Нещодавно у Києві в межах Книжкового Арсеналу (нетворкінг-простір «Простір Booklab») відбувся масштабний Lab-Hub захід «З полиць та шухляд – до мільйонів читачів: як університетські монографії та наукпоп стають голосом відкритої науки України у світі», що об'єднав науковців, які вже зробили крок від формул до сюжетів, та лідерів видавничої індустрії.
Доцентка кафедри технології жирів, хімічних технологій харчових добавок та косметичних засобів Олена Подобій долучилася до цієї важливої події як експертка та учасниця панельних дискусій на запрошення наукової керівниці проєкту, д.е.н., професорки КНУ імені Тараса Шевченка Ганни Харламової.
Ця професійна подія проводилася у межах науково-дослідної роботи Національного фонду досліджень України (НФДУ) «Теоретичні засади гармонізації редакційних практик українських наукових видань із міжнародними стандартами для конкурентоспроможної інтеграції України до європейського простору відкритої науки». Партнерську підтримку заходу забезпечила потужна міжнародна ініціатива SUPRR (Supporting Ukrainian Publishing Resilience and Recovery) під керівництвом Френсіс Пінтер.
Головне завдання зустрічі – пошук шляхів для подолання розриву між академічними «вежами зі слонової кістки» та суспільством, перетворивши наукову думку на інструмент «м'якої сили», та адаптація досвіду Великої Британії, де академічна книга є частиною національного бренду, для України.
Учасники працювали у форматі тематичних робочих груп (Lab-Hubs) та шукали відповіді на ключові питання:
- Мотивація автора: Як перетворити написання наукпопу з «додаткового тягаря» на професійний драйв та подолати бар'єр «академічної сухості»?
- Роль університету: Чому залученість топ-менеджменту ЗВО є критичною для формування інституційного середовища та підтримки наукових брендів?
- Діалог поколінь: Чому для спадкоємності досвіду однаково важлива участь як авторів-практиків, так і молодих вчених?
- Фінансові моделі: Як балансувати між відкритим доступом (Open Access) і комерційним успіхом, і хто має фінансувати популяризацію науки?
- Тренінги та навчання: Як навчати молодих дослідників навичкам академічного та популярного стилю письма?
Ця зустріч стала початком великих системних змін у академічному середовищі. На основі напрацювань робочих груп наразі формується офіційний інформаційний лист до Міністерства освіти і науки України. До нього увійде детальний перелік спільних пропозицій експертів і рекомендацій для подальшого обговорення на державному рівні.
Крім того, результати цієї зустрічі готуються до виходу на міжнародний рівень: триває робота над розлогою статтею-інтерв'ю для авторитетного міжнародного блогу The Scholarly Kitchen.
Для Олени Подобій, як представниці університету, участь у таких панелях – це можливість синхронізувати наші освітні й наукові процеси з глобальними трендами відкритої науки. Популяризація наукових розробок у сферах хімічних технологій, харчових добавок і косметичних засобів має величезний потенціал. Створення якісного українського наукпопу – це дієвий спосіб залучити талановиту молодь до наших аудиторій і лабораторій. Адже наукпоп – не «спрощення» науки, це її переклад мовою сенсів, зрозумілою кожному. Це міст до серця майбутнього студента, довіра платника податків і впізнаваність нашої держави на міжнародних платформах відкритої науки.
Наша викладачка щиро вдячна організаторам за високий рівень підготовки заходу, глибокі дискусії та надихаючий нетворкінг.
Працюємо далі заради того, щоб інтелектуальна власність українських університетів не припадала пилом у шухлядах, а ставала голосом України у світі!
