Тероризм як політичне та правове явище сягає своїм корінням сивої давнини. На жаль, злочинці й далі продовжують досягати своїх цілей, вчиняючи злочинні дії, які за міжнародним і національним законодавством визнані як терористичні. Тероризм не має кордонів та є загальнолюдським лихом.
Згідно із законодавством України терористичною визнається діяльність, яка охоплює:
- планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів;
- підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об’єктів у терористичних цілях;
- організацію незаконних збройних формувань, злочинних груп або злочинних організацій, організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, а також участь у таких актах;
- вербування, озброєння, підготовку та використання терористів;
- пропагування та поширення ідеології тероризму;
- фінансування завідомо терористичних груп (організацій) та інше сприяння їм.
З історії тероризму
У 1934 році після вбивства в Марселі короля Югославії Олександра Карагеоргійовича і французького міністра закордонних справ Луї-Жана Барту, а особливо міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького, Польща звернулася до Ліги Націй з вимогою застосувати міжнародні санкції проти тероризму. Йшлося, насамперед, про ненадання політичного притулку емігрантам.
Однією з перших, 29 квітня 1958 року, була укладена багатостороння Женевська конвенція про відкрите море, яка містила низку статей про боротьбу з тероризмом у відкритому морі – піратством.
16 грудня 1970 року була укладена Гаазька конвенція про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден, а 23 вересня 1971 року – Монреальська конвенція про боротьбу з незаконними діями, спрямованими проти цивільної авіації, які регламентують співробітництво держав у боротьбі проти терористичних актів, що загрожують одному з найвразливіших засобів пересування.
14 грудня 1973 року була прийнята Конвенція про запобігання і покарання злочинів проти осіб, що користуються міжнародним захистом, у тому числі дипломатичних агентів.
26 січня 1977 року в Страсбурзі після детального обговорення питання в органах Ради Європи, була підписана Конвенція про боротьбу з тероризмом.
З 1973 року при Організації Об'єднаних Націй діє спеціальний комітет з тероризму, який працює, в основному, у трьох напрямках:
- вироблення та узгодження правових норм; підготовка міжнародних договорів і конвенцій;
- виявлення та вивчення причин, що породжують тероризм;
- розроблення заходів боротьби з тероризмом.
У 1999 р. була прийнята Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму. Згідно зі ст. 8 Конвенції «кожна держава застосовує для цілей можливої конфіскації відповідно до принципів внутрішнього права заходи для того, щоб визначити, виявити, заблокувати або арештувати будь-які кошти, що використовуються або виділені з метою вчинення злочинів, які входять у сферу дії Конвенції, а також кошти, отримані в результаті таких злочинів.
Кожна відповідна держава-учасниця може розглянути питання про укладення угод про розподіл з іншими державами на регулярній основі або у кожному конкретному випадку коштів, отриманих у результаті конфіскації, а також розглядає можливість створення механізмів, за допомогою яких кошти, отримані в результаті конфіскацій, використовувалися б для виплати компенсацій постраждалим від злочинів або членам їх сімей».
У рамках Конвенції були розроблені практичні заходи зі створення ефективної системи контролю за фінансовими потоками як на міжнародному, так і на внутрішньодержавному рівнях. Про пріоритетність такого напряму міжнародного співробітництва у боротьбі з тероризмом свідчить Резолюція 1373, прийнята Радою Безпеки ООН 28 вересня 2001 р. на 4385-му засіданні, яка серед основних заходів протидії тероризму визначила спільні дії з ліквідації його фінансових потоків. У ній зазначається, що «всі держави мають:
а) попереджати [запобігати] та зупиняти фінансування терористичних актів;
б) ввести кримінальну відповідальність за умисне передання або збирання коштів будь-якими методами, прямо або опосередковано, їх громадянами або на їх території для використання (або з наміром використання) на вчинення терористичних актів;
в) негайно заблокувати кошти та інші фінансові активи або економічні ресурси осіб, які вчиняють або намагаються вчинити терористичні акти, або беруть участь у вчиненні терористичних актів, або сприяють їх вчиненню; організацій, які прямо чи опосередковано перебувають у власності або під контролем таких осіб, а також осіб і організацій, що діють від імені чи за наказом таких осіб і організацій, включаючи кошти, отримані або набуті за допомогою власності, що прямо чи опосередковано перебувають у власності або під контролем таких осіб і пов'язаних з ними осіб та організацій;
г) заборонити своїм громадянам або будь-яким особам та організаціям на своїй території надання будь-яких коштів, фінансових активів, економічних ресурсів або фінансових та інших відповідних послуг, прямо чи опосередковано, для використання в інтересах осіб, які вчиняють або намагаються вчинити терористичні акти, або беруть участь у вчиненні терористичних актів, або сприяють їх вчиненню; організацій, що прямо або опосередковано перебувають у власності або під контролем таких осіб, а також осіб і організацій, що діють від імені або за наказом таких осіб».
5 березня 2019 року своїм Указом №-53/2019 Президент України затвердив Концепцію боротьби з тероризмом в Україні.
Корисна інформація
- Тероризм як злочинне явище: еволюція та заходи запобігання
- Актуальні питання боротьби з тероризмом в Україні в сучасних умовах
- Правові аспекти попередження та запобігання внутрішньодержавному тероризму при забезпеченні національної безпеки України
- Протидія тероризму – запорука внутрішньої безпеки держави
- «Іноземний досвід протидії тероризму: висновки для України». Аналітична записка
- Поради, як діяти в екстремальних ситуаціях
Про будь-які факти прибуття та перебування в регіоні підозрілих осіб, наміри здійснення терористичної, диверсійної чи розвідувально-підривної діяльності можна повідомити:
- - на електронну скриньку callcenter@ssu.gov.ua
- - на цілодобовий безкоштовний телефон довіри Служби безпеки України 0 800 501 482