДЕБО) – автоматизована система збирання, верифікації, оброблення, зберігання та захисту даних, у тому числі персональних, щодо надавачів та отримувачів освітніх послуг з метою забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.

Єдине фахове вступне випробування – форма вступного випробування з права та загальних навчальних правничих компетентностей для вступу на навчання для здобуття ступеня магістра на основі здобутого ступеня вищої освіти бакалавра, магістра (освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста), яка передбачає використання організаційно-технологічних процесів здійснення зовнішнього незалежного оцінювання;

Єдиний вступний іспит - форма вступного випробування з іноземної (англійської, або німецької, або французької, або іспанської) мови для вступу на навчання для здобуття ступеня магістра на основі здобутого ступеня вищої освіти (освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста), яка передбачає використання організаційно-технологічних процесів здійснення зовнішнього незалежного оцінювання.

Заві́дувач ка́федри – одна з основних посад науково-педагогічних працівників закладу вищої освіти, керівник кафедри, що має науковий ступінь та/або вчене (почесне) звання відповідно до профілю кафедри, забезпечує організацію освітнього процесу, виконання навчальних планів і програм навчальних дисциплін, здійснює контроль за якістю викладання навчальних дисциплін, навчально-методичною та науковою діяльністю викладачів. Обирається за конкурсом таємним голосуванням вченою радою закладу вищої освіти строком на п’ять років з урахуванням пропозицій трудового колективу факультету (навчально-наукового інституту) та кафедри. Одна і та сама особа не може перебувати на посаді більш як два строки.

Закрита конкурсна пропозиція (закритий конкурс) – конкурсна пропозиція із заздалегідь визначеною кількістю місць для навчання за державним або регіональним замовленням (загальний обсяг державного або регіонального замовлення).

Здобува́ч – особа, яка прикріплена до аспірантури або докторантури закладу вищої освіти або наукової установи і готує дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата наук без навчання в аспірантурі, або особа, яка має науковий ступінь кандидата наук і готує дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора наук без перебування в докторантурі.

Здобува́ч вищої освіти – особа, яка навчається у вищому навчальному закладі на певному рівні вищої освіти з метою здобуття відповідного ступеня і кваліфікації.

Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) – комплекс організаційних процедур (передусім – тестування) спрямований на визначення рівня навчальних досягнень випускників середніх навчальних закладів при їхньому вступі до вищих навчальних закладів.

Ка́федра – це базовий структурний підрозділ закладу вищої освіти державної (комунальної) форми власності (його філій, інститутів, факультетів), що провадить освітню, методичну та/або наукову діяльність за певною спеціальністю (спеціалізацією) чи міжгалузевою групою спеціальностей, до складу якого входить не менше п’яти науково-педагогічних працівників, для яких кафедра є основним місцем роботи, і не менш як три з них мають науковий ступінь або вчене (почесне) звання.

Кваліфіка́ція – офіційний результат оцінювання і визнання, який отримано, коли уповноважена установа встановила, що особа досягла компетентностей (результатів навчання) відповідно до стандартів вищої освіти, що засвідчується відповідним документом про вищу освіту.

Кваліфікаці́йний мі́німум державного замовлення - мінімальна кількість вступників, яка може бути рекомендована на відкриту конкурсну пропозицію при адресному розміщенні державного замовлення для відкриття набору на неї (тільки для спеціальностей, які входять до Переліку спеціальностей, яким надається особлива підтримка).

Кваліфіко́ваний робітни́к – це освітньо-кваліфікаційний рівень робітника, який на основі повної або базової загальної середньої освіти здобув спеціальні уміння та знання, має відповідний досвід їх застосування для вирішення професійних завдань у певній галузі народного господарства.

Кво́та-1 – визначена частина максимального (для відкритих конкурсних пропозицій) або загального обсягу місць державного або регіонального замовлення (для закритих (фіксованих) конкурсних пропозицій), яка може бути використана для прийому вступників на основі повної загальної середньої освіти, що мають право на вступ на основі вступних іспитів, крім осіб, які мають право на квоту-2 або вступають відповідно до Порядку прийому для здобуття вищої та професійно-технічної освіти осіб, місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції (на період її проведення), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 21 червня 2016 року № 697, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01 липня 2016 року за № 907/29037 (далі - наказ № 697).

Кво́та-2 – визначена частина максимального обсягу державного замовлення (для відкритих конкурсних пропозицій) або загального обсягу місць державного або регіонального замовлення (для закритих (фіксованих) конкурсних пропозицій) в уповноважених закладах вищої освіти, яка може бути використана для прийому вступників на основі повної загальної середньої освіти, що мають право на вступ на основі вступних іспитів відповідно до Порядку прийому для здобуття вищої та професійно-технічної освіти осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 24 травня 2016 року № 560, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 травня 2016 року за № 795/28925 (далі - наказ № 560).

Кво́та-3 – визначена частина регіонального замовлення, яка може бути використана комунальним закладом вищої освіти для прийому на навчання на основі повної загальної середньої освіти осіб, які її здобули в закладах освіти на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Квота-4 – визначена частина максимального обсягу бюджетних місць (для відкритих конкурсних пропозицій) або загального обсягу бюджетних місць (для фіксованих (закритих) конкурсних пропозицій), яка може бути використана для прийому вступників на основі повної загальної середньої освіти, що мають право на першочергове зарахування до вищих медичних і педагогічних навчальних закладів, відповідно до абзацу четвертого частини третьої статті 44 Закону України «Про вищу освіту» та Порядку реалізації права на першочергове зарахування до закладів вищої медичної і педагогічної освіти за державним (регіональним) замовленням осіб, які уклали угоду про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищі міського типу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 року № 417.

Кво́та для іноземців – визначена частина обсягу бюджетних місць, яка використовується для прийому вступників з числа:

  • іноземців, які прибувають на навчання відповідно до міжнародних договорів України;
  • закордонних українців, статус яких засвідчений посвідченням закордонного українця;
  • іноземців та осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, осіб, яким надано статус біженця в Україні, та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту.

Ко́ледж (заст.) – заклад вищої освіти або структурний підрозділ університету, академії чи інституту, що провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям ступеня бакалавра та/або молодшого бакалавра, проводить прикладні наукові дослідження та/або творчу мистецьку діяльність.

Комісія для проведення співбе́сід – функціональний підрозділ приймальної комісії, що утворюється для організації і проведення співбесід.

Компете́нтність – динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти.

Конкурсна пропозиція – пропозиція закладу освіти (відокремленого структурного підрозділу закладу вищої освіти, структурного підрозділу закладу освіти, який знаходиться в іншому населеному пункті, аніж місцезнаходження закладу вищої освіти) щодо кількості місць для прийому вступників на певний ступінь вищої освіти, спеціальність (одну або декілька спеціалізацій, освітніх/ освітньо-професійних програм, мов, музичних інструментів тощо в межах спеціальності), форму здобуття освіти, курс, строк навчання, на основі здобутого освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня, освітнього ступеня. Розрізняють відкриті, закриті, основні та небюджетні конкурсні пропозиції;

Конкурсна пропозиція відкрита (відкритий конкурс) – конкурсна пропозиція, для якої кількість місць для навчання за державним замовленням визначається під час адресного розміщення бюджетних місць у межах між кваліфікаційним мінімумом та максимальним обсягом державного замовлення або дорівнює нулю в разі неможливості сформувати кваліфікаційний мінімум державного замовлення.

Конкурсна пропозиція закрита (фіксована) (закритий або фіксований конкурс) – конкурсна пропозиція із заздалегідь визначеною кількістю місць для навчання за державним або регіональним замовленням (загальний обсяг державного або регіонального замовлення).

Конкурсна пропозиція небюджетна – конкурсна пропозиція, на яку не надаються місця для навчання за кошти державного або місцевого бюджету (за державним або регіональним замовленням).

Конкурсна пропозиція основна (основний конкурс) – конкурсна пропозиція закладу фахової передвищої освіти з визначеною кількістю місць для навчання за державним або регіональним замовленням (загальний обсяг державного або регіонального замовлення).

Конкурсна пропозиція широка  (широкий конкурс) – сукупність відкритих конкурсних пропозицій, яка складає спільну пропозицію державними закладами вищої освіти сукупного обсягу (суперобсягу) бюджетних місць для прийому вступників на місця навчання за державним замовленням на певну галузь знань, спеціальність (спеціалізацію) та форму здобуття освіти. Відкрита конкурсна пропозиція може входити лише до однієї широкої конкурсної пропозиції.

Конкурсний бал – комплексна оцінка досягнень вступника, до якої входять результати вступних випробувань та інші показники, визначені правилами прийому до закладу вищої освіти; обраховується за алгоритмами, визначеними правилами прийому до закладу вищої освіти.

Конкурсний відбір – процедура відбору вступників на конкурсні пропозиції на основі конкурсних балів та (в разі їх використання) пріоритетностей заяв вступників для здобуття вищої освіти (на конкурсній основі).

Конкурсний відбір, умови – відбір на визначену кількість місць у визначений Умовами прийому час вступників, що подали оригінали документів і знаходяться на вищих позиціях у рейтинговому списку.

Конкурсний предмет – навчальний предмет (дисципліна), передбачений умовами вступу до закладу освіти, рівень навчальних досягнень з якого враховується при проведенні конкурсного відбору до закладу освіти.

Кредит Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (далі – кредит ЄКТС) – одиниця вимірювання обсягу навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання. Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин. Навантаження одного навчального року за денною формою навчання становить, як правило, 60 кредитів ЄКТС.

Ліцензува́ння – процедура визнання спроможності юридичної особи провадити освітню діяльність за певною спеціальністю на певному рівні вищої освіти відповідно до стандартів освітньої діяльності.

Магі́стр – це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми – 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов’язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.

Магі́стр (застаріле) – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти (повна вища освіта), який здобувається на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра (спеціаліста) і передбачає оволодіння особою відповідною освітньо-професійною програмою та набуття компетенцій для виконання завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності або ж первинних посад наукових та науково-педагогічних працівників.

Максимальний обсяг державного замовлення – максимальна кількість вступників на відкриту конкурсну пропозицію, яким може бути надано рекомендацію для зарахування на місця державного замовлення.

Методи́ст – одна з основних посад педагогічних працівників закладу вищої освіти, яку можуть займати особи із ступенем магістра за відповідною спеціальністю.

Мінімальний обсяг державного замовлення – мінімальна кількість вступників, які можуть бути рекомендовані до зарахування на відкриту конкурсну пропозицію.

Мова викладання – державна мова. З метою створення умов для міжнародної академічної мобільності заклад вищої освіти має право прийняти рішення про викладання однієї чи кількох дисциплін англійською та/або іншими іноземними мовами, забезпечивши при цьому знання здобувачами вищої освіти відповідної дисципліни державною мовою.

Молодший бакала́вр – це освітній або освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої програми, обсяг якої становить 120 кредитів ЄКТС.

Молодший спеціалі́ст (застаріле, див. Молодший бакала́вр) – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти (неповна вища освіта), який здобувається на основі повної загальної середньої освіти і передбачає оволодіння особою відповідною освітньо-професійною програмою та набуття компетенцій для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Наглядо́ва рада – орган закладу вищої освіти для здійснення нагляду за управлінням майном закладу вищої освіти, додержанням мети його створення. Сприяє розв’язанню перспективних завдань розвитку закладу вищої освіти, залученню фінансових ресурсів для забезпечення його діяльності з основних напрямів розвитку і здійснення контролю за їх використанням, ефективній взаємодії закладу вищої освіти з державними органами та органами місцевого самоврядування, науковою громадськістю, суспільно-політичними організаціями та суб’єктами господарської діяльності в інтересах розвитку та підвищення якості освітньої діяльності і конкурентоспроможності закладу вищої освіти, здійснює громадський контроль за його діяльністю тощо. Порядок формування наглядової ради, строк її повноважень, компетенція і порядок діяльності визначаються статутом закладу вищої освіти. До складу наглядової ради не можуть входити працівники закладу вищої освіти.

Науко́вий працівник – це особа, яка за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно здійснює наукову, науково-технічну або науково-організаційну діяльність та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання.

Науково-педагогічний працівник – це особа, яка за основним місцем роботи у вищому навчальному закладі провадить навчальну, методичну, наукову (науково-технічну, мистецьку) та організаційну діяльність.

Національна рамка кваліфікацій – це системний і структурований за компетентностями опис кваліфікаційних рівнів.

Небюджетна конкурсна пропозиція – конкурсна пропозиція, на яку не надаються місця для навчання за державним або регіональним замовленням.

ОКР (застаріле, див. Ступінь вищої освіти) – освітньо-кваліфікаційний рівень – характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості знань, умінь та навичок особи, що забезпечують її здатність виконувати завдання та обов'язки (роботи) певного рівня професійної діяльності.

ОППП – освітньо-професійна програма підготовки – визначає нормативний зміст підготовки кадрів з вищою освітою та нормативний термін навчання за певним напрямом (спеціальністю) відповідного освітньо-кваліфікаційного (освітньо-наукового) рівня і містить перелік нормативних навчальних дисциплін, обсяг часу, відведеного для їх вивчення, форми підсумкового контролю, програми нормативних навчальних дисциплін, нормативний термін навчання.

Освітній процес – це інтелектуальна, творча діяльність у сфері вищої освіти і науки, що провадиться у вищому навчальному закладі (науковій установі) через систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей у осіб, які навчаються, а також на формування гармонійно розвиненої особистості.

Освітня (освітньо-професійна чи освітньо-наукова) програма – система освітніх компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності, що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою, перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення, кількість кредитів ЄКТС, необхідних для виконання цієї програми, а також очікувані результати навчання (компетентності), якими повинен оволодіти здобувач відповідного ступеня вищої освіти.

Освітня діяльність – діяльність вищих навчальних закладів, що провадиться з метою забезпечення здобуття вищої, післядипломної освіти і задоволення інших освітніх потреб здобувачів вищої освіти та інших осіб.

Педагогі́чний працівни́к – це особа, яка за основним місцем роботи у вищому навчальному закладі провадить навчальну, методичну та організаційну діяльність.

Перепідгото́вка – професійне навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією працівниками, які здобули первинну професійну підготовку.

Підвищення кваліфіка́ції – підвищення рівня готовності особи до виконання її професійних завдань та обов’язків або набуття особою здатності виконувати додаткові завдання та обов’язки шляхом набуття нових знань і вмінь у межах професійної діяльності або галузі знань.

Післядипломна освіта – це спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення та оновлення її знань, умінь і навичок на основі здобутої раніше вищої освіти (спеціальності) або професійно-технічної освіти (професії) та практичного досвіду.

Право на зарахування за кво́тами – право вступника щодо зарахування на навчання до закладу освіти за квотою-1, квотою-2, квотою-3, квотою-4 та квотою для іноземців.

Право на зарахування поза конкурсом (заст.) – право вступника, передбачене законом, щодо зарахування до закладу вищої освіти без участі в загальному відборі, що реалізується відповідно до умов вступу до закладу вищої освіти.

Право першочергового зарахування – право вступника на зайняття вищої позиції в рейтинговому списку при однаковому з іншими вступниками конкурсному балі.

Предметна екзаменаційна комісія – функціональний підрозділ приймальної комісії, що утворюється для організації і проведення вступних екзаменів.

Презента́ція дослідницьких пропозицій чи досягнень – форма вступного випробування, що може бути передбачена під час вступу для здобуття освітнього ступеня доктора філософії, яка полягає в заслуховуванні та обговоренні наукового повідомлення вступника.

Прийма́льна комісія – робочій орган закладу вищої освіти, що утворюється для організації і проведення прийому осіб на навчання до цього закладу вищої освіти. Термін повноважень приймальної комісії становить один рік.

Пріорите́тність – визначена вступником під час подання заяв черговість (де 1 є найвищою пріоритетністю) їх розгляду у разі адресного розміщення бюджетних місць; заклад вищої освіти в Правилах прийому може передбачати встановлення локальних пріоритетностей для вступу на основі здобутого раніше освітнього ступеня або освітньо-кваліфікаційного рівня.

Проре́ктор – одна з основних посад науково-педагогічних працівників закладу вищої освіти, заступник керівника закладу вищої освіти, діяльність якого безпосередньо пов’язана з освітнім або науковим процесом.

Професі́йно-технічна освіта забезпечує здобуття громадянами професії відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей, а також допрофесійну підготовку, перепідготовку, підвищення їх кваліфікації.

Профе́сор – вчене звання, що присвоюється вченою радою закладу вищої освіти (вченою радою структурного підрозділу) або вченою (науково-технічною) радою наукової установи особам, які професійно здійснюють науково-педагогічну або творчу мистецьку діяльність. Рішення відповідних вчених рад затверджує атестаційна колегія центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Профе́сор – одна з основних посад науково-педагогічних працівників закладу вищої освіти.

Прохідни́й бал – конкурсний бал останнього у рейтинговому (конкурсному) списку вступника, який попадає в число рекомендованих до зарахування.
Прохідний бал визначається Приймальною комісією після завершення прийому документів та складання всіма вступниками на напрям підготовки (спеціальність) вступних випробувань.

Рівень вищої освіти – градація підготовки фахівців з вищою освітою.

Рівень вищої освіти початко́вий (короткий цикл) відповідає п’ятому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою загальнокультурної та професійно орієнтованої підготовки, спеціальних умінь і знань, а також певного досвіду їх практичного застосування з метою виконання типових завдань, що передбачені для первинних посад у відповідній галузі професійної діяльності.

Рівень вищої освіти перший (бакалаврський) відповідає шостому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою теоретичних знань та практичних умінь і навичок, достатніх для успішного виконання професійних обов’язків за обраною спеціальністю.

Рівень вищої освіти другий (магістерський) відповідає сьомому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою поглиблених теоретичних та/або практичних знань, умінь, навичок за обраною спеціальністю (чи спеціалізацією), загальних засад методології наукової та/або професійної діяльності, інших компетентностей, достатніх для ефективного виконання завдань інноваційного характеру відповідного рівня професійної діяльності.

Рівень вищої освіти третій (освітньо-науковий) відповідає восьмому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.

Рівень вищої освіти науко́вий відповідає дев’ятому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає набуття компетентностей з розроблення і впровадження методології та методики дослідницької роботи, створення нових системоутворюючих знань та/або прогресивних технологій, розв’язання важливої наукової або прикладної проблеми, яка має загальнонаціональне або світове значення.

Ре́йтинговий (конкурсний) список вступників – список вступників за черговістю зарахування на навчання за конкурсною пропозицією, що формується відповідно до Умов вступу та Правил прийому до закладу освіти.

Ре́ктор (від лат. rector – правитель, керівник) – одна з основних посад науково-педагогічних працівників закладу вищої освіти, керівник закладу вищої освіти, відповідає за провадження освітньої, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності у вищому навчальному закладі, за результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження нерухомого та іншого майна цього закладу. Контракт з керівником закладу вищої освіти укладається на п’ять років. Одна і та сама особа не може бути керівником відповідного закладу вищої освіти більше ніж два строки.

Слуха́ч – особа, яка навчається на підготовчому відділенні закладу вищої освіти, або особа, яка отримує додаткові чи окремі освітні послуги, у тому числі за програмами післядипломної освіти.

Спеціаліза́ція – профільна спеціалізована підготовка з метою набуття особою здатності виконувати окремі завдання та обов’язки, що мають особливості в межах спеціальності.

Спеціалі́ст (застаріле) – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти (повна вища освіта), який здобувається на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра і передбачає оволодіння особою відповідною освітньо-професійною програмою та набуття спеціальних умінь та знань, достатніх для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Спеціа́льність – складова галузі знань, за якою здійснюється професійна підготовка.

Співбе́сіда – форма вступного випробування у вигляді опитування, яка передбачає оцінювання підготовленості (оцінювання знань, умінь та навичок вступника з конкурсного предмета (предметів)) вступника. За результатами співбесіди приймається протокольне рішення щодо надання вступнику рекомендації до зарахування.

Стажува́ння – набуття особою досвіду виконання завдань та обов’язків певної професійної діяльності або галузі знань.

Стандарт вищої освіти – це сукупність вимог до змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів і наукових установ за кожним рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності відповідно до Національної рамки кваліфікацій. Використовується для визначення та оцінювання якості змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів (наукових установ).

Стандарт освітньої діяльності – це сукупність мінімальних вимог до кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення освітнього процесу закладу вищої освіти і наукової установи для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності з урахуванням необхідності створення умов для осіб з особливими освітніми потребами.

Староста́т – форма органу студентського самоврядування.

Старший виклада́ч – одна з основних посад науково-педагогічних працівників закладу вищої освіти.

Старший дослі́дник – вчене звання, що присвоюється вченою радою закладу вищої освіти (вченою радою структурного підрозділу) або вченою (науково-технічною) радою наукової установи особам, які професійно здійснюють наукову або науково-технічну діяльність. Рішення відповідних вчених рад затверджує атестаційна колегія центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стипе́ндія (лат. stipendium – оклад) – постійна грошова виплата, що надається регулярно (зазвичай щомісяця) учням і студентам середніх спеціальних та вищих навчальних закладів, а також аспірантам та докторантам, за умови успішного навчання.

Студе́нт – особа, яка в установленому порядку зарахована до закладу вищої освіти і навчається за денною (очною), вечірньою або заочною, дистанційною формами навчання з метою здобуття вищої освіти ступеня молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра.

Студе́нтське самоврядування – це право і можливість студентів (курсантів, крім курсантів-військовослужбовців) вирішувати питання навчання і побуту, захисту прав та інтересів студентів, а також брати участь в управлінні закладом вищої освіти. Студентське самоврядування здійснюється студентами (курсантами) безпосередньо і через органи студентського самоврядування, які обираються шляхом прямого таємного голосування студентів (курсантів).

Сту́пінь вищої освіти – освітньо-професійний, освітній чи науковий ступінь, що здобувається особою у процесі навчання на певному рівні вищої освіти. Ступені вищої освіти: молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії, доктор наук.

Тво́рчий за́лік - форма вступного випробування, яка передбачає визначення достатності рівня творчих та/або фізичних здібностей вступника для участі в конкурсному відборі на певну конкурсну пропозицію у випадках, передбачених Переліком конкурсних предметів, творчих заліків та творчих конкурсів для вступу на навчання для здобуття освітнього ступеня бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) на відкриті та закриті (фіксовані) конкурсні пропозиції на основі повної загальної середньої освіти.

Тво́рчий ко́нкурс – форма вступного випробування для вступу для здобуття ступеня бакалавра, яка передбачає перевірку та оцінювання творчих та/або фізичних здібностей вступника (у тому числі здобутої раніше професійної підготовки), необхідних для здобуття вищої освіти за спеціальністю, яка включена до Переліку спеціальностей, прийом на навчання за якими здійснюється з урахуванням рівня творчих та/або фізичних здібностей вступників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 15 жовтня 2015 року № 1085, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 листопада 2015 року за № 1351/27796 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки від 13 жовтня 2017 року № 1378). Результат творчого конкурсу оцінюється за шкалою, визначеною Умовами та Правилами прийому.

Техні́чна помилка – помилка, яка допущена уповноваженою особою приймальної комісії з питань прийняття та розгляду заяв під час внесення даних вступника або заяви до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО), що підтверджується актом про допущену технічну помилку.

Університе́т – багатогалузевий (класичний, технічний) або галузевий (профільний, технологічний, педагогічний, фізичного виховання і спорту, гуманітарний, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) заклад вищої освіти, що провадить інноваційну освітню діяльність за різними ступенями вищої освіти (у тому числі доктора філософії), проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність.

УЦОЯО – Український центр оцінювання якості освіти – підрозділ Міністерства освіти і науки України, діяльність якого спрямована на розробку та апробацію моделей зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень учнів загальноосвітніх навчальних закладів з метою створення умов рівного доступу до вищої освіти.

Факульте́т – це структурний підрозділ закладу вищої освіти, що об’єднує не менш як три кафедри та/або лабораторії, які в державних і комунальних вищих навчальних закладах у сукупності забезпечують підготовку не менше 200 здобувачів вищої освіти денної форми навчання (крім факультетів вищих військових навчальних закладів (вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання), вищих навчальних закладів фізичного виховання і спорту, вищих навчальних закладів культури та мистецтва).

Фа́хова атестаці́йна комісія – функціональний підрозділ приймальної комісії, що утворюється для організації і проведення конкурсних фахових випробувань для вступу на навчання на основі раніше здобутого ступеня вищої освіти.

Фа́хове випробува́ння – форма вступного випробування для вступу на основі здобутого ступеня або освітньо-кваліфікаційного рівня (або такого, що здобувається), яка передбачає перевірку здатності до опанування освітньої програми певного рівня вищої освіти на основі здобутих раніше знань та практичних навичок з фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін.

Фа́ховий молодший бакала́вр - це освітньо-професійний ступінь, що здобувається на рівні фахової передвищої освіти і присуджується закладом освіти у результаті успішного виконання здобувачем фахової передвищої освіти освітньо-професійної програми.

Фі́лія – це територіально відокремлений структурний підрозділ закладу вищої освіти, що утворюється з метою задоволення потреб регіонального ринку праці у відповідних фахівцях та наближення місця навчання здобувачів вищої освіти до їх місця проживання. Філія не є юридичною особою і діє на підставі затвердженого закладом вищої освіти положення та відповідно до отриманої ліцензії на провадження освітньої діяльності.

Цільови́й прийом – прийом на навчання на конкурсній основі вступників за цільовими направленнями, виданими відповідно до законодавства.

Широка конкурсна пропозиція (широкий конкурс) – сукупність відкритих конкурсних пропозицій, яка складає спільну пропозицію державними вищими навчальними закладами широкого обсягу державного або регіонального замовлення для прийому вступників на місця навчання за державним або регіональним замовленням на певну спеціальність (спеціалізацію) та форму навчання. Відкрита конкурсна пропозиція може входити лише до однієї широкої конкурсної пропозиції.

Широкий обсяг (суперобсяг) державного замовлення – кількість місць на відкриті конкурсні пропозиції, які складають широку конкурсну пропозицію, на які може бути надано рекомендацію для зарахування на місця державного замовлення.

Якість вищої освіти – рівень здобутих особою знань, умінь, навичок, інших компетентностей, що відображає її компетентність відповідно до стандартів вищої освіти.

Якість освітньої діяльності – рівень організації освітнього процесу у вищому навчальному закладі, що відповідає стандартам вищої освіти, забезпечує здобуття особами якісної вищої освіти та сприяє створенню нових знань.

Остання зміна: 25 жовтня 2022