У сучасній підготовці фахівців спеціальності G13 «Харчові технології» важливе місце належить не лише засвоєнню теоретичних знань, а й формуванню практичних навичок, творчого мислення та готовності експериментувати.
Саме таким простором для досліджень і професійного розвитку стає гурткова робота.
Днями у ВСП «Львівський фаховий коледж харчової і переробної промисловості НУХТ» під час підсумкового заняття гуртка «Крафтяр» відбувся пізнавальний захід – дегустація пива «Оксамитове пшеничне», яке здобувачі освіти власноруч приготували в лабораторних умовах.
Метою заняття було поглиблення теоретичних знань і набуття практичних навичок органолептичного оцінювання пива, а також порівняння його показників із вимогами стандарту.
Перед початком дегустації здобувачі освіти ознайомилися з правилами та послідовністю проведення оцінювання, основними критеріями визначення якості пива. Під керівництвом викладачки Олександри Довбуш гуртківці вчилися оцінювати такі показники, як колір, прозорість, аромат, смак, піноутворення та післясмак.
Результати дегустації учасники фіксували у дегустаційних картах, виставляли загальну балову оцінку та формулювали власні висновки.
Захід пройшов у доброзичливій і невимушеній атмосфері, став чудовою нагодою поєднати теоретичні знання з практикою, обмінятися думками та професійними спостереженнями.
А темою гурткової роботи здобувачів освіти ВСП «Івано-Франківський фаховий коледж ресторанного сервісу і туризму НУХТ» стала «Лабораторія смаку – від спецій до страви», головна ідея якої – навчити студентів розуміти властивості спецій, створювати збалансовані смакові композиції та свідомо застосовувати прянощі під час приготування страв.
Гуртківці знайомилися з різноманіттям спецій, прянощів та ароматичних компонентів. Вони досліджували чорний і білий перець, паприку, куркуму, коріандр, кумин, кардамон, корицю, гвоздику, мускатний горіх, імбир, розмарин, чебрець, базилік та інші прянощі. Особливу увагу учасники гуртка приділяли таким характеристикам: зовнішній вигляд і характерні ознаки спецій; аромат та його інтенсивність; смакові властивості; походження і традиційне використання; поєднання з різними продуктами; вплив способу та тривалості теплового оброблення; особливості використання цілих, мелених і свіжих прянощів.
Набір спецій у прозорих пробірках став основою своєрідної сенсорної лабораторії, у якій студенти могли порівнювати аромати, визначати їхню інтенсивність і вчитися розпізнавати характерні особливості різних прянощів.
Студенти досліджували баланс солоного, солодкого, кислого, гіркого та умамі, експериментували з різними поєднаннями спецій і визначали, які з них підкреслюють смак продукту, а які можуть його приглушувати або домінувати. Особливий інтерес викликали поєднання куркуми з коріандром, розмарину з часником, кориці з мускатним горіхом, паприки з кумином та інші класичні й сучасні гастрономічні комбінації.
Наступним етапом стало дослідження впливу технологічних процесів на смакові й ароматичні властивості спецій. Практичні дослідження продемонстрували, що одна й та сама спеція залежно від способу підготовки та моменту додавання може мати різний ароматичний профіль і по-різному впливати на готову страву.
Кульмінацією роботи лабораторії стало практичне завдання «Від спеції до страви». Кожний учасник або творча група обирали основну спецію та розробляли на її основі концепцію власної страви. Під час виконання цього завдання студенти застосовували знання з технології приготування їжі, товарознавства, санітарії та гігієни, організації виробництва. Водночас вони розвивали творчі здібності, самостійність, уміння працювати в команді та презентувати результати своєї роботи.
«Лабораторія смаку» стала простором, у якому здобувачі освіти можуть ставити запитання, висувати власні припущення, проводити експерименти та аналізувати отримані результати. Навіть помилка під час такого заняття перетворюється на корисний професійний досвід. Здобувачі освіти переконалися – шлях до цікавої страви часто починається зі щіпки спеції, нового аромату та бажання експериментувати.
Адміністрації коледжів відзначила високий рівень проведення заходів, їх практичну спрямованість і професійну цінність. Особливо важливо, що такі заняття сприяють формуванню фахових компетентностей здобувачів освіти та допомагають їм краще зрозуміти майбутню професію через практичний досвід.