Ви інколи замислювалися, яка роль мікроорганізмів і сполук, що вони синтезують у житті кожної людини? Як вони впливають на сучасний світ? Більшість думають, що бактерії, бактеріофаги та гриби тільки приносять шкоду нашому життю – спричиняють хвороби та псують продукти. Однак, тим, хто обрав професію біотехнолога, зрозуміла вся цінність «невидимих жителів»: вони здатні до синтезу вітамінів, ферментів, антибіотиків, самі можуть стати основою вакцини, запашного хліба чи смачного кефіру, без них не відбувається отримання біоетанолу чи біогазу… Насправді, цей список можна продовжувати ще дуже довго і неможливо не зазначити, що отримання усіх цих сполук не можливе без біотехнолога.
І от15 червня у рядах біотехнологів – нове поповнення. Кваліфікаційну роботу пов’язану зі синтезом триптофану – незамінної амінокислоти у житті людини з використанням бактерій Escherichia coli захистила Дарья Богатиренко; перспективи використання бактерій роду Bacillus представили Ірина Мармаш (синтез ферменту ß-глюкозидази, яка використовується у пивоварінні), Анна Мальцева (отримання бактеріального препарату для захисту рослин) та Ольга Петренко (культивування Bacillus thuringiensis var. Israelensis для одержання ларвіцидного препарату проти грибного комарика). Не менш цікавими були роботи Ольги Волинець (отримання вітаміну В12), Влада Храпачевського (накопичення біомаси Lactobacillus acidophilus для одержання Ацидофіліну), Анастасії Пахомової та Анастасії Середи, роботи яких були присвячені отриманню таких важливих мікробних езополісахаридів як ксантан, що широко використовується в різних галузях промисловості як загущувач, стабілізатор і гелеутворювач, і курдлан – потужний імуностимулятор та імуномодулятор.
Перспективи використання дріжджів-сахароміцетів і грибів були представлені у роботах Софії Ковальчук (одержання епідермального фактору росту людини), Віти Гонтар (синтез біоетанолу другого покоління), Дар’ї Гальчинської (біосинтез ферменту інулінази), Катерини Берзіної (отримання глюконової кислоти) та Вікторії Ширай (культивування Aspergillus fumigatus для одержання Фумагіліну).
Доленосний і хвилюючий момент, до якого йшли довгі чотири роки тепер усім цим студентам буде згадуватися разом із нескінченною кількістю філіжанок кави, недоспаними ночами (не зажди пов’язаними з навчанням), опрацьованими літературними джерелами, стараннями, які вони докладали для написання і захисту курсових проєктів і робіт, що стали єдиним цілим – дипломною роботою.
Викладачі кафедри біотехнології і мікробіології вітають новоспечених біотехнологів, бажають наснаги і прагнення до знань і, звичайно, чекають у магістратурі!
