Будь-яка нова книга – це завжди цікавинка, подія в науковому житті. Авторський колектив – ректор університету Анатолій Українець, завідувач кафедри технології оздоровчих продуктів Галина Сімахіна, професор Наталія Науменко, асистент кафедри технології оздоровчих продуктів Світлана Камінська – підготував і видав наукову монографію «Заморожені плодово-ягідні напівфабрикати: якість, ефективність, безпека». Окрім безперечної актуальності обраної теми, науковці звертають увагу на формулу харчування ХХІ століття, виносячи її в назву монографії. Адже саме якість, безпека та ефективність – саме ті вимоги, які ставляться до харчової продукції нового покоління.
Шляхом аналізу різних способів консервування плодоовочевої сировини з точки зору максимального збереження вмісту вітамінів автори монографії доходять висновку, що найефективнішим є заморожування. Також зауважено, що в теперішніх умовах життєдіяльності українців харчування набуває особливого значення: воно потребує підвищених концентрацій необхідних для організму нутрієнтів, передусім вітамінів та інших біологічно активних речовин. Основним їх джерелом є культивовані й дикорослі плоди та ягоди; зокрема, автори стверджують, що дикоросла сировина переважає культурні сорти за вмістом більшості біокомпонентів. І консервування цієї сировини з використанням низьких температур дає можливість отримати напівфабрикати підвищеної біологічної цінності, незамінні у раціонах харчування населення, зокрема спецконтингентів.
Результати виконаних теоретичних та експериментальних досліджень, репрезентованих у монографії, показують ефективність поєднання у складі заморожених напівфабрикатів різних плодово-ягідних культур, сумісних за своїми технологічними показниками, природним набором біокомпонентів із точки зору синергізму їхньої дії. Таким чином, на думку авторів, можна створити напівфабрикати різного функціонального спрямування – адаптогенного, імуномодулюючого, радіопротекторного, дезінтоксикаційного тощо.
Наприклад, у межах виконання цього дослідження науково обґрунтовано створення композицій із плодів калини та аронії чорноплідної і ягід ожини (результати цих наукових експериментів уже оприлюднені в низці статей, розміщених у журналах «Наукові праці НУХТ», «Харчова промисловість», «Ukrainian Food Journal» тощо). Сформульований також алгоритм прогнозування, отримання та використання напівфабрикатів, дані коментарі до кожного його складника.
Насамкінець автори констатують, що ґрунтовний підхід до створення композиційної плодово-ягідної суміші – гарантія її прогнозованої функціональності, абсолютної безпеки і широкого попиту у споживачів. Відтак можна зазначити, що інноваційним у цих дослідженнях є використання композицій біооб’єктів, складники яких здатні посилювати дію одна одної, справляючи різнобічні позитивні ефекти.
І тому нова монографія, безсумнівно, викликатиме великий інтерес у колах фахівців із харчових технологій і обладнання харчових та переробних підприємств, серед студентів, магістрантів, здобувачів наукового ступеня, а її матеріали стануть стартовим майданчиком для формування нових знань у царині технологій оздоровчих харчових продуктів – і корисних, і красивих, і смачних.
