21 квітня за календарем ЮНЕСКО – Всесвітній день творчості та інноваційної діяльності. Недарма саме цього дня відбулося традиційне засідання секції «Іноземні мови професійного спрямування» у межах щорічної, уже 92-ї, Міжнародної наукової конференції молодих учених, аспірантів і студентів НУХТ «Наукові здобутки молоді – вирішенню проблем харчування людства у XXI столітті».
Під головуванням завідувачки кафедри іноземних мов професійного спрямування Галини Лук’янець виголошено та обговорено шість доповідей, і одна з них, причому найперша, – німецькою мовою, присвячена проблемі вживання препаратів йоду для подолання дефіциту цього мікроелемента в раціонах українців. Студентка третього курсу факультету готельно-ресторанного та туристичного бізнесу імені проф. В.Ф. Доценка Анастасія Хугаєва, підготувавши під керівництвом професорки Ольги Неживої доповідь та презентацію, змогла висвітлити складну проблему, яка містила специфічну термінологію, так, що зрозуміли геть усі присутні. Це стало ще одним доказом того, що мова науки, як колись говорив письменник-фантаст Айзек Азимов, – універсальна.
Неперервність наукових традицій засвідчили представники різних поколінь нашого студентства – аспірант-технолог Олександр Непокритов (він ознайомив слухачів із особливостями застосування дріжджів у технологіях органічних продуктів, зокрема постбіотиків), першокурсники Вероніка Любімова (її доповідь присвячена технології «щасливої» косметики), Євгеній Острягін (актуальна у зв’язку зі зростанням популярності кріотехнологій доповідь про нові холодильні технології), Власта Іскрицька (дослідження застосування хітозану та його похідних у створенні екологічних упаковок для харчових продуктів), Діана Нечипорук (охарактеризувала розвиток цифровізації послуг у готельно-ресторанному та туристичному бізнесі). І з кожної теми студенти мали що сказати, на запитання відповідали впевнено, враження на викладачів кафедри справили чудове. До речі, неабияку роль у веденні дискусії відіграв аспірант Олександр Непокритов, – сам іще нещодавно студент, він також ставив запитання своїм колегам, намагаючись спільно з ними зрозуміти сутність того чи того обговорюваного явища.
Наприкінці засідання конкурсна комісія у складі Галини Лук’янець, Наталії Науменко, Іни Форостюк та Ольги Неживої підбила підсумки та визначила авторів найкращих доповідей. Цьогоріч ними стали Євгеній Острягін (1 місце), Анастасія Хугаєва (2 місце), а «бронзу» поділили Власта Іскрицька та Олександр Непокритов.
Загальна культура здобувача вищої освіти – майбутнього науковця та практика нового покоління – визначається і знанням норм літературної української та іноземних мов, і ерудицією, і світоглядом людини, і культурою мислення, й технікою мовлення. Як відомо, уміння спілкуватися мовою професії, зокрема іноземною, сприяє швидкому засвоєнню спеціальних дисциплін, підвищує ефективність праці, допомагає орієнтуватися у професійній діяльності та ділових контактах. Для успішного просування цим шляхом украй важливого значення набуває постійний, системний науковий пошук, свідченням чому і стало засідання цієї секції.
